Камала Гарріс чи Дональд Трамп: хто кращий для України?

Джо Байден знявся з виборів і, найімовірніше, американські громадяни вибиратимуть тепер між Дональдом Трампом і Камалою Гарріс, аналізуючи їхні програми та прислухаючись до дебатів. Для нас найбільш гостро постає питання: з приходом нового президента що буде з підтримкою України? Чи зміниться політика США щодо нашої держави? Про це Фокус запитав у експертів.

Плани Трампа щодо України

Кандидат історичних наук, доцент кафедри всесвітньої історії та археології УДУ ім. М.П. Драгоманова Олександр Мальований зауважив, що Україна ніколи не була у фокусі трампівської зовнішньої політики попереднього терміну, він робить акцент не на Європі чи НАТО, а на Китаї, КНДР.

"Проте Трамп непередбачуваний і все може змінитися. Так, засилля теперішнього антиукраїнського оточення насторожує. Я не кажу про нового кандидата у віцепрезиденти Джей Ді Венса (з його ігноруванням України як чогось важливого), він буде робити те, що скаже Трамп", — пояснив історик та закликав поглянути на твіти сина Трампа, Дональда-Молодшого, де в його соцмережах присутні повторення російських наративів і незавуальована зневага до президента України Володимира Зеленського. "Проте Трамп може і не слухати сина, у нього дуже владолюбний характер. Тому щодо української політики Трампа більшість фахівців висловлюють дуже обережну позицію. Сподіваємося, місія Бориса Джонсона, яка була, впевнений, не останньою, а також аналогічні вояжі впливових людей (наприклад, Макрона) все ж переконають Дональда Трампа у важливості відновлення міцної безпекової ситуації в Європі, що без України абсолютно неможливо".

Своєю чергою керівник дослідницьких програм аналітичного центру Українські студії стратегічних досліджень, кандидат політичних наук Юрій Олійник у коментарі Фокусу, власне, заявив, що сам вибір між Гарріс і Трампом не є вибором між абсолютним злом або абсолютним добром. Проте він вважає, що існують певні ризики щодо оточення Трампа, зокрема віцеспікера, який заявляє, що Європа та Україна мають самі себе захищати.

"Загалом я не бачу повного жаху в цьому (можливому президентстві Трампа, — ред.), тому що в той же час політика Трампа за його попередньої каденції була дуже проукраїнською. Вперше нам прийшли "Джавеліни" і була певна і досить чітка протидія Росії, і в Сирії та на інших напрямках", — пояснив політолог.

За його словами, головна проблема — це бажання США та потреба в певній паузі, ізоляціонізмі, концентрації на відносинах в Східній Азії, зокрема з Китаєм. Очевидно, що європейські союзники будуть змушені більш самостійно дбати за свою безпеку, але водночас, якщо спроби зробити якесь мирне врегулювання з президентом РФ Володимиром Путіним проваляться через великі амбіції Путіна і небажання того ж самого Китаю допустити швидкого миру за участі США.

"Можливо, Трамп вдасться до досить різкої ескалації, що призведе до швидшого результату і впливу на Росію, ніж це є зараз. Але для цього треба активніше працювати українській дипломатії. Бачимо вже добрі звістки, що в принципі планується зустріч Зеленського і розмова, власне, з Трампом", — зауважив Олійник, додавши, що потрібно реально і повномасштабно працювати з двома партіями, а загалом ці два кандидати будуть дбати передусім про інтереси Америки, або конкретно електорату і сил, які вони представляють.

Чого очікувати від Камали Гарріс щодо українського питання?

У жовтні 2023 року Гарріс в інтерв’ю СBS News заявила, що вона повністю згодна з тим, що США повинні підтримувати Ізраїль та Україну, адже це дві демократії, що піддаються нападу.

"Ми, як завжди, зобов’язані Україні дозволити додаткову допомогу для захисту від неспровокованої агресії Росії. Це не похитнеться", — сказала Гарріс, додавши, що війна на Близькому Сході не відсуває Україну на другий план для Америки.

Крім цього, ще у 2020 році Гарріс рішуче засудила окупацію Криму та російське вторгнення на Донеччину та Луганщину. А в лютому 2022 року, коли РФ почала повномасштабну війну, Гарріс активно виступала за допомогу Україні.

Раніше цього року вона пообіцяла, що США підтримуватимуть боротьбу України "стільки, скільки буде потрібно".

