Невдачі дипломатії Ватикану. Чому Папа Римський Франциск не називає Росію агресором

"Українське серце розривається від слів Папи. Це було несправедливо", — так міністр закордонних справ Дмитро Кулеба прокоментував слова Франциска, сказані 24 серпня після завершення загальної аудієнції. Спочатку Папа Римський вирішив помолитися за Україну, а згодом заявив, що вина за війну лежить на всіх сторонах конфлікту. Крім того, він згадав про смерть дочки ідеолога "російського світу" Олександра Дугіна Дар'ї (її авто вибухнуло в Підмосков'ї 20 серпня, в організації вбивства Росія звинуватила українські спецслужби). "Я думаю про бідну дівчину, яка була підірвана бомбою, що розташовувалася під сидінням автомобіля в Москві. За війну платять невинні", — сказав він.

Після цих слів у Міністерство закордонних справ України в Києві запросили посла Ватикану в Україні архієпископа Вісвалдаса Кулбокаса. За інформацією пресслужби, йому висловили глибоке розчарування словами понтифіка. Мовляв, чому Франциск раптом згадав у контексті російсько-української війни смерть російської громадянки на території Росії, до якої Україна не має жодного стосунку, і де його слова жалю про конкретних жертв війни, українських дітей, 376 із яких загинули від рук російських окупантів.

Папа Франциск про Україну: не все так однозначно

Щоразу, коли Франциск говорить про Україну після 24 лютого 2022 року, українці здригаються та розчаровуються. Папа Римський, до якого в Україні звикли ставитися добре (авторитет інституту Папи Римського значно покращився після приїзду в Україну Івана Павла ІІ 2001-го), несподівано для багатьох не називає Росію країною агресором, не бачить в Україні жертву, але вимовляє безліч спільних фраз про мир і примирення. Принаймні саме так їх трактує обиватель.

Папа намагається сказати, що страждання українців не відрізняються від страждань росіян. Згадати хоча б Страсну П'ятницю напередодні Великодня, коли двох жінок —– росіянку й українку — запросили нести хрест як символ примирення. А ще натякає: активність НАТО може спричинити розпалювання конфлікту. "Ми повинні відійти від звичайної "моделі Червоної Шапочки". Червона Шапочка була гарною, а вовк поганим. Тут немає метафізичного добра та зла. З'являється щось глобальне, з елементами, що дуже переплітаються", — сказав понтифік у червні. Після цього російська преса написала: "Росіяни заповажали Папу після його слів про НАТО".

Подібні слова та вчинки понтифіка викликають критику не лише в Україні, а й за її межами. У сусідній Польщі, країні, в якій 80-90% громадян вважають себе вірянами римо-католиками та близькими до Ватикану (під час традиційних аудієнцій поляків на площі Святого Петра завжди багато), також критикують позицію Франциска. "У святого Франциска, напевно, тепер розбите серце через те, що Папа взяв собі його ім'я", — сказав колишній прем'єр Польщі та колишній президент Європейської ради Дональд Туск.

Ватикан як переговорник: нездійснений візит

На початку повномасштабного вторгнення Росії на територію України була надія, що Ватикан і особисто Папа Римський могли б взяти посередницьку місію — переговорника про припинення збройної агресії РФ. Саме про це в березні просив його президент Володимир Зеленський.

Незабаром після цієї розмови Фокус записав інтерв'ю з одним із єпископів Римо-католицької церкви Едвардом Кавою. Він сказав, що контакт Зеленського зі Святішим Отцем — хорошиф знак, мовляв, Святий Престол справді займає позицію в цій війні на боці України. "Знаючи Папу Франциска, можу сподіватися, що він вирішить приїхати будь-якої миті в Україну, навіть у найтривожнішу для нас. І я вірю, що це може бути момент, коли не тільки наш ворог буде змушений призупинити обстріли невинних людей, але й задіється світова спільнота. Думаю, що основний акцент Ватикана зараз на те, щоб пробудити світову спільноту. Тому що ці співчуття, санкції — поки що порожні слова", — казав Кава.

Саме на Папу Римського сподівалися дружини бійців полку "Азов", які побували у Ватикані в травні, напередодні так званої евакуації з "Азовсталі". Тоді Папа пообіцяв молитися та зробити все можливе.

У березні Кава, відповідаючи на запитання про посередництво для припинення війни, сказав, що Ватикан із 2014 року намагається допомогти. Але проблема в тому, що з боку Російської Федерації нема з ким розмовляти. Навіть якщо є якісь із їхнього боку обіцянки, за дуже короткий час їх відкликують, змінюють, маніпулюють ними. Ватикан хоче розмовляти зі стороною, яка дотримується слова", — пояснив він.

