Альянс колишніх. Чи є шанс в Авакова та Разумкова скласти опозицію Зеленському та "слугам"

Лише за останній тиждень про своє бажання створити політичні проєкти заявили ексспікер парламенту Дмитро Разумков та ексміністр внутрішніх справ Арсен Аваков. Раніше у вільне політичне плавання пішли перший секретар Ради національної безпеки та оборони часів Зеленського Олександр Данилюк та генпрокурор Руслан Рябошапка. Крім того, колишній голова Офісу президента Андрій Богдан теж намагається підтримати опозиціонерів.

Дмитро Разумков та гра в самостійність

Дмитро Разумков був ключовим членом команди Володимира Зеленського та першим номером списку партії "Слуга народу", він очолив парламент. Але вже незабаром у кулуарах Верховної Ради заговорили, що речник віддаляється від президента. Офіційно він як голова ВР намагався вибудовувати рівні відносини з усіма фракціями. Неофіційно зрозумів, що може вести свою гру.

Про можливе протистояння із Зеленським голосно заговорили восени 2020 року під час так званої конституційної кризи. Тоді Дмитро Разумков ризикнув розкритикувати президентський законопроєкт щодо Конституційного Суду. А через кілька місяців спікер виявився єдиним з 19 членів Ради національної безпеки та оборони, хто відмовився голосувати за рішення про введення санкцій проти соратника Віктора Медведчука — Тараса Козака — та його трьох телеканалів ("112 Україна", NewsOne та ZIK).

Але останньою краплею стало те, що Разумков публічно не підтримував законопроєкт про олігархів: відправив його до Венеційської комісії, хоча лідер парламентської фракції "Слуга народу" Давид Арахамія просив цього не робити, після чого депутати втілили в життя рішення Банкової — звільнити Дмитра Разумкова. Що й сталося на початку жовтня.

А вже на початку листопада Разумков назвав прізвища народних депутатів, які готові підтримувати особисто його. У списку 25 імен. Більшість — "слуги", які не голосували за звільнення Разумкова з посади спікера. Крім того, виключена раніше з фракції Людмила Буймістер та двоє депутатів із "Батьківщини". Усі вони увійшли до міжфракційного об'єднання "Розумна політика". "Я не займався партійним будівництвом, коли був головою Верховної Ради, і про це відверто говорив колегам. У мене не було на це часу. Зараз я теж не буду будувати партійні проєкти, але партію", — пояснив свою ініціативу Дмитро Разумков.

І шанси на успіх у колишнього першого номера "слуг", мабуть, є. Про це свідчать цифри соцопитувань. Наприклад, згідно з даними Центру Разумкова, якби вибори президента відбулися в жовтні 2021-го, то за ексспікера проголосували б 5,7%. У січні він міг би отримати не більше 1,3%.

Створення міжфракційного об'єднання з ініціативи Разумкова політолог Тарас Чорновіл називає "інтрижкою, яка може мати серйозні політичні наслідки". З одного боку, міжфракційні об'єднання — спільноти без зобов'язань, вони схожі на клуби за інтересами. "Але у випадку Разумкова це скоріше іміджевий та політичний жест", — каже Чорновіл. Він припускає, що Разумков хоче створити в парламенті не просто об'єднання, а й групу, як "За майбутнє" чи "Довіра". Але до таких можуть входити лише позафракційні депутати. У Разумкова їх поки що мало. Якщо мажоритарники можуть залишити свої фракції без наслідків, їх за це не позбавлять мандата, то списочники лише після виключення з фракцій (якщо підуть за власною ініціативою — втратять мандат).

