На кону — світовий порядок. 5 думок Юваля Ноя Харарі про наслідки агресії Росії

Вторгнення Росії в Україну аналізують не лише військові експерти. Мислителі всього світу розмірковують про різні аспекти війни — політичні, економічні, культурні. Свій погляд про глобальну перспективу та наслідки нинішніх подій розкрив і Ювал Ной Харарі, один із найпопулярніших істориків у світі, автор книг Sapiens, Homo Deus та інших. Висновками він поділився з американським публіцистом Семом Харрісом, який веде подкаст Making Sense.

Російське вторгнення — загроза світовому порядку

Російське вторгнення в Україну загрожує не лише західній цивілізації, під загрозою весь світовий порядок. Ця агресія ставить під сумнів саму здатність людства справлятися з загрозами XXI століття, включаючи зміну клімату чи технології масового руйнування. Проблема війни в Україні є глобальною, оскільки стосується глибинного уявлення про те, що в сучасному світі одна країна не може завоювати іншу, суверенну державу.

В останні кілька поколінь встановилося правило, що, незалежно від керівного режиму, країни не можуть завойовувати одне одного. Хоча протягом історії людства це була звичайна річ. Розгорніть будь-який підручник історії — і ви побачите, як римляни, монголи та ті ж росіяни захоплювали й підкорювали сусідні країни — так створювалися всі імперії на землі. Але останнім часом встановився новий світовий порядок — ніхто не наважувався на завоювання, навіть якщо це був якийсь диктатор чи військова хунта в Південній Америці. Думаю, це одна з причин шокової хвилі, яка зараз накрила світ.

Адже якщо Путіну дозволять перемогти, це стане новою нормою у світі, і країни знову почнуть нападати одна на одну.

Коли анексували Крим, світова спільнота сприйняла це як виняткову подію, яка більше не повториться. Але нинішня війна показує, що російська агресія стає патерном, шаблоном, який може повторитись у будь-якому іншому місці. Так, у наш час є громадянські війни, перипетії яких не дуже турбують світ. Однак останніми десятиліттями ще не було такого, щоб одна країна намагалася стерти з лиця землі іншу — ось що зараз у центрі уваги. В цьому найбільша відмінність війни в Україні від громадянських воєн. Так людство може повернутись у стан "джунглів", коли сусід у будь-який момент може напасти й підкорити нас.

Війна в Україні та перегони озброєнь

Підтвердженням того, що останнім часом людство живе справді у світі, а не в стані "відсутності війни", як це було у всі попередні епохи, є військові бюджети країн. У світі середній оборонний бюджет становить 6-7% загального, в Європі — близько 3%. У минулому бюджет будь-якого короля, імператора чи султана переважно витрачався на утримання армії, флоту та фортець, а не на освіту чи медицину.

Путін та агресія Росії розбивають сучасне уявлення про світ і змушують держави замислитися, що "джунглі" поряд. І це загроза не лише Україні чи Польщі. Ви побачите, що оборонні бюджети країн у всьому світі будуть різко збільшені. Це означає, що на освіту та медицину витрачатимуть менше, що співпрацю в глобальних питаннях на кшталт зміни клімату скоротять.

Об'єднаний Захід. У чому помилився Путін і які уроки можна отримати з ситуації в Україні

Мені здається, що нинішня війна має позитивний потенціал. Це настільки великий шок, що Європа та США реагують на агресію спільно та потужно — це здавалося неможливим ще місяць тому. Ми бачимо нейтральну Швейцарію, яка приєднується до санкцій, Фінляндію, яка відправляє Україні озброєння, Німеччину, яка негайно подвоює свій оборонний бюджет.

Я думаю, Путін глибоко прорахувався у двох речах.

• Один його прорахунок — уявлення про українців, яких він вважав за росіян і очікував, що вони почнуть кидати квіти на російські танки. А вони кидають коктейлі Молотова.
• Другий прорахунок Путіна стосується Заходу: якби він не робив нічого, а просто чекав, то найближчими роками міг би побачити поділ Європи та США під вагою внутрішніх конфліктів та культурної війни. Але своїми руками Путін об'єднав їх, дав їм шанс врятуватися.

На глобальному рівні позитивним наслідком війни може бути "зелений Манхеттенський проєкт", який зупинить залежність світу від нафти та газу, продаж яких підтримує російську військову махину. Також це може бути кінець культурної війни на Заході, оскільки, як виявляється, є набагато більші загрози у світі, ніж питання "хто в який туалет може ходити".

Про ядерну зброю. Чи несе війна в Україні ядерну загрозу

Однією з умов сучасного світу було те, що країни не нападають одна на одну через загрозу застосування ядерної зброї. Якщо ця норма вже не діє, ми можемо побачити поширення атомних бомб. Це відбуватиметься не лише в Ірані та інших країнах, яких зазвичай у цьому підозрюють, а й у Німеччині, наприклад. Німці можуть прийняти ідеї про те, що їм потрібні ядерні бомби, щоб захистити себе та сусідні країни.

Уявіть, що в тих країнах, де є ядерне озброєння, прийдуть до влади праворадикали й популісти. Якийсь Трамп розливу 2022 року в США, Марін Ле Пен у Франції та фанат Брекзиту у Великій Британії. Чи зможе Німеччина довіряти таким союзникам НАТО? Мабуть, ні, тому їй теж потрібна ядерна зброя. Таких самих висновків можуть дійти Японія, Південна Корея та інші країни. Це неймовірно небезпечно, адже чим більше пальців на червоних кнопках, тим більша ймовірність, що хтось на таку кнопку натисне з жахливими наслідками для людства.

Що буде після війни

Велике питання після закінчення війни буде в тому, як відновити ситуацію, особливо в Європі. ЄС має достатньо коштів і влади, щоб перетворити Україну на успішну демократичну країну за допомогою різноманітних інвестицій. Це стосується не лише відновлення житла, доріг та лікарень. Ідеться про створення дослідницьких центрів, виробництва. Це стане великим викликом для Путіна, якому треба буде пояснити бідному населенню Росії, чому Україна процвітає, а Росія — ні.

Росія є найбагатшою країною у світі за природними ресурсами, однак її громадяни бідні й не мають гарного соціального забезпечення. Відповідь очевидна — державні гроші витрачені на танки, а російська економіка за обсягом менша за італійську. Оборонний бюджет Росії тримається в таємниці, проте, за різними оцінками, на нього припадає 11-35% від усього держбюджету.

Для людини з будь-якої країни ключове питання — в якій країні вона хоче жити? У такій країні, як Росія, яка витрачає щонайменше десяту частину бюджету на озброєння? Думаю, що всі скажуть, ні, не в такій країні ми хочемо жити.