На думку Юрія Олійника, Гарріс, очевидно, продовжуватиме політику Байдена, яка попри підтримку України страждає певною невизначеністю і небажанням одноразово і комплексно вплинути на цю війну.

"Це ми бачимо, коли дуже довго затягується постачання зброї і фінансування. Байден міг би цю піврічну паузу з фінансуванням не допускати, у нього були для цього всі можливості. Тим більше, що Гарріс так само не помічена в якихось великих інтелектуальних здобутках. До неї також є певні питання щодо її минулої діяльності, власне, зв’язок з такими ліворадикальними силами Демократичної партії. Вони також говорять про мир будь-якою ціною і цей тиск на неї буде очевидним", — заявив політолог в коментарі Фокусу.

Натомість Олександр Мальований додав, що Гарріс однозначно підтримує Україну, але зовнішньополітичний досвід є одним з найбільш слабких сторін для Гарріс. Цей досвід вона має лише як віцепрезидент, і за останні роки ніяк себе сильно не проявила, адже "першу скрипку в міжнародній політиці" завжди відігравав сам Байден, держсекретар Ентоні Джейк Блінкен і радник з нацбезпеки Салліван.

"Тільки після них Гарріс виконувала певні завдання, які ніколи не виходили за межі представницької ролі. Згадаймо, що саме її Байден направив до Швейцарії на саміт миру в червні цього року. В принципі це і відповідає функціям її посади. Тому яка буде зовнішня політика Гарріс — є загадкою", — пояснив експерт.

Крім цього, на його думку, "свита робить короля", тому потрібно дивитися на її радників та держсекретаря після перемоги. Саме вони будуть максимально впливати на її рішення щодо України зокрема.

"Якщо Салліван залишиться радником з нацбезпеки або вона призначить його держсекретарем, то політика щодо нас не зміниться, а ця політика, нагадаю, полягає в тому, щоб не дати виграти ні Московії, ні Україні (так звана політика уникнення ескалації). Однак якщо в радники чи держсекретарі потраплять "яструби", то шанси на збільшення допомоги зростатимуть. В цілому зменшення допомоги нам з боку президентки Гарріс є малоймовірним", — заявив Мальований.

Утім, існує ймовірність, що її нинішній радник Філліп Гордон відповідатиме за питання національної безпеки. Водночас вага Гордона може бути вищою за Саллівана з тієї причини, що Байден — старий політик, який має великий зовнішньополітичний досвід, а ось Камала в цьому напрямку не сильна.

Гордон — кар’єрний дипломат, який встиг попрацювати в адміністраціях Білла Клінтона, Барака Обами і Джозефа Байдена.

У його статті "Containing Russia", написаній у співавторстві з Робертом Блеквіллем 2018 року, йдеться про намагання РФ дестабілізувати ситуацію у США, вплив на вибори 2016 року та заходи, які потрібно вжити до Росії. Хоч автори звернули увагу і на Україну та необхідність надання їй додаткової військової допомоги, зокрема контрбатарейних радарів, розвідувальних БПЛА, захищеного зв’язку та бронетехніки, але заяви були неоднозначними.

"Не слід заохочувати Україну домагатися військової перемоги над росією, якої вона не може досягти, але можна допомогти їй краще захистити себе та збільшити витрати Росії на її окупацію", — йдеться у статті.

Також Гордон і Блеквілл написали, що додаткову військову підтримку Україні, включно з протитанковою зброєю, може бути надано, якщо Росія відмовиться виконувати мирну угоду або розширить свою окупацію, а також у міру просування українських політичних і військових реформ".

Відтак, Гордон не вірить у перемогу України над Росією військовим шляхом. Можна припустити, що від 2018 року він раптово змінив свої думки, але стверджувати цього не можна.

У 2024 році Гордон заявив на Стипендіальній конференції з міжнародних справ 2024, що робота США полягала в тому, аби не дати захопити Київ та запобігти окупації, а також вигнати росіян.

"Ми з самого початку говорили, що українці будуть ухвалювати рішення про своє майбутнє. Що ми можемо зробити, це надати їм усе необхідне — усю військову, політичну, безпекову та фінансову допомогу, яку ми надаємо — і змусити Росію заплатити ціну за агресію, яка необхідна не лише для того, щоб утримати українців в безпеці, але надіслати меседж всьому світу, що за це є ціна", — сказав Гордон, додавши, що США надалі озброюватимуть та підтримуватимуть Україну, але вона має сама вирішити, як закінчити конфлікт.