"Думаю, все це прелюдія до розколу фракції "слуг" і оголошення війни Зеленському. Той зробив свій перший хід, звільнивши спікера. Фактично сам створив собі проблему. Разумков часом трохи бунтував і бажав зберегти якусь подобу доброчесності, дуже умовну і сумнівну, але він все ж таки залишався лояльним до Зеленського. А його політичні перспективи, якби його не позбавили посади, були просто нульовими. Але після того, як це сталося, Разумков змушений був відповідати. Його відповідь, звісно, як укус комара, але реакція на Банковій і самих слуг" у парламенті змушує думати, що їх це дуже хвилює, і варіантів реакції на проблему не підготували", — переконаний Чорновіл.

Арсен Аваков виходить з "відпустки". Повернення "ефективного"

Паралельно в історії про колишніх союзників Володимира Зеленського, а нині потенційних опонентів, розгортається ще одна сюжетна лінія. Головна її дійова особа — ексміністр внутрішніх справ Арсен Аваков. Після тривалих канікул в Італії він повернувся до України. Експерти кажуть: приїхав, бо розумів, що про найефективнішого міністра країна стала поступово забувати. Тому він з літака одразу поспішив у телеефіри, щоб згенерувати порцію критики для чинної влади.

Конкурентом Зеленського може бути лише людина з максимальною впізнаваністю. А це завдання не з легких

Але його критика поки що більше схожа на заяви скривдженого. Нині Аваков як ніколи раніше слабкий. По-перше, він повністю втратив свій силовий актив — усі надії на його створену поліцію розпалися: якщо раніше він міг шантажувати Петра Порошенка, Володимира Зеленського, то зараз аргументів у нього не залишилося. По-друге, той, хто наважиться створити союз із Аваковим, має пам'ятати про високий антирейтинг ексміністра. "Приєднання до будь-якого політичного проєкту навряд чи буде успішним для цього проєкту. Усі резонансні справи Авакова – від закупівлі рюкзаків для Нацгвардії до нерозслідування вбивства активістки з Херсона Катерини Гандзюк – не забуті", – каже Петро Олещук, політолог, доцент КНУ імені Тараса Шевченка.

Тим часом Дмитро Разумков зазначає, що паралельно з міжфракційним об'єднанням працюватиме і поза парламентом і не виключає, що до нового політичного проєкту може приєднатися Арсен Аваков. Разумков називає і себе, і ексміністра МВС центристами, які потрібні країні. Хоча щодо центризму здається, що Разумков перебільшує — інакше навіщо взяв до списку "Розумної політики" Андрія Дмитрука з Одеси, відомого своїми проросійськими поглядами.

Спонсори проєкту: Андрій Богдан та Рінат Ахметов?

Разумкова та Авакова об'єднують нині не лише компліментарні висловлювання на адресу один одного, а й появи на телеканалах, що належать бізнесменові Рінату Ахметову. Вони посіли місце поряд з тамтешніми завсідниками — Арсенієм Яценюком та Володимиром Гройсманом.

"Політичні процеси в нашій країні, на жаль, вимагають дуже великих грошей. І це навіть проблема не політиків та олігархів, а населення, яке звикло, щоб його купували картинкою на телеекрані. Тому увійти до політики, розкрутити себе без великого ресурсу в Україні важко, та перевага в тих, хто часто з'являється на телеекранах", — зауважує Тарас Чорновіл. Він нагадує, що всі великі політичні гравці сьогодні мають доступ до великих медіа. І якщо деякі телеканали, а отже, і їхні власники — великий бізнес — досить лояльно ставляться до чинної влади, то інші дають майданчик для спікерів, які виступають із критикою.

"Сьогодні більше за інших незадоволений чинною владою саме Рінат Ахметов — він зазнає збитків у бізнесі. А коли Ахметов втрачає, він стає політично активним — йде на конфлікт із владою. Так було за часів Кучми та за часів Януковича", — продовжує він. До речі, на каналі Ахметова з'явилися не лише Аваков та Разумков, а й п'ятий президент України Петро Порошенко.

