Зона комфорту. Де в Україні "сидіти" відносно добре і яка колонія найстрашніша

В оцінюванні взяли участь:

Євген Захаров, директор Харківської правозахисної групи

Вадим Човган, експерт із пенітенціарних питань, доктор публічного права

Вʼячеслав Свірец, виконавчий директор Експертного центру з прав людини

Яна Баранова, президентка громадської організації "Союз "Золотий вік України"

За останні 10 років кількість увʼязнених в Україні скоротилася більш ніж утричі: зі 154 027 до 49 472 людей. Цьому сприяв новий Кримінальний процесуальний кодекс, ухвалений в 2012 році. Керуючись старим кодексом, в СІЗО відправляли тих, кого підозрювали в скоєнні тяжких злочинів і середньої тяжкості. Останні передбачали покарання у вигляді позбавлення волі терміном до пʼяти років. Тому в 2011-2012 роках тільки в СІЗО утримувалися понад 40 тис. арештантів.

Переповненість ізоляторів загрожувала колапсом всієї пенітенціарної системи. Увʼязнені спали в камерах або по черзі, або по двоє в одному ліжку, деякі взагалі надовго залишалися без сну. Такі умови утримання можна було кваліфікувати як нелюдські.

Звільніть місце

Новий Кримінальний процесуальний кодекс змінив поріг потрапляння в СІЗО. Тепер туди відправляють з підозрою у скоєнні тяжкого або особливо тяжкого злочину, міра покарання за які передбачає від пʼяти років позбавлення волі. Виняток становлять рецидиви. Крім того, кодекс декриміналізував багато економічних злочинів.

Всім, хто за критеріями кодексу не підпадає під утримання в слідчому ізоляторі, обирають інші запобіжні заходи, наприклад домашній арешт, підписку про невиїзд. Так, за декілька років СІЗО розвантажили вдвічі. На сьогодні в слідчих ізоляторах країни знаходиться 17 849 осіб.

Другим фактором скорочення кількості увʼязнених стали події Євромайдану. Після нього пішла масштабна амністія, в рамках якої на волю вийшли понад 16 тис. засуджених. Також після 2014 року статистика пенітенціарної системи припинила враховувати колонії, що опинилися на окупованих територіях.

У наприкінці 2015 року набрав чинності "закон Надії Савченко", згідно з яким один день перебування в СІЗО прирівнюється до двох днів колонії. Завдяки цьому в наступні півтора року на свободу вийшли більше 10 тис. осіб. Влітку 2017 року депутати Ради скасували цю норму, тому що з усіх звільнених 1,5 тис. осіб відразу ж скоїли повторні злочини.

Як би там не було, кількість увʼязнених в Україні скоротилася в рази, і влада задумалася над тим, чи потрібно взагалі стільки тюрем країні. Більшість колоній законсервували або закрили. Сім років тому в Україні налічувалося 182 установи виконання покарань, зараз їх 109, і скоро може стати ще менше.

Критерії, за якими складений рейтинг українських вʼязниць

Міністр юстиції Денис Малюська наприкінці 2020 року анонсував грандіозний проект: рейтинг українських вʼязниць. Він повинен допомогти вказати міністерству на слабкі місця тієї чи іншої колонії для подальшого вдосконалення як власне виправної установи, так і системи в цілому. За якими саме критеріями збираються їх оцінювати, невідомо, але в міністерстві стверджують, що врахують щонайменше 300 показників.

В очікуванні новин від Мінʼюсту Фокус за допомогою експертів склав власний рейтинг найгірших і найкращих вʼязниць країни. Замість кількох сотень критеріїв обрані два, які наші експерти вважають найважливішими:

• ступінь страждання вʼязнів;
• умови відбування покарання.

Під першим критерієм розглядається ставлення адміністрації колонії до увʼязнених. Говорячи простіше, чи піддають засуджених тортурам, побиттю, приниженню та іншим проявам насильства або ж, навпаки, увʼязнені відчувають себе привільно.