Його позиція не відрізняється від позиції Байдена і Саллівана щодо того, щоб вийти на перемовини з РФ, коли Україна буде в сильному становищі для цього.

Чи є в Камали Гарріс шанси на перемогу?

Віцепрезидентка зібрала понад 80 мільйонів доларів США як нові пожертви за 24 години після оголошення пана Байдена — це найбільша сума за один день з усіх кандидатів цього виборчого циклу. Це, разом із майже 100 мільйонами доларів, які вона успадковує зі скарбниці збору коштів Байдена–Гарріс, дає їй міцну фінансову основу для майбутньої кампанії.

BBC пише, що пані Гарріс може також отримати підтримку чорношкірих виборців, які, за результатами опитувань, віддалилися від Байдена в останні місяці. Якщо їй вдасться поєднати це з більшою підтримкою з боку інших меншин і молодших виборців — переможної коаліції Барака Обами у 2008 і 2012 роках — це може допомогти їй здобути перевагу проти Трампа в кількох штатах, що змінюються, і вирішуватиме цьогорічні вибори.

"Гарріс може привернути на свій бік меншини, адже походження має змішане — афроамерикансько-азійське. Проте часу вкрай мало, всього 4 місяці, і чи встигне Гарріс нівелювати свої слабкі сторони та конвертувати свої переваги в перемогу покаже листопад", — зауважив Мальований.

Завдяки своєму прокурорському досвіду вона має стійкість до злочинів. Хоча її резюме в правоохоронних органах було проблемою, коли вона балотувалася в президенти від Демократичної партії у 2019 році — і призвело до глузливих нападок зліва на тему "Камала — поліцейський", але це могло допомогти їй у кампанії проти Трампа.

Мальований також вважає, що шанси на перемогу у Гарріс завжди є. Колегія виборців, якою "славиться" виборча система США, може приносити сюрпризи, що не кореспондуються із соціологічними опитуваннями (останні у 2016 році віддавали перемогу Гілларі Клінтон, проте саме система виборців привела до влади Дональда Трампа).

"Поки Гарріс є рішенням для демократів з багатьма невідомими. Треба дивитися на опитування після 7 серпня, останнього терміну висування від демократів свого кандидата. Проте ті темпи, якими почав наповнюватися передвиборчий фонд Гарріс після рішення Байдена, шокують (за кілька днів майже 100 млн доларів)", — пояснив експерт.

За його словами, у Гарріс справді буде перевага над Трампом на імовірних дебатах. Трамп старший за Гарріс і дійсно має статус "засудженого злочинця" ("a convicted felon"), його було визнано винним у кримінальному злочині, коли журі з 12 осіб у Нью-Йорку 30 травня визнало його винним за 34 пунктами обвинувачення у шахрайстві в бізнесі в межах незаконної схеми впливу на вибори 2016 року. На це Гарріс, як колишня прокурорка, буде тиснути.

Чому Байден зняв свою кандидатуру з виборів

Днями у соцмережі Х Джо Байден лобіював кандидатуру своєї віцепрезидентки Камали Гарріс на пост президента США від демократів. За його словами, настав час об’єднатися і перемогти республіканця Дональда Трампа.

Як пише BBC, піднесення Гарріс до верхньої частини списку принесе нові сили демократам, але це також показує слабкі сторони, які менше хвилювали Байдена. Принаймні демократи отримають приплив енергії після більш ніж трьох тижнів інтенсивних випробувань щодо здоров’я президента США та його здатності вести кампанію.

Олександр Мальований зауважив, що відхід Байдена з виборчої гонки був результатом дії цілого комплексу чинників.

"Як кажуть історики, потрібно відрізняти причини від приводу. Причинами були і є такі обставини, як справді погіршення загального стану здоров’я президента. Для цього порівняймо його виступи під час кампанії 2020 року і нинішні. Це небо і земля. І справа навіть не в плутанині Байденом імен, а в сприйнятті електоратом втомленої людини, яка має не просто перемогти енергійного Трампа, а і успішно вести націю до процвітання наступні чотири роки", — сказав експерт.

За словами експерта, другою важливою причиною є замах на Трампа. Американська нація має насичену історію замахів на президентів, як невдалих, так і успішних. Достатньо згадати хоча б вбивство в 1963 році Джона Кеннеді.

