Розділи
Матеріали

Позов України проти РФ: у Міжнародному суді ООН закрили раунд виступів представника Росії

Тетяна Ковальчук
Фото: Міжнародний суд ООН | Фото ілюстративне

У Гаазі проходять слухання щодо позову України проти Російської Федерації стосовно здійснення геноциду. Україна свої кінцеві аргументи подасть 27 вересня.

У Міжнародному суді ООН тривають слухання у справі України проти Російської Федерації. Україна позивається через хибне трактування Росією Конвенції про запобігання геноциду. Закриваючи другий і останній раунд виступів РФ на слуханнях, її представник заявив, що у разі, якщо Міжнародний суд ООН погодиться з позицією України і візьме справу до розгляду, це створить поганий прецедент. Таку думку висловив голова російської делегації Олександр Шульгін 25 лютого у Гаазі, передає "Бабель".

"Будь-яке інше рішення Суду (окрім відмови Україні в юрисдикції — ред.) дозволило б державам не покладатися на свої реальні права та обовʼязки за договором, а використовувати неправомірне застосування та зловживання правом, відкривати провадження з усіх питань. Це… дозволило б державам дуже легко обійти принцип згоди держав на юрисдикцію Суду", — наголосив Шульгін.

Що відомо про позов України проти РФ

Україна подала до секретаріату Суду заяву про порушення справи проти Росії. Це відбулося 26 лютого 2022 року. В матеріалах ішлося про застосування та виконання Конвенції 1948 року. Міжнародний суд ООН із 18 по 27 вересня 2023 року проводить слухання щодо позову України проти Російської Федерації стосовно здійснення геноциду. Мова йде про те, що РФ виправдовувала напад на Україну "захистом" від геноциду в Донецькій і Луганській областях.

Аргументи РФ, озвучені під час слухань:

  • позов України не ґрунтується на Конвенції про геноцид, і коли Київ звертався до суду, між сторонами не існувало жодних суперечок щодо позову;
  • Росія не знала про спір аж до моменту, поки Україна не звернулася до суду;
  • держави, які вступили у позов, змінили на цих слуханнях свої позиції, які раніше оголошували в цьому суді;
  • 32 держави — це колективний тиск на суд. Це здійснюється тому, що Україна нібито не впевнена у своїх силах;
  • суд має відмовити, бо вимоги України не стосуються суті конвенції.;
  • рішення суду не призведе до жодних наслідків, оскільки, рішення, ухвалене відповідно до Конвенції, не може впливати на права та обовʼязки держав за Статутом ООН та міжнародним звичаєвим правом.

Олександр Шульгін закликав Міжнародний суд ООН визнати позовні вимоги України до неї неприйнятними. Україна свої кінцеві аргументи подасть 27 вересня.

Нагадаємо, 3 серпня повідомлялося, що Міжнародний суд у Гаазі може видати новий ордер на арешт очільника Кремля Володимира Путіна.