Впевненість Зеленського. Про що говорить несподіваний візит президента України у США

"Сподіваюся, у тебе хороший політ, Володимире. Я дуже радий побачити тебе тут. Багато чого потрібно обговорити", — написав у Twitter напередодні візиту Володимира Зеленського до Вашингтона президент США Джо Байден.

Про перший закордонний візит Володимира Зеленського з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну стало відомо лише напередодні вночі — про нього синхронно повідомили одразу кілька американських медіа. Після несподіваної поїздки Зеленського в одну з найгарячіших точок на фронті — Бахмут Донецької області — президент України вирушив до Вашингтона. Візит відбувся на особисте запрошення Джо Байдена — формально Білий дім зробив його 14 грудня, українська сторона підтвердила 17.

Українська делегація подолала складний маршрут: з Києва на військову базу однієї із сусідніх країн НАТО, там пересіла в літак Повітряних сил США.

Графік українського президента розрахований на один, та й то неповний день. Спочатку — кількагодинна зустріч із Байденом, опісля спілкування з журналістами та виступ у Конгресі. Між ними кілька розмов з командою США з нацбезпеки.

Експерти зазначають, що такі візити не можуть бути безрезультатними, а результати часто відомі напередодні.

Візит Зеленського у США. Очікування та реальність

По-перше, напередодні стало відомо, що президент США Джо Байден оголосить про новий значний пакет допомоги Україні у сфері безпеки — загалом на суму 1,85 мільярда доларів. Зокрема, до нього має увійти система ППО Patriot — комплекс, призначений для захисту військових баз, великих адміністративних центрів від атак із повітря.

Припущення щодо постачання ЗРК Patriot підтвердилися. Щоб їх використати, українські військові навчатимуться у третій країні, наприклад Польщі, потім комплекс розмістять на території України. Подібний комплекс, а йдеться про один, звичайно, не зможе закрити все небо, але значно посилить протиповітряну оборону на деяких ділянках. Крім того, США пообіцяли надати боєприпаси для HIMARS, мінометні системи з боєкомплектами, бронетехніку, протирадіолокаційні ракети, гранатомети та велику кількість снарядів радянського зразка до танків, ракетних систем залпового вогню та ствольної артилерії.

По-друге, експерти побоювалися, що президент Байден тиснутиме на Зеленського з приводу можливих переговорів із РФ.

"Питання миру звучатиме між рядками, а може й відвертіше, ніж раніше", — прогнозував політтехнолог Олег Пастернак. З одного боку, джерела американських медіа у Конгресі говорили про посилення позиції України на полі бою. З іншого, деякі представники у команді Байдена, як і раніше, бояться надто натиснути на Москву.

У результаті після візиту Зеленського видання The Washington Post написало, що у США бачать три можливі моделі завершення війни в Україні.

• Перша — вихід на межі початку 2014 року.
• Друга — відведення військ до ліній фронту до 24 лютого 2022 року.
• Третій варіант — повернення Донбасу без Криму. Про них сказали Зеленському. За словами джерела видання, український президент рішуче не підтримав два останні, наполягав, щоб росіяни залишили територію України.

Та й у самій Росії вже сказали, що під час візиту Зеленського до Вашингтона 21 грудня не прозвучало слів, які свідчать про "готовність прислухатися до стурбованості Росії".

По-третє, напередодні поїздки говорили, що у Конгрес готували законопроєкт, який може спростити процедуру запровадження санкцій проти російських офіційних осіб. Але разом з тим США не хочуть називати Росію "державою — спонсором тероризму", а лише "державою-агресором". Останнє поняття, на думку деяких американських політиків, менш негативне.

"Адміністрація Байдена зараз просуває альтернативу визнанню Росії державою — спонсором тероризму. Хочуть пропхати через Конгрес визнання Росії "країною-агресором, яка здійснює акти тероризму", — сказала Дар'я Каленюк, виконавча директорка громадської організації Центр протидії корупції. — Це небезпечний спосіб зберегти лице. Адміністрація Байдена не хоче визнавати Росію державою — спонсором тероризму, тому що це суттєвий правовий статус, який означатиме повну економічну ізоляцію Росії від світу, неможливість укласти мир між Росією та Україною на кабальних для нас умовах, потреба надавати Україні достатньо зброї. Так, новий термін "держава-агресор" передбачає можливість застосовувати додаткові санкції проти Росії, але навіщо вигадувати закон, якщо такі повноваження у президентської адміністрації вже є. Конгрес і адміністрація США краще б сказали: "Ми не хочемо визнавати Росію державою — спонсором тероризму, тому що нам це не вигідно економічно. І взагалі ми хочемо домовитися між собою, а в Україні заморозити війну, ніж вигадувати якесь нове поняття".

