Розділи
Матеріали

Час жорстких обмежень. Чому в питанні переходу на "воєнні рейки" Україна вже запізнюється

Тетяна Катриченко
Фото: Укроборонпром | Українському суспільству буде складніше сприймати перехід на "воєнні рейки", ніж на початку повномасштабного вторгнення

Країна має перейти на "воєнні рейки". Про це говорять експерти та політики, західні партнери вже майже два роки, після початку повномасштабного вторгнення. Фокус дізнавався, хто і як має увімкнути режим економії, що він змінить для пересічного українця, і які наслідки можливі, особливо зважаючи на очікуване зменшення обсягів фінансової та військово-технічної допомоги від Заходу.

Українське суспільство було налаштовано на швидку перемогу, тож час було втрачено. Нині це зробити важче, адже суспільство сприйматиме зміни доволі важко. Але це не означає, що необхідні зміни неможливі.

"Якщо до моєї хати намагається вдертися крадій, я не їду відпочивати на Мальдіви чи купую новий годинник, а вкладаю гроші у захист та укріплення мого помешкання від злодіїв. Україна ж намагається жити звичайним життям — люди купують нові автомобілі, мають відпустки та вихідні, влаштовують гучні весілля та водночас чекають допомоги від Заходу. А Захід вже втомився. У простих європейців ціни в магазинах та на комунальні послуги ростуть. У вас війна — а ви її не відчуваєте", — таку фразу довелося нещодавно почути від європейця, який приїхав в Україну на кілька тижнів.

Він говорить, що вже настав час жорстких обмежень, Україна має переходити на "воєнні рейки".

Який погляд держави на проблему

"У разі затяжної війни економіку доведеться перевести на "воєнні рейки", — ще у вересні 2023 року в інтерв'ю The Economist сказав президент Володимир Зеленський.

"Для війни на виснаження буде потрібна "повністю мілітаризована економіка". Уряду доведеться донести цю перспективу до своїх громадян", — додав він.

Іноземні журналісти зазначали: за 19 місяців президент вже був "морально" готовий до переходу економіки на "воєнні рейки", але у разі, якщо "слабкість в очах його західних союзників стане "тенденцією".

Прем'єр-міністр Денис Шмигаль: Україна має зосередити свою економіку на розвитку оборони та технологій
Фото: kmu.gov.ua

У листопаді 2023-го прем'єр-міністр Денис Шмигаль уточнив: Україна має зосередити свою економіку на розвитку оборони та технологій. "Україні необхідно у перспективі створити воєнну економіку, за прикладом Ізраїля", — зауважив він в інтерв'ю Financial Times. Тобто виробляти та впроваджувати новітні технології, а не обмежувати соціальні виплати.

Наразі в Україні експерти говорять про два ймовірних сценарії обмежень. Перший — радикальний, швидкий та геть непопулярний з великою кількістю обмежень, зокрема й прав людини. Другий — розтягнутий у часі, орієнтований не на обмеження соціальних виплат та інших подібних кроків, а на розвиток вітчизняного воєнно-промислового комплексу.

Шлях жорстких обмежень: зниження зарплат, блокування рахунків

Отже, переведення економіки України на "воєнні рейки" — це комплекс заходів, спрямованих на забезпечення функціонування держави та її обороноздатності в умовах війни. Мають бути підвищені податки, введені нові, призначений граничний розмір заробітної плати, тимчасово заблоковані банківські рахунки, відбутися перерозподіл бюджетних коштів.

"Насправді перехід на "воєнні рейки" передбачає повну централізацію всіх доходів і всіх видатків, — говорить Фокусу міжнародний економіст, член Економічного дискусійного клубу Ігор Гарбарук. — Місцевим чиновникам потрібно буде отримувати від уряду субвенції та дотації на якісь інструменти, але доводити, що їм, дійсно, потрібні кошти на, скажімо, комунальних працівників, підтримку вчителів, лікарів та інфраструктуру. Не на переклад бруківки, як ми бачимо в Києві. Не на озеленення чи переклад покриття. Звісно, ремонтувати мости потрібно, але доведеться обирати, чи будувати новий міст, чи зводити укріпспоруди на передовій. Тобто йдеться, що перехід на "воєнні рейки" означає, що витрати та доходи мають бути централізованими".

Має також відбутися замороження певних соціальних виплат.