"Тому той, хто вижив в таких обставинах, отримує високі додаткові електоральні бали, особливо на фоні того, як себе повів Трамп у перші хвилини, піднявшись і показавши себе, закривавленого, з піднятим уверх кулаком, це було дуже ефектно (для контрасту згадаймо, як виносили на руках "пораненого" яйцем Януковича в 2004 році). Тому після замаху рейтинг Байдена опинився під додатковою загрозою", — додав Мальований.

Щодо приводу, як зазначає історик, то, знаючи характер Байдена, ніхто не міг на нього вплинути більше, ніж сім’я, особливо великий вплив на президента має його дружина Джилл, яка разом з найближчим оточенням друзів сім’ї і переконала Джо відійти.

"Щодо особистої думки з приводу часу відходу, то Байдену потрібно було піти з гонки ще рік тому, проте, з іншого боку, карти в штабі Трампа тепер перемішані, і їм доведеться вибудовувати нову стратегію проти Камали, яка вже представляє свою стратегію як боротьбу "Прокурора (Гарріс) проти засудженого злочинця (Трамп)", — додав Мальований.

Хто замінить Байдена як кандидата від демократів?

Висування кандидатури Гарріс не гарантоване, хоч вона має велику популярність та займає провідну позицію. Також є інші претенденти, як зауважив міжнародний редактор з питань освіти Ендрю Джек для Financial Times, серед яких:

• губернатор Каліфорнії Гевін Ньюсом,
• губернатор Мічигану Ґретхен Вітмер,
• губернатор Іллінойсу Джей Роберт Пріцкер,
• губернатор Пенсильванії Джош Шапіро,
• колишня перша леді Мішель Обама.

Згідно з опитуванням Associated Press, Камала Гарріс уже заручилася підтримкою достатньої кількості делегатів від Демократичної партії, аби її кандидатуру висунули на пост президента проти Трампа.

Опитування є неофіційним підрахунком, оскільки делегати можуть голосувати за обраного ними кандидата, коли партія буде обирати свого нового кандидата. За нинішніми партійними правилами, кандидату потрібно набрати 1976 голосів у першому турі голосування.

Найбільше Камалу Гарріс підтримали делегати у штатах Каліфорнія, Техас і Флорида. Водночас голова Демократичної партії штату Каліфорнія Расті Хікс сказав, що у вівторок на телефонній розмові були від 75% до 80% делегації штату, і вони одноголосно підтримали Гарріс.

Водночас AP не називає Гарріс новим імовірним кандидатом. Адже все вирішиться на серпневому з’їзді делегатів Демократичної партії.

"Я маю намір вийти і отримати цю номінацію та перемогти", — заявляла Гарріс. Вона пообіцяла об’єднати американську Демократичну партію, об’єднати американську націю та виграти ці вибори".

На відміну від Байдена, який набрав майже 3900 голосів партійних делегатів, Гарріс має меншу підтримку.

Юрій Олійник вважає, що не факт, що Гарріс переможе, оскільки попри велику підтримку команди Байдена, багато демократів насправді її не підтримують.

"Багато людей, цілком можливо, на з’їзді партії в серпні виступлять проти неї. Це не означає, що вона зможе перемогти Трампа", — заявив Олійник.

Своєю чергою команда Трампа готувала план "нападу" на Гарріс ще до того, як Байден відмовився від участі у виборах. Республіканці вважають її найімовірнішим кандидатом, пише The New York Times.

Команда Трампа уже підготувала різні матеріали (плакати, відео, буклети) про пані Гарріс, які можуть зіпсувати її репутацію, і має подібні досьє на інших демократів, які могли б стати кандидатами. Але основна частина підготовки була зосереджена саме на віцепрезидентці Байдена, включно із нещодавнім завершеним опитуванням, яке перевіряло її вразливі місця на загальних виборах.

Також республіканці хочуть звинуватити віцепрезидентку у прикордонній кризі, щодо якої президент доручив їй знайти "першопричини". За даними CBS News, на початку роботи Байдена на посаді президента Гарріс доручили усунути "корінні причини" нелегальної міграції до США через їхній кордон з Мексикою. Вона назвала ці причини корупцією та відсутністю економічних можливостей у деяких країнах Центральної та Південної Америки.

Своєю чергою помічники Гарріс раніше заявляли, що Трамп спотворив її роль, і зауважили, що, попри ці факти, скоротилася кількість перетинів кордону після того, як адміністрація Байдена обмежила надання притулку.