По Кремлю бити не можна, а куди можна: які заборони на свою зброю залишають США

Заборона США посилить розбіжності між союзниками

"Якщо хтось вважає, що ми маємо бути в позиції, в слабкій позиції — сидіти й чекати, доки смерть прийде за нами, то не дочекаєтесь ні нашої смерті, ні нашої слабкості. І краще бути на боці України. Тому що чим більше зможемо знищити військових цілей на території РФ, тим швидше закінчиться ця війна перемогою України", — нещодавно заявив очільник міністерства закордонних справ Дмитро Кулеба.

Цю саму думку обґрунтовує й президент Володимир Зеленський. Під час усіх зустрічей він наголошує: заборони на використання західної зброї для ударів по території Росії не має бути, оскільки йдеться про захист України.

Американське видання The Wall Street Journal недавно зазначало, Україна звернулася до Білого дому із запитом дозволити бити американською зброєю по військових цілях в РФ. Але там заявили про незмінність позиції: озброєння зі США використовувати тільки для оборони, а також у межах України. За словами речника Ради національної безпеки США Джона Кірбі, на цей час "у політиці США немає жодних змін"

Британська The Times стверджує, заборона США Києву бити по об’єктах у РФ посилить розбіжності між союзниками.

Від початку існування вето

Поставки зброї великої дальності від іноземних партнерів від початку супроводжують політичні обмеження, окреслені кордонами України. І насамперед з боку США. Збройні сили України не можуть завдавати ударів американськими зразками по військових об'єктах на території РФ, навіть якщо цілі несуть загрозу цивільному населенню та використовуються для руйнації критичної інфраструктури.

Ця проблема стала більш очевидною у зв’язку з наступом армії РФ на Харківському напрямку. Перш ніж починати воєнні дії, РФ накопичує сили на кордоні. Саме вони могли б стати мішенню для українських сил, аби запобігти новим нападам. А також центри прийняття рішень, логістичні центри та склади паливно-мастильних матеріалів. "Тож йдеться не про наступ, а про захист", — прокоментував Володимир Зеленський.

"Усі розуміють, що наступ російських військ на територію Харківської області став можливим через заборони й обмеження, — говорить Фокусу політолог Петро Олещук. — Завдяки цьому Росія може збирати в будь-якій точці кордону свої війська. Таким чином ця заборона замість того, щоб обмежувати ескалацію — навпаки сприяє Росії проводити свої агресивні дії. Більшість держав це розуміють".

Харків розташований поряд з кордоном із РФ, місто регулярно обстрілюється ракетами та КАБами. Вильоти авіації здійснюються з аеродромів та інших військових об’єктів на території Бєлгородської та Курської областей. Зрозуміло, що як тільки Україна отримає дозвіл — буде систематично знищувати ці майданчики, і ситуація зміниться".

Експерти говорять, насамперед Збройним силам України необхідно взяти під вогневий контроль прикордонні регіони РФ — Бєлгородську, Брянську, Курську області, де можуть накопичуватися війська. Тобто просити дозвіл на використання ракет з радіусом 50–70 км. І це міг бути певний компромісний варіант, адже на тих територіях РФ вже не живуть цивільні мешканці — було проведено евакуацію.

"Ведуться торги. Ситуація пластилінова, її можна намагатись викрутити так, як треба. Останнім часом розмірковували, у якій зоні можна використовувати цю зброю. Не просто по Кремлю чи Червоній площі. А саме по конкретних локаціях. Але такі погодження є конфіденційними", — зазначає у розмові з Фокусом експерт Українського інституту майбутнього Іван Ступак.

Погодження від партнерів

Дискусія про надання дозволів Україні у частині ударів по території РФ велась на найвищому політичному рівні як Європейського Союзу, так і Північноатлантичного альянсу.

Спочатку генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг закликав країни-члени скасувати обмеження на використання їхньої зброї на території РФ, а згодом і парламентська асамблея Північноатлантичного альянсу закликала уряди всіх держав-членів НАТО дозволити Україні бити західною зброєю по території Росії.

Паралельно низка країн, серед яких Швеція, Латвія, Литва, Нідерланди, Естонія, Чехія, Польща та Фінляндія висловились на підтримку такого дозволу. Канада заявила, що надаючи Києву зброю, вона не ставила жодних умов щодо її застосування.

Окрім того, Великобританія сказала, що не має заперечень проти використання своєї зброї на ширшій території, аніж кордони України. "Україна має таке право. Так само як Росія завдає ударів всередині України…" — уточнив ще 2 травня міністр закордонних справ Великобританії Девід Кемерон.

Нагадаємо, Лондон поставив Україні ракети далекого радіусу дії Storm Shadow, які вже були використані по цілях в окупованому Криму, а також на території РФ.

Далі очільники Франції та Німеччини також підтримали ідею. "Як пояснити Україні, що потрібно захищати свої міста, але що вони не мають права атакувати туди, звідки летять ракети? Це ніби ми говоримо їм: "Ми даємо вам зброю, але ви не можете використовувати її, щоб захистити себе", — заявив президент Франції Емманюель Макрон. Канцлер Німеччини Олаф Шольц, який донедавна був одним із найбільш стриманих західних лідерів у цьому питанні, також сказав, що Україна має повне право "відповідно до міжнародного права" вражати цілі в Росії, щоб захистити себе.

