Виключення з РПЛ — лише перший крок. Як нейтралізувати Росію в ООН

Рада ООН з прав людини — спеціальний орган у системі ООН. Його створили у 2006 році, до складу входять 47 держав-членів, всі інші мають статус спостерігача. Резолюції Ради мають рекомендаційний характер, тобто не обов'язкові до виконання. Отже, на перший погляд, може здатися, що виключення Росії не позбавляє її важливого інструмента впливу. Але є нюанси.

Нині більшість експертів називають цей крок важливим та сміливим, особливо якщо згадати про можливі реформи ООН. Про це, зокрема, в коментарі для Фокусу говорить юристка-міжнародниця Катерина Бусол.

Хто проголосував за виключення Росії із РПЛ, а хто утримався

"Для мене голосування було цікаве з огляду на статтю на сайті РІА "Новости" політтехнолога Тимофєя Сергєйцева про "перевиховання українців", "деукраїнізацію", — зазначає Бусол. — У ній він стверджував, що Росії Європа взагалі не потрібна. Росія намагалася врятувати цінності старої Європи, але це не вдалося. І тому вона, крім того, що "рятує" Україну, рятуватиме колишні колонії Заходу, які так само "постраждали від нього". І ми бачимо, що в пріоритеті Росії країни Латинської Америки та Африки. Завдяки їм вона зазвичай набирає собі голоси підтримки".

Але не цього разу.

"Попри відносини з колишніми колоніями, багато держав, які самі потерпають від збройних конфліктів (Мексика, Ель-Сальвадор), не підтримали Росію, а утрималися. Також важливий нейтралітет Індії. Це добрий сигнал", — додає Бусол.

• По-перше, дії Росії в Бучі, Гостомелі, Маріуполі настільки жахливі, що навіть її колишні союзники якщо не відкрито виступають проти неї, то утрималися. Тобто йдеться про ті країни, які Росія спеціально налаштовує проти їхніх колишніх метрополій. І це попри те, що напередодні голосування Росія попереджала, що голосування за її виключення розглядатиметься як політичний акт недружнього ставлення до неї.
• По-друге, важливо не забувати, що раніше Рада ООН з прав людини змогла запустити роботу Комісії встановлення фактів порушень щодо України. І її членами стали троє авторитетних експертів, зокрема, Пабло де Грайфф — перший спецдоповідач ООН з перехідного правосуддя та Ерік Мьозе — експрезидент Міжнародного кримінального трибуналу по Руанді, суддя Верховного суду Норвегії. І це надія на ефективну роботу.

"Також варто нагадати, що саме Рада ООН з прав людини керує механізмом, який багато українських юристів-міжнародників, правозахисників хотіли б запустити для України. Саме вона призначає спеціальних доповідачів, зокрема про ситуації в певній країні", — каже Бусол.

Тобто Росія не зможе брати участь у дискусіях та формуванні численних звітів та доповідей про порушення прав людини по всьому світу, зокрема у збройних конфліктах. А це означає, що Москву позбавили ще одного майданчика для виступів.

Наступний крок. Як виключити Росію з Ради Безпеки ООН

"Звичайно, багато українців хотіли б потужних дій одразу. Але попри відсутність, на перший погляд, таких, крок ООН важливий. За всю історію Ради з прав людини лише другу державу виключають з її складу. Першою була Лівія. І це перший випадок, коли виключили постійного члена Ради Безпеки ООН", — зазначає Катерина Бусол.

Із самої Ради Безпеки ООН виключити Росію досить складно. Навіть попри те, що всі розуміють, наскільки шкідливою є її блокувальна роль — як у разі блокування створення трибуналу по MH17 та передачі справ Сирії до Міжнародного кримінального суду в Гаазі.

Проте зараз є підстави її реформувати.

• По-перше, можна розвинути сумніви, чому Росія посіла місце постійного члена.
• А по-друге, якщо Рада не може виконувати свої обов'язки для підтримування миру та безпеки, то їх мають передати Генеральній Асамблеї ООН, де легше голосувати та долати право вето. І дискусії про це точаться не лише серед політиків, а і юристів-міжнародників.

"В ООН відбуваються тектонічні зміни навіть на рівні дискусій. Тому символічні кроки мають велике значення", — переконана юристка.