"Наразі уряд, наприклад, керуючись певними економічними показниками, а з іншого боку — політичною доцільністю, пообіцяв збільшити мінімальну заробітну плату та прожитковий мінімум в цьому році, проіндексувати пенсії. А яким коштом? — продовжує Гарбарук. — Так, перспектива з політичної точки зору виглядає дуже добре. Але перехід на "воєнні рейки" говорить про те, що всі соціальні стандарти, як мінімум, заморожуються, а то й скорочуються. Приміром, певні пільги як для населення, так і для бізнесу. Зокрема, про програму "5-7-9%", підтримку аграрного бізнесу".

Для перемоги України щорічний бюджет на оборону має складати приблизно 40 мільярдів доларів
Фото: Facebook / НБУ

Тобто йдеться про перехід на так звану планову економіку, радянську, виважену.

"Кожна копійка має бути спрямована на досягнення нашої перемоги, — продовжує міжнародний економіст. — Ми говоримо, що Україні для перемоги щорічний бюджет на оборону має складати приблизно 40 мільярдів доларів. Але водночас знаємо, що Росія у свій бюджет закладає показник втричі вищий. Неспівмірно. Тож і нам треба збільшувати витрати на оборону та перемогу".

Також окремим категоріям працівників може бути замороження зростання зарплат, або навіть зниження. І, ймовірно, це було б правильно, враховуючи високі зарплати деяких українських чиновників та керівників державних компаній.

Перехід на "воєнні рейки" може й означати замороження певних банківських рахунків — громадяни не можуть розпоряджатися своїми коштами певний час, їх заморожують, вони підуть на перемогу.

Але всі ці обмеження можуть бути доволі жорстокими, і якщо влада зважиться на них піти — це буде непопулярне рішення, яке негативно вплине на рейтинги. Люди, які візьмуть на себе цей політичний тягар, мають розуміти подальші кроки. Експерт сумнівається, що така політична воля буде знайдена — влада шукатиме більш м'яких кроків. І вони є. Єдине, що результат буде відтермінованим у часі.

М'який варіант — посилення оборонного виробництва

Координатор міжнародних проєктів Центру Разумкова Олексій Мельник переконаний, необхідно зберігати баланс.

"Не можна проводити паралелі з фільмами та книгами про Другу світову війну, коли, дійсно, вся економіка працювала на фронт. Я навіть не знаю, чи можливо таке в Росії. Наразі інші соціальні та економічні умови. Тобто ми не можемо уявити, що всі заводи можуть перейти на випуск військової продукції, а всі громадяни залучені, грубо кажучи, до копання окопів, — пояснює він Фокусу та зазначає: Росія планує вести війну на виснаження, вона вже поставила на "воєнні рейки" не тільки економіку, а й загалом країну.

"Що Україна має робити у цьому разі, так це зменшити рівень залежності від зовнішньої допомоги, — продовжує Мельник. — Але ресурси України є досить обмежені у реалізації таких підходів, тому що треба одночасно вирішувати кілька завдань— розвивати оборонну промисловість та економіку загалом, виконуючи соціальні зобов'язання. Також не треба забувати, що перехід на "воєнні рейки" не може означати, що базові права громадян, які зазначені у Конституції, мають обмежуватися. Ця та межа, нижче якої держава не може опускатися. Що ж стосується добробуту, то зниження може відчуватися на суспільному рівні, про що говорять економісти"

Україна має зменшити рівень залежності від зовнішньої допомоги озброєнням
Фото: Getty Images

Нині у міністерстві фінансів говорять, що економіка України вже переходить на "воєнні рейки". І у 2024 році цей перехід буде більш помітним. За словами міністра фінансів Сергія Марченка, Україна посилить виробництво зброї — має кошти, аби сформулювати запит на системи БпЛА, щоб дати розвиток іншим мілітарним індустріям.

Тож йдеться про пріоритизацію воєнної промисловості, нові вимоги до неї. Тобто модернізацію та збільшення обсягів власного виробництва, зокрема, озброєння, військової техніки та амуніції. А ще визначення пріоритетних галузей, без яких сектор і Сили оборони працювати не можуть. Наприклад, виробництво пороху. Це, вважають урядовці, є важливою складовою переходу на "воєнні рейки".

"Найбільш критичні позиції для України — це боєприпаси різних калібрів, безпілотні засоби, засоби радіоелектронної боротьби, — пояснює координатор міжнародних проєктів Центру Разумкова Олексій Мельник. — А також все те, що стосується обслуговування наявної техніки. Ці виробництва мають розвиватися в Україні. І таке виробництво можна безпечно організувати на території України. Але треба пам'ятати, що всі потреби країни неможливо забезпечити власними силами, тому міжнародне співробітництво є ключовим".