Проти скасування заборони виступили Італія та Іспанія.

Головна мета — тиск на США

Більшість коментарів європейських лідерів та експертів були спрямовані у бік адміністрації президента США Джо Байдена, оскільки США публічно відмовляються змінювати заборону Україні бити по цілях в Росії.

"Вашингтон, який надав основну частину вогневої потужності Києву, не хотів схвалити використання своїх ракет за межами міжнародно визнаних кордонів України через побоювання, що НАТО може бути втягнуто у прямий конфлікт з РФ, найбільшою ядерною наддержавою світу. Однак це дозволило Україні використовувати свої потужні балістичні ракети наземного базування ATACMS, щоб вразити військові об’єкти в Криму та інші об’єкти на полі бою в охопленій війною Україні", — йдеться у згаданому матеріалі The Times.

"По-перше, США, дійсно, зважають, що у РФ є ядерна зброя, 6 000 ядерних боєголовок, з яких частина активні. По-друге, США залишаються в такій концепції, що "краще мати поганий зв’язок, ніж не мати його взагалі". Тобто підтримувати контакти з РФ, аби зв'язувати її з західною цивілізацією тоненькою стрічкою. І не в останню чергу, аби контролювати кроки РФ у бік Ірану та Північної Кореї, щоб не утворювались нові осередки напруги. Вони бояться порушувати той принцип та хиткий баланс, який ще залишається", — говорить Іван Ступак.

Це логіка "червоних ліній", від якої США не хотіли відмовлятися тривалий час. Про це говорить політолог Олещук. "Вона полягає в тому, що можна стримувати так звану ескалацію, неконтрольоване використання зброї під час військового конфлікту, якщо задавати правила ведення цієї війни, — пояснює він. — З погляду США, Україна б’є американською зброєю по території України — це вважається самооборона, якщо ж по території РФ — можна тлумачити по-іншому, наприклад, як акт агресії з боку США. І, очевидно, Вашингтон саме про це неодноразово заявляв по дипломатичним каналам. Це цілком вписується в ті задачі, які були сформульовані президентом Байденом раніше — не допустити втягнення США у пряме військове зіткнення з Росією. Зважаючи на червоні лінії, вони уникають такого ризику. Але у цих умовах Україна як держава, яка зазнала агресії, і мала від початку менше ресурсів, ніж РФ, зазнає невиправданих обмежень, тож перемога для неї є нездійсненною задачею".

Саме про перемогу, а не про стримування останнім часом почали говорити світові лідери — партнери України.

До того ж концепція "червоних ліній", очевидно, не діє. Останнім часом Україна завдає ефективних ударів по території РФ не лише по нафтопереробних заводах, але й по військових об’єктах, зокрема стратегічних, як-от загоризонтні радіолокаційні станції. І Кремль реагує лише гнівними заявами.

І ці заяви часто політично на руку Кремлю. "Ми бачимо, що в західному таборі немає консенсусу з цього питання", — прокоментував дискусію між американськими та європейськими політиками прессекретар правителя РФ Путіна Дмитро Пєсков.

Рішення Білого дому

"Ефект натовпу мав спрацювати. Коли сторін, які погоджуються на ці удари, більше ніж тих, що не погоджуються. Це чисто психологічна реакція. Згадайте як в школі — один залишився на уроці, а всі йдуть, ти починаєш сумніватись. Блінкен вже казав заплутано та по дипломатичному "ми не в захваті, але що ми можемо зробити". Пентагон двічі заперечив, але остання заява була млява та непевна", — зауважує Ступак.

Дійсно, напередодні рішення про дозвіл Україні використовувати американську зброю говорив держсекретар США Ентоні Блінкен, який після повернення з Києва обґрунтовував ймовірність перегляду заборони. Також все частіше голоси на підтримку звучали з Конгресу, зокрема у рядах демократів. Підтримував зняття обмежень для ЗСУ і спікер Палати представників, конгресмен-республіканець Майк Джонсон. "Ми повинні дозволити Україні вести війну так, як вона вважає за потрібне. Вони повинні мати змогу дати відсіч. І я вважаю, що намагання контролювати зусилля на мікрорівні — це не дуже хороша політика для нас", — зазначив він в коментарі для "Голосу Америки".

І ось у пресслужбі Білого дому повідомили, що США дозволять Україні використовувати зброю, вироблену в США, для ударів по військових об’єктах у Росії, які використовуються для нападу на Харківщину.

"Адміністрація Байдена таємно дала Україні дозвіл завдати удару по території Росії — виключно в районі Харкова — використовуючи надану США зброю. Про це заявили в четвер троє офіційних осіб США та двоє інших людей, знайомих із цим кроком, що є серйозною зміною, яка допоможе Україні краще захистити друге за величиною місто", — повідомило видання Politico.

Іншими словами, Україна зможе використовувати надану США зброю, аби збивати запущені російські ракети, що прямують у бік Харкова, застосовуючи їх по військам, які скупчені біля російського кордону поблизу міста, або російські бомбардувальники, які запускають бомби в бік української території.

Водночас політика США щодо заборони далекобійних ударів вглиб Росії не змінилася. Один з американських чиновників зазначив, що Україна не може використовувати цю зброю для ураження цивільної інфраструктури або запуску ракет великої дальності навіть для ураження військових цілей у глибині Росії.