Що ближче – ЄС чи НАТО. Як Україна рухалася у 2022 році до європейської та євроатлантичної інтеграції

2022 року Україна несподівано подала дві заявки — на членство в ЄС та вступ у НАТО. Обидва рішення продиктовані війною — наша країна продемонструвала, що попри агресію Росії та всі спроби Путіна взяти під контроль "братський народ", Україна почувається частиною великої західної родини. Скептики, а такі, звісно, знайшлися, кажуть, що повна євроінтеграція, а тим паче євроатлантична інтеграція найближчим часом нереальна — Україні доведеться проводити реформи, які під час війни неможливі. Позитивно налаштовані експерти аналізують кроки, які українська влада вже зробила після подання двох заявок.

Прочинені двері в ЄС

"Історичний документ. Заявка на членство в Європейському Союзі, підписана президентом України 28.02.22", — написав речник Зеленського Сергій Никифоров в останній день лютого і через п'ять днів після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

Заявка — політичний документ, всі розуміли не йшлося про негайний вступ, але дату значно наблизили, незабаром узявши на себе конкретні зобов'язання.

Протягом багатьох років Україна звикла чути, що перспективи вступу у ЄС далекі — доведеться почекати років так десять-двадцять. Мовляв, стільки часу потрібно на виконання всіх вимог Євросоюзу. Серед них боротьба з корупцією, судова реформа, посилення надійності кордонів та розв'язання питання мігрантів.

Але війна змінила ситуацію. У європейських країнах підтримка України та народу після початку агресії значно зросла. Більшість громадян ЄС, причому навіть у традиційно скептично налаштованій Німеччині, сказала, що вони не проти вступу України у Євросоюз. Під тиском громадян політики також висловилися "за". Наприклад, відомий раніше своїм проросійським поглядом президент Чехії Мілош Земан підписав спільний лист восьми президентів держав ЄС про необхідність запустити прискорений вступ України у Євросоюз. Потім до ініціативи приєднався голова МЗС Угорщини.

Але шлях до Європейського Союзу — це не лише політичне рішення. І тому необхідно виконати конкретні вимоги, прописані у документах.

Які — Україна дізналася після набуття офіційного статусу кандидата у члени в ЄС наприкінці червня. Серед них: реформа Конституційного суду, продовження судової, антикорупція, включаючи призначення керівника САП, боротьба з відмиванням коштів, реалізація антиолігархічного закону, узгодження аудіовізуального законодавства з європейським та зміна законодавства про нацменшини.

Тоді ж ЄС не визначив точну дату закінчення проведення реформ, але Єврокомісія пообіцяла провести першу оцінку наприкінці 2022 року (через активні бойові дії термін міг бути продовжений).

Графік виконання

За перші два місяці після надання статусу Україна розпочала реформи органів суддівського самоврядування (ВРП та ВККС) та в обрості антикорупції. Але водночас не приділяла уваги антиолігархічній реформі та реформі Конституційного суду, констатують у центрі "Нова Європа".

До кінця 2022 року стало зрозумілим, що Україна не може завершити виконання всього вчасно. Хоча, на думку влади, реформи продовжуються.

• По-перше, наприкінці липня генеральний прокурор Андрій Костін призначив новим головою Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) Олександра Клименка, який раніше виграв конкурс. Він детектив НАБУ, відомий розслідуванням справи заступника керівника Офісу президента Олега Татарова.
• По-друге, парламентарі розглянули законопроєкт №7662 про "реформу" Конституційного суду. Щоправда, експерти його не називають євроінтеграційним, стверджуючи, що він дозволяє встановити політичний контроль над КСУ через призначення більшості "своїх" суддів. На це звернула увагу і Венеціанська комісія, яка у своєму висновку рекомендувала змінити процедуру відбору суддів — для цього створювати відбірну комісію, незалежна від політиків.
• По-третє, цими днями президент підписав закон про медіа, який 13 грудня підтримали народні депутати. Формально у ньому закладено виконання однієї з вимог Єврокомісії — про захист аудіовізуальної інформації. І це добре. Погано те, що до документа були питання у представників українських медіа та європейських експертів. Наприклад, останні говорили про посилення контролю за інформацією — закон розширює повноваження Нацради з питань телебачення та радіомовлення, зокрема, даючи можливість регулювати і зокрема блокувати онлайн- та друковані видання без рішення суду.

Крім того, 30 грудня Володимир Зеленський підписав і закон про національні меншини (спільноти) України. Саме на нього, зокрема, чекала сусідня Угорщина.

