Головний крок на шляху у ЄС. Судову реформу проведено чи вдало імітовано?

Спочатку треба зазначити, що судова реформа — одна з тих реформ, якій міжнародні партнери приділяють велику увагу. Зокрема, вона серед перших у списку на шляху до європейської та євроатлантичної інтеграції. Про це неодноразово говорили як у представництві ЄС в Україні, так і посли країн "Великої сімки". Нещодавно до Офісу президента останні передали нові рекомендації щодо реформ, в яких зазначили, що судова реформа є для них пріоритетом.

Водночас в Україні з реформою судової системи завжди було складно. І перша причина тому — небажання суддів реформуватись. У різний час вони дуже болісно сприймали необхідність проходження перевірок, зокрема, на доброчесність, та втручання міжнародних експертів під час різноманітних конкурсів та відборів.

Крім того, в політичних колах завжди знаходилися ті, хто намагався співпрацювати із суддівською владою, домовляючись про лояльність і погоджуючись на різноманітні законодавчі компроміси. В результаті за останні дев'ять років можна було почути про кілька судових реформ, зокрема і п'ятого президента України Петра Порошенка, і шостого — Володимира Зеленського, але жодна з них не була доведена до кінця. Тому як в українському суспільстві, так і серед міжнародників досі існує великий запит на формування по-справжньому незалежного суддівського корпусу. А від рішень Вищої ради правосуддя цей процес безпосередньо залежить.

Суддівські обранці

12 січня завершився ХІХ з’їзд суддів. Його результатом став вибір восьми членів Вищої ради правосуддя — органу, який відповідає за призначення, звільнення та дисциплінарні покарання суддів.

До цього майже одинадцять місяців його роботу блокували. Спочатку 22 лютого 2022 року 10 із 15 чинних тоді членів ВРП після початку оцінювання Етичною радою, злякавшись перевірок, склали повноваження. Через відсутність кворуму орган припинив роботу — для перезапуску потрібно було щонайменше 15 членів із 21, серед яких більшість становили б судді. Потім почалося повномасштабне вторгнення РФ в Україну, і часу для розв'язання кадрових питань не було. І ось у серпні 2022 парламент приймав за своєю квотою двох нових членів Вищої ради правосуддя: адвоката Романа Маселка та кандидата юридичних наук Миколу Мороза.

Після обрання ще восьми орган може поновити свою роботу.

Отже, новими членами ВРП у першому турі обрали п'ятьох: суддя Харківського апеляційного суду Алла Котелевець, суддя Касаційного цивільного суду у складі ЗС Григорій Усик, суддя Львівського окружного адміністративного суду Олександр Сасевич, суддя Господарського суду Донецької області Юлія Бокова, суддя Північного апеляційного господарського суду Ольга Попікова. Під час другої — ще трьох: суддя Миколаївського апеляційного суду Тетяна Бондаренко, суддя Херсонського окружного адміністративного суду Олена Ковбій та суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Сергій Бурлаков. Усі вони склали присягу і працюватимуть у ВРП наступні чотири роки.

У представництві Євросоюзу в Україні перезапуск ВРП схвалили. Головний дипломат ЄС в Україні Матті Маасікас сказав, що це є важливим кроком на шляху втілення в життя судової реформи.

"Так ключові судові органи можуть відновити роботу. З нетерпінням чекаю, коли реформована ВРП продемонструє верховенство закону та чесність на практиці", — написав він у своєму Twitter.

Поїздки до Криму та родичі у РФ

Після першого туру експерти Центру протидії корупції (ЦПК) заявили, що до всіх п'яти кандидатів є питання. Наприклад, суддя Бокова та її близькі родичі неодноразово відвідували окупований Крим та володіють там нерухомістю та іншим майном. У мотиваційному листі до ВРП Бокова наголосила: "Судова реформа знекровила судову владу, позбавляє суддів права та можливості кар'єрного зростання, створює виправдання для системного посягання на суддівську незалежність та недофінансування судів".

Котелевець у 2012 році хотіли звільнити — під час розгляду справи про ДТП суддя безпідставно не врахувала результатів медекспертизи, а потім ухвалила рішення щодо зменшення компенсації потерпілому.

Суддя Попікова у деклараціях за 2010-2013 роки не задекларувала жодного об'єкта нерухомості — виникають питання щодо походження коштів.