Під другим критерієм розглядаються побут — стан тюремних будівель, блоків і камер, — санітарно-гігієнічні стандарти, робота, доступ до навчання.

Деякі експерти вважають ідею такого рейтингу, нехай навіть складеного не за 300 критеріями, нездійсненною. По-перше, немає жодної людини в Україні, яка побувала б у всіх колоніях і змогла їх порівняти. По-друге, навіть якби і була така людина, її думка все одно залишалася б субʼєктивною. І найголовніше, складно порівняти колонії, які виграють за одним критерієм і програють за іншим.

Така картина складається через те, що ідеальними, наскільки доречно це слово, умовами перебування для увʼязнених можуть похвалитися ті колонії, які належать до "червоних зон", де править адміністрація і встановлений суворий режим. Відповідно, камери в них схожі на хостели, а деякі колонії можуть навіть отримати готельні три зірки. Але при цьому нерідко саме в такі сучасні колонії увʼязнені бояться потрапляти, адже в "червоних зонах" все ще фіксуються тортури і насильство.

З іншого боку, в "чорних зонах", де підтриманням порядку займається криміналітет, нехай і за погодженням з адміністрацією, в більшості випадків спостерігаються антисанітарія, древній грибок на стінах, жахливі вбиральні. При цьому увʼязнені тут почуваються відносно непогано, адже немає натиску з боку адміністрації, а це дорогого коштує.

У рейтингу Фокуса брали участь лише чоловічі колонії всіх рівнів безпеки. Оцінка формувалася на підставі звітів моніторингових візитів представників Секретаріату омбудсмена України, а також Харківської правозахисної групи і Комітету Ради Європи з питань запобігання катуванням.

Міністерство юстиції на прохання Фокуса допомогти в оцінці відмовило, посилаючись на конфіденційність роботи над власним рейтингом, до того ж там зазначили, що така оцінка є субʼєктивною. Але ми все ж спробуємо розповісти, де в Україні "сидіти" добре.

Рейтинг вʼязниць України. Cтраждання — сильні, умови — хороші

Олексіївська виправна колонія №25 (Харків)

Середній рівень безпеки

• Ступінь страждання вʼязнів — високий
• Умови відбування покарання — хороші

У 2020 році Денис Малюська назвав Олексіївську колонію флагманом "червоних" тюрем. Це й не дивно, "двадцять пʼята" — зразкова колонія. Тут ідеальна чистота, чудові умови проживання, є навіть зимовий сад, є зоопарк, клуб і церква. Камери засуджених нагадують не вʼязницю, а санаторій, а дисциплінарний ізолятор виглядає "казковим будиночком", саме так висловився міністр юстиції. Його також дуже вразив той факт, що свиням на місцевій свинофермі вмикають класичну музику під час денного сну.

Установа налагодила велике виробництво. Тут виготовляють причепи до легкових автомобілів різних модифікацій, меблі й столярку, вироби з металу, будівельні матеріали, господарський інвентар, є малярський цех. На замовлення певних компаній шиють літні намети.

Однак, за словами експертів, "двадцять пʼята" вважається однією з найстрашніших колоній в Україні. Найменший непослух або незгода карається жорстокими тортурами. Засуджені повністю залежать від адміністрації, часом людям доводиться працювати в дві зміни без перерви.

За словами Євгена Захарова, ця колонія стала рекордсменом в Україні з використання статті 391 КК, згідно з якою до основного вироку додавали ще до трьох років позбавлення волі за злісну непокору вимогам адміністрації. За девʼять років (до 2019 року включно) 38 осіб отримали такі вироки, у шести випадках був призначений максимальний термін покарання. Все це за відмову прибирати камери. За свідченнями засуджених, людей били до тих пір, поки вони не писали заяви про це.

