Приклад України. Швеція та Фінляндія вступають до НАТО за прискореною процедурою

Тепер уже офіційно: Швеція та Фінляндія вирішили стати членами НАТО

12 травня прем'єр-міністр Фінляндії Санна Марін сказав, що країна має негайно подати заявку на членство в НАТО. А вже через три дні президент Фінляндії Саулі Нійністе оголосив остаточне рішення: для цього не чекатимуть на червневий саміт у Мадриді.

Швеція, яка раніше була обережнішою у висловлюваннях, у неділю, 15 травня, також повідомила про свою майбутню заявку. Соціал-демократи, які мають більшість місць у парламенті й формують уряд, оголосили про підтримку ідеї приєднання до Альянсу. А 17 травня глава МЗС Швеції Анн Лінде підписала заявку на вступ до НАТО.

До цього обидві країни були нейтральні. Але історія їхнього нейтралітету різна. Якщо Фінляндія стала нейтральною після поразки у Другій світовій війні, то Швеція зберігала його понад двісті років. Країна не брала участі в жодній з війн з 1813 року, а в 1950-ті оголосила про дотримання політики неприєднання до військових альянсів як у воєнний час, так і в мирний. Після розпаду СРСР 1991 року Фінляндія та Швеція пішли на зближення з Європейським Союзом та стали його членами. Але від НАТО трималися на відстані.

Причина зміни позиції — агресивні дії Російської Федерації. Про євроатлантичні перспективи в Гельсінкі та Стокгольмі заговорили одразу після повномасштабного вторгнення РФ в Україну. І сталося це за підтримки громадян.

За кілька тижнів до вторгнення 50% фінів були проти вступу до Північноатлантичного альянсу, і лише 20% — за. Після початку активних воєнних дій вже половина жителів Фінляндії підтримувала інтеграцію до системи НАТО. Тепер рішення керівництва країни схвалюють понад 70%. Стокгольм пішов слідом за Гельсінкі. Там розуміють, що залишатися нейтральною країною за умов, коли всі сусіди — члени Північноатлантичного союзу — некомфортно. І насамперед тому, що доведеться самостійно думати про свою безпеку, значно підвищуючи витрати на оборону.

Сумнівів у тому, що Швеція та Фінляндія будуть членами Альянсу, експерти не мають.

Очікують, що політичне рішення оголосять у червні на саміті в Мадриді. Хоча є одне "але", сказане президентом Туреччини Реджепом Ердоганом.

"Нехай не ображаються", — сказав Ердоган, назвавши Швецію "гостьовим будинком для терористів". Річ у тому, що Робочу партію Курдистану в Туреччині вважають терористичною організацією, а Захід сприймає її представників як біженців. У Швеції є депутати курдського походження. Щобільше, через турецькі гоніння на курдів (а ще через купівлю в Росії комплексів ППО С-400) проти Туреччини введено збройове ембарго. Очікують, що Ердоган спробує використати ситуацію з вигодою для себе.

"Не думаю, що, попри гучні заяви, Ердоган наважиться заблокувати євроатлантичні прагнення скандинавських країн, він просто хоче винести спірні питання на порядок денний. Думаю, політичне рішення знайдуть", — каже директор "Центру військово-правових досліджень", військовий експерт Олександр Мусієнко.

І в Альянсі вже заявили, що готові прийняти нових членів. Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що якщо країни вирішать подати заявки, процес вступу буде безперешкодним і швидким. Щобільше, на час його проходження США та Британія готові надати гарантії безпеки скандинавським державам — до моменту юридичного оформлення відносин.

Якими будуть наслідки вступу Швеції та Фінляндії до НАТО

Раніше у НАТО заявляли: світ змінився, Росія — не ворог, а стратегічний партнер. Тому Альянс і не концентрував сили на сході Європи. Нині доводиться переглядати всю архітектуру, і вступ Швеції та Фінляндії до НАТО є важливим етапом.

• По-перше, це політичний сигнал, спрямований на Росію. "Росія розпочала війну в Україні й продовжує загрожувати всій Європі", — зауважує Мусієнко.
• По-друге, шлях до посилення військово-морської присутності НАТО у Балтійському морі та безпеки в цьому регіоні. "Росія ризикує бути закритою в Балтійському морі, і мати доступ тільки до своїх територіальних вод біля Санкт-Петербурга", — продовжує експерт. Росіяни не зможуть атакувати країни Балтії з боку моря, а в Польщі з'явиться прикриття з моря.
• По-третє, заходи щодо посилення самого НАТО. Адже дві країни в епоху нейтралітету не просто зберігали свій військовий потенціал, а й примножили. Сьогодні Швеція та Фінляндія — сильні партнери Альянсу. У Фінляндії налічується 5,5 мільйонів мешканців та 280 тисяч резервістів. Вони мають понад двісті військових літаків і контракт на купівлю 64-х бомбардувальників п'ятого покоління F-35 в американців. А Швеція має розвинений флот і сучасні підводні човни.

