Про Україну без України. Очікування перед самітом Росія-НАТО
Реакція за підсумками перших переговорів США та Росії у Женеві не є особливо втішною. Приводів для оптимізму не бачать ні у Вашингтоні, ні в Кремлі.
Переговори, що відбулися 10 січня, вважаються попередніми — на них уточнювалися позиції сторін. Уже на завтра (середу, 12 січня) заплановано нову зустріч, де представники країн Північноатлантичного альянсу висловлять свою позицію росіянам.
Переговори у Женеві: орієнтування на місцевості
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг характеризує ситуацію так: "Найкращим підсумком переговорів між союзниками НАТО і Росією цього тижня може бути просто домовленість частіше зустрічатися в наступні місяці щодо загроз Москви на українському кордоні". Тобто, найкращий варіант — той, за якого дипломатія не зайде повністю в безвихідь.
Прессекретар Путіна Дмитро Пєсков вважає, що висновки робити рано, потрібно провести ще кілька раундів переговорів. Тоді і буде зрозуміло, чи досягнуто результату. Голова МЗС РФ Сергій Рябков наголошує: невступ України до НАТО – імператив безпеки для Кремля.
Потенційні проблеми розміщення на українській території ядерної та гіперзвукової зброї дедалі рідше згадуються дипломатами з обох боків.
Основною переговорною темою є Україна як незалежна держава і те, у чиїй зоні впливу – західній чи російській – вона за підсумками намічених самітів опиниться.
Раніше голови всіх країн-членів НАТО заявили, що питання про вступ України до будь-яких військових блоків – її суверенне право. Таке саме, як і у всіх інших країн, які забажають у майбутньому приєднатися.
Володимир Зеленський сьогодні на зустрічі з представниками Німеччини та Франції повідомляє, що хоче провести з російською стороною переговори та встановити на Донбасі міцний мир. Настав час предметно домовлятись про припинення конфлікту, заявляє український президент. Він також вказує на готовність української сторони підтримати відповідні рішення, які можуть бути прийняті на саміті лідерів Нормандської четвірки.
Така заява добре вписується в передвиборчі обіцянки Зеленського припинити війну на Донбасі. Де при цьому пройдуть нові межі російського впливу в Європі, український президент не згадує.
Радники із зовнішньої політики ФРН, Франції та РФ проведуть зустрічі цього тижня в межах нормандського формату. Зустріч французького та німецького дипломатів із Зеленським мала консультативний характер, на ній уточнюються позиції української сторони.
Декількома днями раніше Зеленський закликав Сенат США ввести санкції, які б допомогли зупинити введення в експлуатацію газопроводу "Північний потік-2". Лобістами України в цьому питанні виступають сенатори Тед Круз (республіканець) та Чак Шумер (демократ). У США існує і досить сильна опозиція з приводу санкцій – наприклад, сенатор Ренд Пол (член Республіканської партії, ліберал) вважає, що спроба запровадити нові обмеження щодо ПП-2 для меркантильних міркувань завдасть шкоди "міжнародній співпраці".
Переговори у Женеві: що за кадром
- Перелічені події відбуваються на фоні прибуття в Україну делегації Пентагону для вивчення можливості постачання зенітно-ракетних комплексів Stinger. Це могло б покращити можливості української армії збивати російські літаки, гелікоптери та безпілотники. Ті самі Стінгери, якими афганська опозиція стріляла по радянських літальних апаратах ще у другій половині 80-х.
- Співпраця Росії та Китаю продовжує посилюватись. Думка китайського посла в РФ Чжан Ханхуея: у відповідь на безперервний тиск Заходу в дипломатичній, економічній та військовій сфері, китайська та російська сторони мають стати спиною до спини, щоб відбити ці загрози.
- Незабаром може бути підписана угода про початок будівництва газопроводу "Сила Сибіру-2", який пройде як російською, так і китайською територією. При цьому Піднебесна отримає газ із тих свердловин, які наразі постачають блакитне паливо до Європи. РФ набуде можливості істотно скоротити постачання газу європейським країнам, і не зазнати при цьому збитків для своєї економіки.