Факти знущань фіксувалися і Комітетом Ради Європи із запобігання тортурам. Наприкінці 2020 року опублікували звіт про візит співробітників комітету в кілька українських вʼязниць. У ньому йшлося про те, що увʼязнений Олексіївської колонії заявив про тортури, з якими він зіткнувся наприкінці листопада 2019-го: чоловіка жорстоко побили ногами, також били палицею по пʼятах. Крім того, працівники колонії душили чоловіка поліетиленовим пакетом, а потім привʼязали голим до металевого ліжка. У такому стані, за свідченням вʼязня, він провів шість днів. Медик, який знаходився в делегації, зафіксував шрами на тілі засудженого, що залишилися після тортур.

Також у звіті йдеться, що в 2020 році ситуація в цілому змінилася на краще: випадки побиття все ще є, але вони, мабуть, стаються не так часто, як раніше.

Бердянська виправна колонія №77 (Запорізька область)

Мінімальний рівень безпеки

• Ступінь страждання вʼязнів — високий
• Умови відбування покарання — хороші

У колонії утримуються чоловіки, які вперше вчинили злочини незначної або середньої тяжкості. Середній вік увʼязнених — 18-35 років.

Умови утримання в колонії близькі до ідеальних. Відремонтовані житлові блоки, всюди чистота і порядок. В їдальні є контрольні ваги, щоб увʼязнений за бажанням міг перевірити вагу свого обіду — раптом недокладають. Власна пекарня забезпечує вʼязнів свіжим хлібом. У колонії є великий двір для заняття фізичними вправами і футбольне поле. Тут працюють школа та ПТУ. Також є велика молитовна кімната, солідна бібліотека. На території колонії розгорнуте швейне виробництво: увʼязнені шиють захисні сітки для батутів і спецодяг.

Ця колонія відома як одна з найжорстокіших у пенітенціарній системі України. Протягом останніх пʼяти років Харківською правозахисною групою та Секретаріатом омбудсмена, а з минулого року — і Комітетом Ради Європи із запобігання тортурам фіксувалися знущання і тортури над увʼязненими з боку адміністрації. Великий резонанс викликала історія, опублікована правозахисниками декілька років тому, про колишнього бійця АТО, якого зґвалтували в Бердянській колонії. Знущаються і бʼють не тільки працівники установи, а й власне увʼязнені. Згідно з торішнім звітом Комітету, жорстоке поводження практикує обрана група інших увʼязнених із відома та мовчазної згоди адміністрації.

На підставі свідчень вʼязнів журналісти зняли документальний фільм "Бердянськ. Зона 77", що розповідає про свавілля, яке панує тут.

Темнівська виправна колонія №100 (Харківська область)

Середній рівень безпеки

• Ступінь страждання вʼязнів — високий
• Умови відбування покарання — хороші

Експерти кажуть, що житлові приміщення цієї колонії в чудовому стані. У кімнатах для прийому їжі є особисті комірки, де зберігаються продукти, тут же є необхідні побутові прилади. Стан туалетних і душових кімнат майже ідеальний.

Медчастина на території колонії має три відділення: хірургічне, неврологічне й терапевтичне. В останньому організована палата для хворих коронавірусом. Розрахована вона на трьох осіб та обладнана всім необхідним: є навіть апарат штучної вентиляції легенів та кардіографи.

На місцевому підприємстві виготовляють деталі й вузли до тракторів Т-150 у кооперації з Харківським тракторним заводом. Також тут зварюють рами для велосипедів "Мінськ" та "Україна" й виготовляють шкільні парти зі стільцями. На виробництві є окремий цех для сортування та переробки пластику. За словами увʼязнених, зарплату вони отримують вчасно на особисті банківські карти.