Як відповість Росія на вступ Фінляндії до НАТО

Росія сприймає вступ Швеції та Фінляндії до Північноатлантичного альянсу як загрозу для себе. Прессекретар Путіна Дмитро Пєсков каже, мовляв, питання серйозне, викликає наше занепокоєння. У Кремлі "стежитимуть за наслідками вступу Фінляндії та Швеції до НАТО та проведуть їх глибокий аналіз".

Ні, не військових. Хоча колишній президент Росії Дмитро Медведєв і попередив: Москва посилить свою присутність у Балтійському регіоні, якщо Фінляндія та Швеція вступлять до НАТО, а російські пропагандистські телеграм-канали вже пишуть, що ракетні комплекси "Іскандер" їдуть до кордонів із Фінляндією, міжнародні аналітики впевнені: сил в Росії для нападу немає. Росія навряд чи наважиться вдертися до Фінляндії, бо всі її ресурси, найбоєздатніші бригади, залучені в Україні — Путін не виводитиме їх, адже це буде проявом слабкості у війні.

І тому в Росії вже шукають, як відреагувати на розширення Альянсу. Пєсков заявив: різниця між членством України, Фінляндії та Швеції у НАТО — це відсутність територіальних суперечок. Хоча, зрозуміло, лукавить, адже між Гельсінкі та Москвою є така суперечка — про Карелію. Експерти ж зауважують, що слова речника президента Путіна — не що інше, як прояв слабкості, Кремль не знає, до яких погроз вдаватися.

Росія продовжуватиме інформаційну війну (вже звучать заяви про Фінляндію як про країну "нацистів", адже вона воювала проти Радянського Союзу на стороні Німеччини) та кібератаки.

Рішення Швеції та Фінляндії про вступ до НАТО — це не лише швидка реакція на загрозу в Європі, а й оборонне рішення на перспективу. Всі розуміють, що війна в Україні не триватиме вічно, а Росія отримає свій В'єтнам. А після поразки піде посилення армії, а це означає, що окремо Фінляндії та Швеції було б не дуже комфортно. Якщо вони не хочуть воювати з Росією, їм потрібно бути членами Альянсу — тоді їх захищатиме п'ята стаття Вашингтонського договору.

Про перспективу для України в НАТО

Приклад скандинавів корисний Україні. Він доводить, що Україна може вступити до Альянсу без надання їй Плану дій щодо членства в НАТО (ПДЧ НАТО). Тобто, якщо необхідно, то Альянс може приймати лише політичне рішення без фактичної перевірки на відповідність стандартам НАТО.

І так двері НАТО можуть відчинити й для України.

"Членство України в НАТО і ЄС — колапс і крах Росії як імперії та світового гравця. В Москві бачать Україну або як васала у своїй винятковій сфері впливу, або взагалі не бачать. Парадоксально, але це може нам допомогти у просуванні в ЄС: багато хто з політиків в ЄС дуже боявся путінського шантажу та ескалації, тепер чого їм боятися? Для ЄС це, можливо, ключовий тест XXI століття: бути сильним разом з Україною та дивитися в майбутнє, або бути слабким та тягнути кота за хвіст", — каже Павло Клімкін, колишній міністр закордонних справ України

Оптимізму додають і слова тимчасової повіреної США в Україні Крістіни Квін. В інтерв'ю журналістам вона сказала, що Україна має шанс стати членом НАТО без реалізації ПДЧ — він ніколи не був юридичною вимогою для приєднання до НАТО. План є механізмом, який дозволяє державі відповідати вимогам Альянсу.

Чи може Україна стати членом НАТО в умовах війни, питання складне. Експерти кажуть, що навряд. Але якщо після її закінчення складеться консенсус у лавах країн-учасниць щодо участі України в НАТО, то процес буде відносно швидким.

Щодо Швеції та Фінляндії, то вже в червні у Мадриді вони можуть отримати офіційне запрошення приєднатися до Північноатлантичного альянсу. Після цього погодять текст договору, який, згідно з процедурою, мають ратифікувати парламенти кожної з країн-учасниць.