Хто воюватиме. Чому Зеленський не бачить потреби мобілізувати 500 тис. осіб

14 лютого 2024 року закінчується черговий термін продовження мобілізації, який Верховна Рада продовжила 9 листопада минулого року. Немає жодних сумнівів, що народні депутати знову його продовжать. Проте залишається незрозумілим питання мобілізації 500 тис. військовозобов’язаних, про які йшлося наприкінці року.

Нещодавно президент Володимир Зеленський заявив, що не бачить потреби в мобілізації такої кількості. "Я поки що не бачу потреби мобілізувати пів мільйона людей. Не тому, що мені хочеться комусь сподобатися, а тому, що це люди, життя. Я не побачив сьогодні достатньо зрозумілих деталей, щоб сказати: пів мільйона треба мобілізувати. А третє, це гроші. І як би хто не ставився, всі ці фінанси не походять від партнерів. Все це дає український бюджет", — розповів глава держави в інтервʼю британському Channel 4 News.

Скільки українців планують мобілізувати

Вперше про цифру 500 тис. мобілізованих сказав саме Зеленський, він запевнив, що саме стільки, за словами військового командування, потрібно на цей рік.

Комунікаційну ситуацію довелося розбирати вже командуванню. Головнокомандувач ЗСУ генерал Валерій Залужний зауважив, що жодного запиту на конкретні цифри не було зроблено. Водночас уточнив, що командування формує свої запити на боєприпаси, зброю і на людський ресурс на постійній основі.

На тлі обговорення нового законопроєкту про мобілізацію тема призову пів мільйона українців поступово пішла з інформаційного поля. Повернув її вже очільник Головного управління Міноборони Кирило Буданов, зауваживши, що без мобілізації Україні не обійтися. Він також повідомив, що чисельність Сил оборони України складає приблизно 1,1 млн осіб. На його думку, забезпечити армію такою кількістю військовослужбовців не здатен жоден сторонній рекрутинг.

Чому влада відтягує питання посилення мобілізації

Ймовірно, військово-політичне керівництво України хотіло, щоб наступний строк мобілізації розпочався вже з новим законом про мобілізацію та її заходи. Проте підготовлений Кабінетом Міністрів законопроєкт народні депутати повернули назад в Кабмін та не стали розглядати. Фокус вже розповідав, що законопроєкт містив багато норм, що прямо чи опосередковано суперечили Конституції. Крім того, після так званого громадського обговорення у ЗМІ та соціальних мережах, хвилі критики, жодна з політичних сил не захотіла брати на себе відповідальність за його ухвалення.

Новий законопроєкт про мобілізацію наразі розробляє Міністерство оборони, але строків, коли він може зʼявитися в парламенті та бути розглянутим парламентарями, поки немає. Враховуючи, що питання нагальне, можна прогнозувати, що його не відкладатимуть надовго.

Загалом питання мобілізації в Україні ініціює президент, який передає до Верховної Ради своє рішення про впровадження загальної або часткової мобілізації.

Хто відповість за непопулярні рішення

Повернення Зеленського до теми мобілізації 500 тис. військовозобовʼязаних нагадує про суперечності, що існують між ним та головнокомандувачем ЗСУ Залужним. Досі жоден з них не спростував та не підтвердив ці чутки, що вже тривалий час обговорюють в ЗМІ, зокрема і на Заході.

"Рішення про посилення мобілізації є непопулярним в певних електоральних групах прихильників Зеленського. Як правило, це ті, хто виступає за війну до перемоги, але у себе вдома, на дивані. Тому, повертаючись до теми мобілізації, президент хоче, щоб вони зрозуміли, що таке рішення буде неминучим, але це не його ініціатива. Іншими словами, це намагання перекласти відповідальність із себе на когось іншого", — говорить Фокусу політичний експерт Віктор Бобиренко.

Тема необхідності та посилення мобілізації вже певний час обговорюється в ЗМІ. До кампанії залучено авторитетних військових, експертні роз’яснення, що не всі посади в Силах оборони є бойовими, а в тилу теж вистачає роботи.

За словами політичного аналітика Олександра Кочеткова, проблема мобілізації нікуди не поділася, але схоже, що її вирішення відклали на певний час. Треба чітко усвідомити, що людей не вистачає — тих, хто вже воює, потрібно змінювати та підсилювати. Скільки таких військовослужбовців потрібно — не знає та не скаже ніхто, крім Генерального штабу.

"Річ у тім, що всі, хто хотів йти воювати, вже пішли, наразі, у своїй більшості, залишаються ті, для кого ця тема непопулярна. Ситуацію намагалися вирішити через законопроєкт від Кабміну, але він виявився настільки недолугим та репресивним, що від нього врешті відмовилися. Наразі завдання в тому, щоб зібрати необхідну кількість мобілізованих, які мають бути заохочені та мотивовані, а не йти у військо під примусом", — пояснює експерт Фокусу.

На думку опитаних Фокусом експертів, тема суперечок між Зеленським та Залужним, якщо вони дійсно існують, не є тією проблемою, до якої мають повертатися ЗМІ. Наразі всі повинні сконцентрувати свої сили на війні з ворогом, а не на політичній боротьбі.

Віктор Бобиренко зауважує, що вказувати про конкретну кількість осіб, яких мають мобілізувати, є недоречним та створює зайве комунікаційне навантаження. Він припускає, що цифра 500 тис. не є константою та може змінюватися, зокрема у більшу сторону.

"Генерал Залужний на єдиному своєму брифінгу пояснив, що йдеться не про одноразову мобілізацію такої кількості, а про поступові потреби армії на цей рік. Скільки це буде тисяч, чи, може, навіть мільйон, наразі говорити не важко. Не треба забувати, що у РФ говорять про ймовірну мобілізації одразу після виборів президента. Якщо там також призвуть 500 тис., тоді й нам потрібно буде збільшувати. Тому не варто зараз говорити про цифри", — коментує експерт.

Він також нагадує, що якщо новий закон про мобілізацію ухвалять з тими нормами, про які говорили, то у нас зʼявиться ще одне завдання — демобілізація тих, хто воює з лютого 2022 року. Тобто, в лютому 2025 року потрібно буде замінити на фронті ту кількість військовослужбовців, які забажають звільнитися. Заміна має бути не лише кількісна, а й відповідної якості — тобто досвіду, підготовки, умінь та навичок.