Треба сказати, що влада має багато стимулів виконувати вимоги на шляху до ЄС. І насамперед бажання народу. 79% українців, незалежно від віку, макрорегіону проживання, рівня освіти чи майна, підтримує вступ України до Європейського Союзу. Такими є результати опитування, проведеного Фондом "Демократичних ініціатив" Ілька Кучеріва разом із соціологічною службою Центру Разумкова. Експерти кажуть, це рекордні показники, порівняно з груднем минулого року — тоді за вступ у ЄС виступали 55%. Раніше таку ідею не підтримували 35%, нині лише 8%. 60% респондентів вважають, що українська влада повинна дотримуватися всіх вимог європейських інститутів, якщо вона може прискорити вступ України у ЄС.

Водночас Сергій Сидоренко, головний редактор видання "Європейська Правда", під час презентації результатів цього соцопитування зауважує: "Насторожує відповідь на запитання, чи громадяни підтримують вступ України у ЄС? З одного боку 79% — це багато, з іншого ми знаємо, що влітку було більше. Тобто ми спостерігаємо якесь падіння цього показника. Зараз 7-9% не підтримують вступ у ЄС, то влітку було таких 2-3%. Якийсь скептицизм збільшується. Політикам, вочевидь, треба думати, що робити з цією тенденцією".

НАТО та політична доцільність

30 вересня Україна подала заявку на вступ у НАТО у прискореному порядку. "Де-факто ми вже пройшли свій шлях у НАТО. Де-факто ми вже довели сумісність зі стандартами Північноатлантичного альянсу", — сказав тоді президент Володимир Зеленський.

Соціологи кажуть: згідно з опитуванням, проведеним у грудні 2022 року, 49% українців вважають вступ НАТО найкращим варіантом гарантування безпеки України. Щоправда, уточнюють: ще половина бачить альтернативи. 9% респондентів вважають, що надійніше укладатиме стратегічну угоду про захист із кількома країнами — Польщею, країнами Балтії, крім США. Водночас 7% респондентів вважають, що стратегічна оборонна угода має бути укладена виключно зі Сполученими Штатами. 17% українців переконані, що лише сама Україна може бути найкращим гарантом безпеки для України, розвиваючи свої власні збройні сили (як в Ізраїлі чи Швейцарії). 9% продовжують підтримувати позаблоковий статус для України з міжнародними гарантіями безпеки.

"І ми запитали, коли українці бачать Україну в НАТО, — каже Петро Бурковський, виконавчий директор Фонду "Демократичні ініціативи". — 19% думають, що вступ у НАТО можливий до закінчення війни. І ці дані розходяться з поданнями самого Альянсу. Кожен четвертий впевнений, що Україна буде в НАТО відразу після закінчення війни. Ще 25% вважають, що Україні доведеться провести спочатку всі необхідні реформи. А 16% українців не вважають, що Україна будь-коли приєднається до НАТО — це неможливо навіть за умови проведення реформ".

"НАТО виявилося найпопулярнішим вектором забезпечення безпеки, при тому, що в опитуванні був провокаційний варіант: розвиток власних збройних сил. Одне ж іншому не заважає. Але навіть при цьому НАТО отримало більше підтримки. І що важливо у всіх регіонах України", — зауважує Сидоренко.

Треба сказати, що процес і ухвалення остаточного рішення про вступ у НАТО, на відміну від ЄС, є політичним. Теоретично стати членом Альянсу можна дуже швидко, якщо існує політична воля всіх країн-членів учасників. У документах Північноатлантичного альянсу немає чіткого переліку критеріїв, яким повинен відповідати кандидат для запрошення до членства.

Перспективи та аргументи для європейців

Проведені наприкінці року соцопитування доводить: для українців членство у НАТО є складною темою, громадяни розуміють, що про вступ до Альянсу неможливо говорити під час війни, а тим паче зараз важко сказати, коли і як вона закінчиться.

Щодо ЄС, то підтримка вступу значно більша (як в Україні, так і серед громадян країн-членів), бо, як ми зауважували, є цілком прозора та зрозуміла процедура вступу. Виконуєш — наближаєшся у ЄС, ні — про вступ йти не може.

Що сьогодні об'єднує держава та суспільство, так це те, що всі розуміють, що вступ у Європейський Союз та НАТО у разі України — не автоматичний процес, що доведеться виконувати умови та реформувати Україну, як би складно це не було. І особливо важливо, що це розуміють громадяни, які зможуть контролювати політиків та чиновників, котрі не зможуть відкладати важливі реформи на потім. І це важливо демонструвати міжнародним партнерам — громадяни України не просто бачать себе в ЄС та НАТО, а хочуть змін в Україні.

Важливо

100 років СРСР. Як українці зіпсували свято Путіну