Патріарх Кирило на суді в Гаазі: чи є перспективи?

Повідомлення про злочин

На початку квітня 2022 року, коли в Україні тривав другий місяць війни, патріарх Кирило виступив із промовою у храмі Збройних сил РФ.

"Якщо у мирний час це можна пояснити якимись привілеями або матеріальними міркуваннями, то у воєнний час служба у збройних силах — це справжній подвиг. Служба вимагає готовності від кожного, хто склав присягу, захищати батьківщину, не шкодуючи життя свого", — сказав він. Уточнив: завдяки діям російських військових "вирішиться доля Росії", а "народи святої Русі" зараз страждають від впливу "зовнішніх сил".

Ці слова в Україні сприйняли як заклик до ведення війни, звернувши увагу на те, що раніше Кирило не реагував на обстріл Маріуполя і масові вбивства у Київській області.

Днями правозахисна організація "Права людини без кордонів" (Human Rights Without Frontiers) із головним офісом у Брюсселі попросила Міжнародний кримінальний суд у Гаазі притягнути патріарха Кирила до відповідальності. Причина — можлива співучасть у воєнних злочинах і злочинах проти людяності, які вчиняли та вчиняють російські збройні сили в Україні. Відповідну заяву юристи відправили прокурору Міжнародного кримінального суду (МКС) Каріму Хану.

У поданні зібрано інформацію з відкритих джерел — насамперед публічні заяви патріарха Кирила. Крім того, вказується, що відразу після інавгурації президента РФ Володимира Путіна в 2000 році між ним і патріархом Кирилом відбулася негласна угода, згідно з якою "Путін підтримав відновлення колишньої слави Церкви та будівництво численних храмів, а Кирило б забезпечив йому дипломатичні зв'язки та підтримку народу Росії".

Шлях до Гааги

Юрист Української правової консультативної групи Віталій Хекало пояснює, що будь-яка громадська організація може підготувати подання та зібрати матеріали для Міжнародного кримінального суду. Раніше й українські громадські організації готували подібні про агресію РФ. Справа суду — розглядати чи ні. Якщо прокурори побачать можливі докази злочину, відкриють провадження і розслідуватимуть. Якщо немає конкретики — можуть залишити без розгляду.

"За тими матеріалами, які розміщені на сайті організації, можна побачити, що юристи, які їх готували, не проводили опитування свідків, не були на місці подій, не збирали докази — не відвідували служби, не слухали проповіді, а користувалися інформацією з відкритих джерел, що може виглядати не дуже переконливо та поверхово", — звертає увагу Хекало.

Водночас, юрист згадує, що тема публічних виступів уже звучала в Гаазі в контексті справи про геноцид у Руанді.

"Громадянин Італії Жорж Руджу, який працював на місцевій радіостанції, заявляв про необхідність чинити насильство однієї етнічної групи над іншою (радіоведучий закликав народність хуту вбивати їх співгромадян народності тутсі — Ред.). І це був заклик до таких дій, — згадує Хекало. Якщо ж подивитися на зазначені у поданні заяви, то не можна сказати, що вони містять прямі заклики до насильства щодо українців. Можливо, завуальовано звучали подібні ідеї, але не відкрито. Думаю, поки доказів недостатньо, щоб звинуватити церкву в причетності до воєнних злочинів".

Хекало каже, що описані в поданні дії більше схожі на злочин агресії: "Можна почути заяви з боку церкви, що Росія має увійти на православні території, встановити свої правила, звільнити їх від впливу Заходу, відновити свої права. Такі аргументи підходять для обґрунтування злочину агресії, а не воєнних злочинів". А злочин агресії — це компетенція Міжнародного кримінального суду.

Водночас, роль РПЦ у війні в Україні ще буде досліджена. У цьому впевнена юристка-міжнародниця Катерина Бусол.

"Для цього буде проведено аналіз багатьох виступів і заяв, і це кропітка робота. Треба розуміти, які саме злочинні дії скоювалися, якщо скоювалися, після слів про "священну війну", Київ як "матері міст російських" і необхідність його звільнити, — каже вона. — Думаю, коли ми говоримо про релігію, то треба подивитися на події в Україні й з іншого боку. Ми знаємо про випадки нападів на представників Православної церкви України та греко-католиків (відомо про мінімум десять викрадень). Цікаво подивитися як на них реагувала Російська православна церква, що говорила напередодні. Я не кажу, що відповідальність Кирила не треба вивчати чи неможливо довести, але має бути значно ширший набір фактів. МКС важливо не просто видати ордер на арешт, але й бути максимально впевненим, що цей ордер впливовий, як із погляду перспектив затримання, і прив'язки його дій до конкретних злочинів".

Інші санкції

Українські релігієзнавці зазначають: церква у Росії тісно пов'язана з державою.

"Церква — частина державного апарату, яка обслуговує його інтереси, — упевнений релігієзнавець Ігор Козловський. — Від християнства мало залишилося, бо християнство припускає, що ми емпатично ставимося до людей будь-яких віросповідань, національностей. Заклик благословляти війну суперечить самій суті християнського вчення". Його колега Віктор Єленський нагадує, що патріарх Кирило від початку правління відбудовував власну вертикаль влади та налагоджував контакти з Кремлем. Він — обов'язковий гість на заходах державного рівня, як прем'єр РФ Михайло Мішустін чи міністр оборони Сергій Шойгу.

Про причетність патріарха РПЦ говорять і європейські чиновники, які раніше згадували про запровадження санкцій проти громадян РФ. Зокрема, міністр закордонних справ Литви Ґабріелюс Ландсберґіс каже, що Литва закликає Євросоюз запровадити санкції проти патріарха Кирила. А тим паче майно в ЄС у нього є. У 2019 році російська "Нова газета" писала, що патріарх Кирило володіє, наприклад, шале у Швейцарії під Цюрихом, а його статки оцінюються в 4-8 мільярдів доларів — заощадження зберігаються в банках Швейцарії, Італії та Австрії.

Але санкційна історія, як і можливий шлях до Гааги, для предстоятеля Російської православної церкви може бути довгою. Головна перешкода — не діяльність чи висловлювання патріарха, а процедура. До нього у світі ставлення як до релігійного діяча, який діє незалежно. І в Москві це розуміють. Там уже прокоментували ініціативу щодо санкцій, назвавши всі подібні загрози втручанням у церковні справи.

"Введення санкцій проти релігійних лідерів — це нонсенс, відмова від здорового глузду", — заявив "Інтерфаксу" голова синодального Відділу з взаємин Церкви із суспільством і ЗМІ Володимир Легойда. Інформацію про Гаагу в РПЦ не коментують.