Зв'язки з Кремлем: зустрічі з Путіним і декларація з Кирилом

Про те, що Папа Римський хотів би зустрітися з президентом РФ Володимиром Путіним і поговорити про Україну після 24 лютого, писали всі центральні італійські газети. Ще в травні в інтерв'ю газеті Corriere della Sera понтифік говорив, що тричі за три місяці намагався домовитися про такий візит із Москвою, але не отримував відповіді.

Частина експертів упевнена: для Франциска було важливо зустрітися спочатку з президентом РФ, а потім їхати в Україну.

Папа має вже досвід зустрічей із президентом Путіним. Причому тричі. Усі зустрічі були за межами Росії. Жоден сучасний понтифік поки що не здійснював візиту в Росію. У Росії кажуть: "Віряни поки що не готові прийняти Папу".

Востаннє Путін побував у Ватикані в липні 2019 року. Говорили тоді за зачиненими дверима. У службі друку Святого Престолу повідомили, що обговорювали ситуацію в Сирії, Україні та Венесуелі. Напередодні зустрічі помічник російського президента Юрій Ушаков називав позиції Кремля та Ватикана "близькими чи практично однаковими" в питанні боротьби з тероризмом і релігійним екстремізмом. Тоді ж Ушаков згадав про "історичну зустріч Папи Франциска та патріарха Кирила в Гавані у 2016 році" (вже після вторгнення Росії на Донбас і анексії Криму) та "новий рівень відносин двох церков" (тоді підписали Гаванську декларацію, документ у тому числі й про Україну: у ній Росія не згадується як країна-агресор, а так звану УПЦ МП московський патріарх Кирило назвав "нашою церквою в Україні").

Уже після 24 лютого 2020 року Франциск і Кирило розмовляли за допомогою телефона. У червні, за даними пресслужб, понад сорок хвилин. Особисто Франциск хотів зустрітися з Кирилом у вересні в Казахстані під час міжконфесійної конференції.

Політика Ватикана: не називати ім'я агресора

Експерти зазначають: принцип дипломатії Ватикана в тому, щоб ніколи не називати ім'я агресора, щоб залишатися можливим партнером із діалогу, і цінність нейтралітету в тому, щоб наголосити, що кожна війна приносить біль і страждання всім сторонам конфлікту. Але цей принцип не працює в Україні. І це у Ватикані не можуть чи не хочуть зрозуміти, бо відомо, що священики з України бували у Ватикані та намагалися пояснити Франциску, чим ця війна відрізняється від інших конфліктів.

Докторка теології, дослідниця Берлінського центру східноєвропейських і міжнародних досліджень Регіна Ельснер називає три причини чому.

Перша — Ватикану не вистачає досвіду в Східній Європі, а саме в Росії. Тому що не лише українці-віряни, а й поляки-віряни висловили глибоке розчарування тим, що Ватикан підтримує російський міф про тиск НАТО на Росію.

Друга — Ватикану потрібні союзники боротьби з лібералізмом. Святий Престол не надто приділяє уваги темі відсутності єдності всередині православної церкви та у відділенні української. Для нього ще існує церква, яка була після закінчення холодної війни, така, якій необхідно допомагати бути єдиною. Після розпаду Союзу відносини церков стали стриманішими — почали створювати католицькі єпархії, з підпілля вийшла Українська греко-католицька церква. "Відносини стали покращуватися тільки за Папи Бенедикта XVI, коли керівництво обох церков виявило важливий спільний інтерес: захищати консервативні християнські цінності від лібералізму. Кульмінацією стала зустріч Папи Франциска та Патріарха Кирила в Гавані у 2016 році", — каже Регіна Ельснер.

Третя причина — Ватикан ігнорує російську пропаганду та не критикує надану інформацію, а фактично підтримує ідею, озвучену Кремлем про війну в Україні.

Принаймні так відбувається в публічному полі. Хоча складно собі уявити, що Ватикан може діяти виключно публічно.

Наприклад, за інформацією Фокусу, Папа Франциск збирався приїхати в Україну на "Азовсталь" і попросив своїх представників домовитися про цей візит. Але він так і не відбувся. Причина достеменно невідома. За однією з версій, Росія не хотіла гарантувати безпеку, за іншою — українська сторона була теж не дуже зацікавлена, оскільки вже тривали переговори щодо гарантій безпеки під час виходу з "Азовсталі".

Тепер навряд чи Франциску вдасться найближчим часом зустрітися і з Путіним — поки що про це не йдеться, як і з патріархом Кирилом. Останній скасував анонсовану поїздку в Казахстан на З'їзд лідерів світових релігій. Чому — невідомо. Але, можливо, для Папи це точно шанс зрозуміти, що ні Путін, ні Кирило не хочуть припиняти війну, а Ватикан може нарешті виявити солідарність із Україною.

Щоб почути офіційну позицію Ватикану, Фокус звернувся за коментарем до архієпископа Вісвалдаса Кулбокаса. Він обіцяв відповісти на запитання за першої нагоди.