"Це говорить про те, що Ахметов входить у стан протистояння після підписання Зеленським антиолігархічного закону і дає можливість висловитися всім опонентам чинного президента. Не треба забувати: Ахметов ніколи не робить ставку на когось одного, це не його підхід, а завжди диверсифікує, розкладає яйця по різних кошиках. Може допомагати будь-кому, якщо побачить потенціал", — зазначає Петро Олещук.

Очевидно, що підтримка Ахметова в Разумкова вже є. Якщо поглянути на склад нового об'єднання, то в списку, наприклад, можна знайти Людмилу Буймістер. Вона в нещодавньому минулому депутатка "Слуги народу". Її виключили з фракції після неголосування за законопроєкт про олігархів. Буймістер відома тим, що лобіювала рішення, сприятливі Ахметову. Наприклад, ремонт електромереж за рахунок споживачів, а не обленерго.

Справа в тому, що Ахметов може розглядати Разумкова як перспективну фігуру з кількох причин.

• Перша – Дмитро Разумков може перетягнути депутатів та позбавити владу монобільшості.
• По-друге, він колишній близький соратник Зеленського, а це означає, що удар по президентові буде сильнішим.
• По-третє, Разумков має парламентські амбіції — якщо обставини складатимуться вдало, він зможе завести свою політсилу до Ради під час наступних виборів.

Активна фаза протистояння олігарха та влади може припинитися лише у випадку, якщо їм вдасться домовитись.

Ще одна зацікавлена сторона в ослабленні Зеленського, хоч і не така впливова, — колишній керівник Офісу президента Андрій Богдан. Він може допомагати знаходити кошти для політичного проєкту Дмитра Разумкова. А інакше чому в об'єднанні опинився київський депутат-мажоритарник Дмитро Гурін. Його прізвище пов'язане із забудовником Андрієм Вавришем. Зокрема, разом із Вавришем Гурін свого часу працював над проєктом реконструкції Контрактової площі. А Вавриш — добрий знайомий Богдана.

"Богдан ображений на Зеленського. Богдан підіграватиме будь-якому політичному проєкту, крім Порошенка, який може діяти проти Зеленського. Але, думаю, він і надалі залишатиметься в тіні — поза великою політикою", — упевнений Тарас Чорновіл.

Сумнівна альтернатива. Чому не вдасться "швидко згенерувати" конкурента Зеленського

Окрім іншого, на звання опозиціонерів нині активніше претендують ще деякі колишні соратники Зеленського: перший секретар Ради національної безпеки та оборони часів Зеленського Олександр Данилюк та генпрокурор Руслан Рябошапка. Але, на відміну від Разумкова та Авакова, вони поки що не з'являються на телеекранах.

"Вони надто серйозно подумали, що в Україні можна відіграти важливу роль, добре представивши себе в США. Але коли повернулися до України, виявилося, їх тут забули. А спонсорських грошей на розвиток так і не знайшли. Тому їхньої критики не чути, а самих можна побачити лише на локальних форумах, організованих за грантові кошти", — каже Чорновіл.

Опитані Фокусом експерти впевнені: попри падіння рейтингу Володимира Зеленського, появу нової опозиції чи дії старої, нинішній владі все ще нічого не загрожує.

"Не треба забувати: на виборах 2019 року переміг саме Зеленський. І це вже його особистий рейтинг потім конвертувався в мандати на виборах до Верховної Ради. Тому що більшість представників команди були і залишаються невідомими українському суспільству. Конкурентом Зеленського може бути лише людина з максимальною впізнаваністю". "А це завдання не з легких. Досить відомі в Україні ті політики, яких Зеленський перевершив у 2019-му. Щодо нових, то вони недостатньо яскраві, харизматичні лідери, здатні на кардинальні зміни", — говорить Олещук. І Разумков, і Аваков, і деякі інші колишні соратники нинішнього президента хоч і можуть знайти місце в політиці, але конкурувати із Зеленським не зможуть. А всі заяви, що хтось може швидко згенерувати конкурента, є невиправданими.