У той же час "сотка" також потрапила до звіту Комітету Ради Європи з питань запобігання катуванням. Комітет отримав від увʼязнених кілька достовірних заяв про нещодавні прояви жорстокого поводження з боку персоналу виправної колонії. Увʼязнені скаржилися на побиття руками, ногами і кийками, викручування кінцівок і те, що їх змушували займатися фізичними вправами до повного виснаження. Дехто стверджував, що їм погрожували зґвалтуванням.

Також Комітет стурбований тим, що більшість засуджених, які відбувають довічне увʼязнення, знаходяться в своїх камерах 23 години на добу, а єдину годину, відведену для фізичних вправ на відкритому повітрі, проводять в тісній кабінці.

Рейтинг вʼязниць України. Страждання — мінімальні, умови — гірші

Солонянська виправна колонія №21 (Дніпропетровська область)

Середній рівень безпеки

• Ступінь страждання вʼязнів — середній
• Умови відбування покарання — середні

Це одна з найбільших і найстаріших колоній в Україні. Промислова зона тут розділена на кілька цехів. Є цех із виробництва поліетиленових пакетів для сміття, цех із переробки пластику, цех, в якому виготовляється колючий дріт "Єгоза", і цех із плетіння поліетиленових мішків. Усі промислові приміщення досить чисті. Також колонія має 400 кв. м тепличного господарства, де вирощує овочі для власних потреб.

Житлові блоки деяких не відремонтованих ще корпусів знаходяться в жахливому стані, на стелях видно цвіль. У кімнатах встановлені старі металеві двоярусні ліжка.

Моніторинг Секретаріату омбудсмена два роки тому зафіксував грубе порушення права засуджених на належну медичну допомогу. У 2019 один з увʼязнених втратив палець через гангрену, оскільки йому вчасно не надали медичну допомогу. Люди кажуть, що скарги на здоровʼя здебільшого ігноруються лікарями.

Представники Уповноваженого ВР із прав людини в Україні зʼясували, що через постійні перебої з водопостачанням у колонії не дотримувалися санітарні вимоги, зокрема щодо забезпечення засуджених чистою питною водою. Крім того, увʼязненим щодня недоважують 130 г хліба, що становить понад 20% від денної норми.

Житомирська установа виконання покарань №8 (Житомир)

Максимальний рівень безпеки

• Ступінь страждання вʼязнів — мінімальний
• Умови відбування покарання — погані

Тут відбувають покарання засуджені за особливо тяжкі злочини, люди, засуджені до довічного увʼязнення, а також особи, переведені з колоній середнього рівня безпеки через злісні порушення режиму утримання.

Основний плюс установи — наявність роботи. У трудовому цеху увʼязнені шиють, виготовляють шкіряні деталі до взуття, ялинкові іграшки, пружинні блоки для комплектації мʼяких меблів.

За весь час моніторингових візитів різних комісій жоден вʼязень не поскаржився на умови утримання. Однак "вісімка" давно потребує ремонту, причому капітального, але кошти на це не виділяють.

Личаківська виправна колонія №30 (Львів)

Середній рівень безпеки

• Ступінь страждання вʼязнів — мінімальний
• Умови відбування покарання — середні

Ця установа програє першим трьом за частиною умов утримання, але все ж багато житлових блоків знаходяться в хорошому стані. При колонії діє освітній центр, в якому готують фахівців із восьми спеціальностей, наприклад операторів котельні, операторів компʼютерного набору, пекарів, електриків, зварювальників.

Одна з головних переваг колонії — виробництво електрики для автомобілів. За інформацією експертів, зарплата увʼязнених становить майже 8 тис. грн на місяць. Крім цього вони виготовляють меблі, ковані та бетонні вироби.

Жодна моніторингова група не зафіксувала фактів знущань і тортур із боку адміністрації колонії щодо увʼязнених. Але в установи є інші проблеми. Далеко не всі житлові блоки відремонтовані та відповідають санітарно-гігієнічним вимогам. На кухні не вистачає посуду. Крім цього в колонії немає лікаря-терапевта, якого дуже потребує установа.