Яке рішення ухвалено після візиту Зеленського — поки не зрозуміло, кажуть експерти. Якщо воно позитивне, то законопроєкт можуть винести на обговорення вже цього тижня.

Слідами Вінстона Черчилля

Президент Байден зустрівся із Зеленським у Білому домі о 21:00 за київським часом. Фото, які потрапили до всіх світових медіа, називали теплими. Журналісти помітили, що Зеленський був одягнений не за протоколом: замість костюма та краватки — тактичні штани та толстовка з гербом України. Байден — у краватці синьо-жовтих кольорів.

"Перший дипломатичний візит президента України під час війни в іншу країну навряд чи мав стати сенсаційною новиною. Навпаки — це внутрішній сигнал про впевненість влади та керованість ситуацією на фронті, — продовжує політтехнолог Олег Пастернак. — Особиста зустріч із Байденом важлива не лише у контексті військової, макрофінансово і гуманітарної допомоги. Головне — налагодити контакти з поміркованими республіканцями, максимально знизити штучну напругу, яку генерують трампісти, сформувати бачення війни у 2023 році”.

У матеріалі CNN після візиту журналісти зауважили: поїздка Зеленського у США сигналізує про початок нового етапу війни у зв'язку із закликом українського президента надати нову зброю. І для цього Зеленський, як сам Байден, шукав двопалатну підтримку для України. Склад Конгресу скоро зміниться, і нинішньому господареві Білого дому потрібно буде й самому шукати підтримки у питанні нових пакетів допомоги.

Директор Центру міжнародних досліджень Володимир Дубовик каже, що візит Зеленського до Вашингтона має глибоке значення: "Цей "жест" схожий на слова захисника острова Зміїний. Він каже Росії: ви з нами десять місяців воюєте, а ми тут. Ваше залякування не діє. Це Зеленський каже: поки ваш лідер сидить у бункері, я не боюся виходити і йти далеко, попри ваші ракети і дрони. Зеленський йде по слідах свого прикладу для наслідування — Вінстона Черчилля, який здійснив знаковий візит у Вашингтон і виступив перед Конгресом у 1941 році. У Вашингтоні Зеленський повертається до ролі лобіста від імені України. Коли він просить, а тим більше особисто, йому набагато важче відмовити.

Україна — жива та здорова. Але — на передовій

"Попри всі перешкоди та похмурі сценарії, Україна не впала. Україна — жива та здорова. Але це бій не лише за Україну, чи будь-яку іншу націю, яку Росія намагається підкорити. Ця боротьба визначить, у якому світі житимуть наші діти та онуки. А потім — їхні діти та онуки. Цю битву не можна заморозити чи відкласти. Її не можна проігнорувати”, — сказав Володимир Зеленський у Конгресі.

"Зеленський у своєму виступі вдарив по всіх нотах, які можна було б очікувати. Україна перебуває на передовій глобальній битві проти авторитаризму. Якщо не дати зараз відсіч Путіну, США та їхні союзники опиняться перед ще загрозливішим майбутнім", — наголосило видання Bloomberg.

Водночас важливо знайти підтримку не лише у Конгресі, а й серед пересічних громадян Америки. Важливо, що Зеленський голосно і чітко подякував всьому американському народу — американцям важливо знати, що їхні зусилля цінують.

"Я дякую вам і кожній американській родині. Дякую президенту Байдену та обох партій Конгресу за вашу безцінну допомогу. Дякую вашим містам і громадянам, які підтримали Україну цього року, притуливши українців і вивісивши українські прапори", — сказав президент України. Такі слова уможливлюють і подальшу підтримку України: виборці вимагатимуть цього від своїх обранців.

Важливо

Виведення російських військ з України. Чого боїться Путін