Сасевич був фігурантом розслідування BIHUS.Info про голосування за узгоджених кандидатів на суддівських з'їздах, а Усик у 2010 році стягнув із журналістки Ольги Сніцарчук 20 тисяч гривень моральної шкоди, нібито завданої депутату-"тушці" Юрію Буту — той напередодні перейшов із "Народної самооборони" до "регіоналів" (журналістка назвала його "відщепенцем від коаліції").

Після з'явилася інформація і ще про трьох кандидатів. Виявилося, Тетяна Бондаренко могла приймати рішення не на робочому місці та приховувати факти адмінпорушень під час керування автомобілем. Бурлакова в ЦПК називають людиною, близькою до сім'ї бізнесмена Олександра Фельдмана, депутата від забороненої ОПЗЖ (під час виборів 2004 року Фельдман був довіреною особою кандидата Віктора Януковича).

"У Тетяни Бондаренко проблеми з декларуванням, її брат — громадянин РФ, сестра періодично здійснює туди поїздки. У Росію катається, як до себе додому і Бурлаков. І таких людей вибрали до ВРП. Очевидно, моя оцінка того, що судді готові до демократії, виявилася дещо передчасною", — каже голова правління "Фонду Dejure" Михайло Жернаков.

Єдина, до кого питань у громадськості було менше — Олена Ковбій. "Вона воює на фронті. До неї не було багато претензій. На відміну від інших", — каже Жернаков. Але водночас відомо, що брат судді Херсонського окружного адміністративного суду проживає в Росії та працює генеральним директором підприємства, що здійснює вантажні залізничні перевезення. А сама Ковбій свого часу скасувала рішення про перейменування вулиці Лютеранської на Херсонщині на вулицю Катерини Гандзюк. Після початку повномасштабного вторгнення суддя виїхала з окупованого Херсона та вступила до Вінницької територіальної оборони.

Компромісне рішення

Водночас Жернаков зазначає: добре, що судді таки змогли домовитися та обрати вісім членів, а отже — перезапустити ВРП.

"Принаймні, вони не зірвали євроінтеграцію, — каже він. — Але велике питання, які рішення прийматиме такий склад ВРП і як далеко ми з ними на шляху євроінтеграції зайдемо. На жаль, поки така ситуація з кандидатами від суддів: мало того, що серед них мало чесних, але за тих, кого можна такими вважати, категорично відмовляється голосувати суддівська спільнота — це все відлуння того, що ще у 2016 році під час змін до Конституції ми заклали принцип суддівського самоврядування, де все чи майже все вирішують судді, обрані суддями. Це класно працює для збереження статус-кво, але максимально згубно для будь-яких змін".

Реформою для галочки називає формування нового складу Вищої ради правосуддя суддя Жовтневого райсуду Лариса Гольник. Суддя відома своєю принциповою позицією і сама подавалася на конкурс до ВРП, але зійшла з дистанції на етапі розгляду Етичною радою — вона її визнала такою, що не відповідає критеріям через посади в соціальних мережах та публічних висловлювань. Сьогодні Гольник натякає: система, що останні десять років діє в Україні, збереглася.

"Нарікати на з'їзд суддів не бачу сенсу. Причина нинішньої поразки громадянського суспільства — Етична рада, — каже вона. — Замість того, щоб відсікти всіх сумнівних кандидатів і не дати депутатам, суддям, вченим жодного шансу обирати між агентами змін і висуванцями суддівських кланів, Етична рада вирішила діяти за принципом: одна від ваших, одна — від наших (до речі, доступ до співбесід з кандидатами Етична рада закрила після повномасштабного військового вторгнення РФ, мотивуючи це безпекою кандидатів, — ред.). Розмінними монетами при виробленні консенсусу всередині Етичної ради стали кілька незалежних та самостійних суддів. Ті, кого система визначила як своїх персональних ворогів. І завбачливо знешкодила — вони не змогли стати переможцями”.

Сьогодні експерти кажуть, що перші результати роботи нового складу ВРП можна побачити дуже скоро. По-перше, важливо зрозуміти, кого оберуть головою та заступником Ради, адже від їхньої позиції залежатиме багато. А по-друге, яким буде новий склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів — ще одного суддівського органу, який набиратиме нових суддів на кілька тисяч вакантних місць.