Проте, говорячи про це, експерти зазначають: будь-яке воєнне виробництво у будь-якому регіоні країни обов’язково стає вразливою ціллю РФ. Тому перевага надаватиметься розподіленому виробництву частин і невеликих об’єктів, зокрема дронів. А масштаби зовнішніх закупівель озброєнь у період війни залишатимуться значними. І для цього економіка також має генерувати фінансові ресурси.

Всі українці мають бути залучені до роботи на потреби армії та фронту
Фото: The New York Times

"Незважаючи ні всі обстріли, попри всі загрози українська оборонна промисловість працює. Територія України доволі велика, Україна має спадщину Радянського союзу, коли тут був один з найпотужніших сегментів оборонного комплексу. Тобто є потужності забезпечення фізичного захисту виробництв", — переконує експерт.

"Воєнні рейки" — це не тільки про військову індустрію, це і про розуміння суспільства, що в нас війна", — зазначає міністр Марченко. Звісно, нині не говоримо про формат Другої світової війни, коли підприємства функціонували у форматі 24/7, на них працювали навіть неповнолітні — дівчата та хлопці. Ті, що виробляли господарські товари, переходили на виробництво зброї. Марченко сподівається, що українці розуміють важливість обмеження суспільного споживання та можливість впровадження згаданих вже додаткових податків та зборів.

Йдеться і про те, що слід використовувати не тільки різні фінансові інструменти, але й організаційні, технічні.

Політична доцільність обмежень українців

Насправді м'який сценарій переходу на "воєнні рейки" продиктований тим, що влада наразі не готова вдаватися до найменш непопулярних кроків.

"Влада підійшла до Рубікону — вона має бути достатньо жорсткою, аби досягнути цілі", — зазначає міжнародний економіст, член Економічного дискусійного клубу Ігор Гарбарук.

Проте навряд це можливо, бо влада не хоче отримати негатив від населення, своїх потенційних виборців.

І все-таки чи може 2024-й стати роком побудови та тестування в реальних умовах моделі сучасної воєнної економіки? Гарбарук переконаний, що так.

"Коли говорять, що великі речі реалізуються дуже довго, то це не так. Є стратегічні речі, а є тактичні, операційні, — продовжує Гарбарук. — Перші результати можна отримати вже у 2024 році. Ми маємо думати про те, якою має бути економіка нашої країни після перемоги, бо справжні випробування почнуться тоді. Зараз ми маємо достатньо стабільну макрофінансову стабільність, фінансування зі США, від ЄС та інших країн. Найбільші коливання почнуться після перемоги, коли нам самим доведеться працювати і шукати шляхи, як повернути іноземні та національні інвестиції, виведені у свій час з України, як повернути мільйони людей, аби вони працювали тут, як не допустити того, щоб партнери в ЄС не почали робити собі квазі програми возз'єднання сімей, коли не жінки повернуться до чоловіків, а відбудеться навпаки".

Аграрна продукція залишається головним експортним товаром поповнення державного бюджету
Фото: УНІАН

Уряд вже сьогодні має думати, як забезпечити робочими місцями і житлом всіх тих, хто сюди буде повертатись.

"На цій основі можна будувати стабільну українську економіку, не сировинну і, не дай боже, не аграрну. Це має бути економіка промислова, — пояснює економіст. — Зі специфікою військово-промислового комплексу. Ми маємо виробляти все чи основну частину з того, що нам необхідно, на своїй території. Або мають бути підприємства з локалізації певних речей. Я бачу нашу економіку і нашу країну як промислову країну, яка виготовляє товари кінцевого споживання з найбільшою доданою вартістю. Ми маємо розуміти, якщо продамо тонну зерна — отримаємо прибуток, але більший прибуток буде, коли продамо борошно, зроблене з цього зерна. І ми збільшимо прибутковість на 20–30%. Зробивши з борошна макарони, ми збільшимо прибутковість на 60–70%. Нам потрібно забути про те, що ми можемо бути виключно сировинною країною, а згадати, що за рівнем ВВП та розвитку промисловості, після розвалу Радянського союзу ми були п'ятою економікою в Європі".

Тож вже на цьому етапі Україну мають цікавити нові технології та нові галузі виробництва.