Мобілізація лишається по-старому. Чому політики не захотіли брати відповідальність за зміни
Нового закону про мобілізацію поки не буде. Кабмін, який взяв на себе відповідальність за розробку відповідного документу, із завданням не впорався. Фокус розбирався, коли може зʼявитися новий законопроєкт та якими будуть політичні наслідки за цей провал.
Верховна Рада провернула законопроєкт про мобілізацію назад уряду, який є його розробником та ініціатором. Таке рішення ухвалено на засіданні погоджувальної ради парламенту, що проходила в закритому режимі. За інформацією голови парламентської фракції "Слуга народу" Давида Арахамії, захід проходив із дотриманням вимог законодавства щодо роботи з таємною інформацією. Це означає, стенограма та рішення не будуть оприлюднені публічно. У засіданні взяли участь головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний, начальник Генерального штабу Сергій Шаптала та міністр оборони Рустем Умєров. Саме Умєров був призначений Урядом для доповіді законопроєкту.
"Було багато дискусій. Ми розуміємо запит військового командування і готові йти назустріч. Але не всі норми можуть бути підтримані. Якісь положення прямо порушують права людини, якісь не є оптимально сформульовані. Про це відкрито сказали військовому командуванню. Але всі політсили зрозуміли і підтримують необхідність мобілізації", — написав Арахамія.
Законопроєкт про внесення змін до питання мобілізації отримав шквал критики ще на етапі його громадського обговорення. Найбільш критичні моменти стосуються позбавлення можливості розпоряджатися майном в осіб, які ухиляються від мобілізації, пониження їх у правах, блокування банківських рахунків тощо. До речі, головне експертно-правове управління ВР, що надає оцінку законодавчим ініціативам, опублікувало понад 40 сторінок зауважень до цього законопроєкту.
Варто зауважити, що законопроєкт про мобілізацію очікувався в сесійному залі саме 11 січня для розгляду в першому читанні. На рівні експертів та народних депутатів звучали припущення, що його приймуть в першому читанні саме в такому вигляді, а всі необхідні зміни внесуть поправками до другого читання. Як мінімум, це зекономить час на його підготовку.
Урядового законопроєкту про мобілізацію більше немає
Правник, народний депутат попередніх скликань Валерій Карпунцов, в розмові з Фокусом пояснив, що повернення законопроєкту його ініціатору означає зняття його з розгляду та реєстрації.
"Питання повернення законопроєкту — 94-та стаття Закону про регламент. Якщо його повернули автору ініціативи, то його більше не існує, будуть вносити та реєструвати новий документ. Те саме стосується альтернативних законопроєктів до цього документу, вони анулюються з реєстрації", — зазначив він виданню.
Крім урядового проєкту закону, в Раді було зареєстровано ще чотири альтернативні депутатські законопроєкти з цього питання. Згідно із законом про регламент Верховної Ради, повернення законопроєкту здійснюється в 15-денний строк після отримання відповідного висновку. Документ може бути внесений повторно за умови усунення недоліків, що стали підставою для їх повернення.
Хто внесе новий законопроєкт про мобілізацію
Фокус уже розповідав, що законопроєкт про мобілізацію не мав схвальних відгуків, як в експертному середовищі, так і серед народних депутатів. Ніхто не сперечається з тим, що підходи до мобілізації потрібно змінювати відповідно до викликів воєнного стану, але більшість норм пропонованих суперечать чинним законам і здоровому глузду. Президент Володимир Зеленський жодного разу не коментував документ, але підкреслював, що його обговорення має бути публічним, а не кулуарно.
Політичний експерт Ярослав Макітра вважає, що Уряд погодився на політичний хід взяти на себе відповідальність за непопулярні норми законопроєкту, які не сприймало суспільство та народні депутати.
"Цікаво, хто врахує всі ці зауваження та внесе новий документ. Ймовірно це буде президент, як верховний головнокомандувач. До речі, Зеленський не коментував цей документ та не озвучував свою думку", — говорить він Фокусу.
Експерт припускає, що зрив мобілізаційного законопроєкту може здетонувати тему зміни уряду та дасть додатковий аргумент прихильникам та лобістам цієї ідеї. Але політична відповідальність премʼєр-міністра Дениса Шмигаля за провалену роботу над документом малоймовірна.
"Наразі уряд і так має низький рівень довіри, а на фоні провалу необхідного рішення, це дасть додатковий аргумент політичним силам, які просувають ідею "уряду єдності". Але, навряд чи це стане підставою для звільнення Шмигаля і його уряду, для цього потрібна лише політична воля, а не пошук приводів. Крім того, наразі нічого не вказує на те, що політичне керівництво готове ділитися владою", — пояснює Макітра.
З ним погоджується політолог Віктор Бобиренко, який впевнений, що ніхто з урядовців не понесе відповідальності. У медійній площині будуть знову розганяти тему критики військових, які формально були ініціаторами й авторами документа.
"Будуть продовжувати вже взяту тему з критики військових. Мовляв, Генштаб і командування незграбно та невміло формують свої запити. Незрозуміло чи буде якась відповідальність, але точно як мінімум на місяць, нас залишили без змін до нормативних документів про мобілізацію. Нагадаю, у нас війна, а час — це ресурс, якого нас лишать "Слуги народу", — говорить Фокусу Бобиренко.
За його словами, в представленому законопроєкті є як мінімум дві норми, що невигідні владі. По-перше, це зниження віку мобілізованих до 25 років. За різними оцінками, у нас близько 400 тис. чоловіків у віці 25 та 26 років. По-друге, це 110 тис. студентів старших за 25 років, які цього року пішли за вищою освітою. Всі вони є електоральною групою виборців "Слуги народу" та не підтримують таких змін, а відповідно й свій політичний вибір можуть змінити.
Політолог Ігор Рейтерович впевнений, що політичні наслідки за провал теми мобілізації будуть. Ба більше, вже зараз видно падіння рівня довіри до державних інституції, політичних сил, а скоро й окремих персон. На його думку, законопроєкт повернули тому, що ніхто в українській політиці не хоче брати на себе відповідальність за його прийняття.
"Повернення законопроєкту означає те, що ніхто не хоче брати на себе відповідальність за його прийняття. Документ вирішили відтермінувати на певний час і перекрити весь негатив якимись позитивними історіями та приводами. Згодом, коли всі контраверсії норми заберуть та погодять, його внесуть знову", — зазначає Фокусу Рейтерович.
Нагадаємо, питання мобілізації 500 тис. військовозобовʼязаних в Україні також поки знаходиться на паузі. Ми почули лише запит від командування про їх необхідність, але жодної офіційної комунікації про те, як і коли вона проходитиме немає.