Учень Гвардіоли. Як Ахметову вдалося заманити в Шахтар Роберто де Дзербі і що це змінить

Донецький "Шахтар" 25 травня отримав нового головного тренера. Те, про що говорили останні кілька місяців, все-таки збулося. Роберто Де Дзербі покинув "Сассуоло" й очолив віце-чемпіона України. Що чекає "Шахтар", український футбол і власне Де Дзербі, а головне, навіщо італієць проміняв топ-чемпіонат на непередбачувану українську премʼєр-лігу? Ці питання, мабуть, мають цінність для всіх українських уболівальників. Але в цьому призначенні є і щось більш глобальне, ніж просто зміна головного тренера.

Чому Де Дзербі вибрав "Шахтар"?

41-річний італієць отримав репутацію найпрогресивнішого тренера в Серії А в останні два роки. У 2018 він взяв звичайного середняка — "Сассуоло" і з посередньої команди зробив агресивного претендента на єврокубки. До приходу Де Дзербі "Сассуоло" два роки поспіль посідав місця на екваторі таблиці. У сезоні 2016/2017 команда фінішувала 10-ю, а в сезоні 2017/2018 — 11-ю. У перший сезон Де Дзербі займався перебудовою, тому результат прийшов не відразу — "Сассуоло" все так само був 11-му. А ось далі був прогрес — два роки поспіль клуб із провінції Модена фінішував 8-м, але гра, яку демонструвала команда, вражала уболівальників навіть за межами Італії. Що вже говорити, якщо на старті останнього сезону "Сассуоло" був другим у Серії А?

Звичайно, молодий фахівець звернув на себе увагу великої кількості клубів. Важко порахувати за кількістю повідомлень в італійських ЗМІ, хто тільки не хотів бачити Де Дзербі біля керма своєї команди. Два роки тому він міг опинитися в "Ромі", але тоді Роберто відмовився, заявивши, що може тренувати тільки "Ювентус", "Реал" і "Сассуоло", а в римському клубі він не бачив цільного проекту. На початку травня в Італії писали про те, що Де Дзербі може замінити Джан Пʼєро Гасперіні в добре знайомій українському вболівальнику "Аталанті". Але ця інформація виявилася черговими чутками.

А що ж "Шахтар"? Керівництво донецького клубу після зимової паузи усіма жестами показувало, що на Луїша Каштру тут більше не розраховують. Португалець, здавалося, втратив контроль над тим, що відбувається, мікроклімат у команді зруйнувався і навіть потрясіння у вигляді переведення Тайсона в дубль і наступним розірванням із ним контракту, не допомогло "Шахтарю" прийти в себе. Чим більше наближався кінець сезону, тим голосніше говорили про прихід Де Дзербі. Здавалося, питання вже вирішене. І навіть було б цікаво подивитися, а що було б, якби Роберто в останній момент відмовився очолити "Шахтар"? Чи був у менеджменту донецького клубу план Б?

Чому "Шахтар"? Відповідь на це питання можна знайти як раз у тій фразі, яку Де Дзербі сказав, відмовляючи "Ромі": "Я хочу працювати тільки там, де зможу розвиватися і розвивати команду". Амбітний клуб, стабільне і немаленьке фінансування, власна академія і навіть стадіон і база, незважаючи на те, що команда грає не вдома. Тут є все для того, щоб Де Дзербі заявив про себе не тільки у внутрішньому чемпіонаті, а й в Лізі чемпіонів, де "Шахтар" почне свій шлях із третього раунду кваліфікації.

Перші слова, які Де Дзербі сказав в інтервʼю пресслужбі "Шахтаря" поки носять досить загальний характер: "Для нас це виклик і прекрасна можливість професійного росту. Ми сподіваємося, що й тут зможемо добре виконати свою роботу. Ми хочемо прищепити команді наше бачення футболу і, звичайно, ми хочемо перемагати, оскільки це дуже важливо".

Як зміниться "Шахтар" при Де Дзербі?

Це, мабуть, головний плюс у приході італійця. Зміни — те, що давно потрібно "Шахтарю". Два місяці тому ми вже писали про те, що бразильський вектор розвитку давно втратив свою ефективність. Футболісти з Бразилії важко приживаються, на кожен вдалий продаж в особі Фреда або Тейшейра є свій Бернард або Бруну Ренан (якщо ви ще памʼятаєте, хто це). Ситуація з бунтом Тайсона, який відмовився виходити на заміну в матчі проти "Роми" цієї весни нагадала, що робота з бразильцями — це взагалі не цукор. Вони темпераментні й вимагають особливого підходу. І з дисципліною у них частенько проблеми. Не буду наводити як приклад колись ідола "Барселони" Роналдінью, чия карʼєра пішла на спад саме через любов до розгульного способу життя, в історії "Шахтаря" були свої персонажі. Але це все можна було терпіти, поки бразильці давали результат. Останній сезон показав, що настала пора тектонічних зрушень у клубній філософії.

І реакція не змусила себе довго чекати. Президент клубу Рінат Ахметов вирішив докорінно змінити підхід до вибору головного тренера. Тепер це не португаломовний фахівець, як Фонсека або Каштру, а значить, є надія, що бразильська епоха в "Шахтарі" нарешті завершилася.

У "Сассуоло" в Де Дзербі теж були бразильці, але лише двоє — захисники Марлон і Рожеріо. Важко передбачити, кому італієць та його штаб вкажуть на двері, але заперечувати кадрові зміни в "Шахтарі" точно не можна. Хтось піде, але набагато цікавіше, хто прийде.

Фактор Ріната Ахметова

Скептики, які кричали про те, що "Ахметов охолонув до футболу", можуть згортати теорії змови.

По-перше, президент "Шахтаря" все ще в матеріалі — про це говорить і його аналіз невдалого сезону в нещодавньому і першому ж за два роки інтервʼю. Закритість президента "Шахтаря" — це зовсім інша історія, хай і хочеться сподіватися на відкритість у спілкуванні не тільки із засобами масової інформації з підконтрольної структури.

По-друге, він знову зʼявився на публіці, на фото з новим головним тренером. Так було і з Луїшем Каштру, але вже дуже довго Ріната Ахметова не було видно в інфополі до поточного місяця.

Але що хотілося б зазначити в запрошенні Де Дзербі — сміливість президента "Шахтаря" піти на радикальні зміни. У кадровому сенсі, ризикну припустити, італієць отримає завдання розвивати молодь, а й за результат його теж запитають, особливо, якщо будуть вхідні трансфери.

І в той же час, уявлення італійського тренера було злегка передбачуваним. Не тільки тому що медіа навʼязували Де Дзербі з усіх боків. Якщо згадати, хто був першим іноземним тренером "Шахтаря", то ви знайдете імʼя Невіо Скали. Він пропрацював лише один сезон, зате поклав початок успішної ери донецького клубу, перервавши гегемонію "Динамо". При Скелі "гірники" виграли золотий дубль — і чемпіонат, і Кубок України. Підсвідомо цей фактор теж міг зіграти на користь вибору італійського тренера, 20 років потому така ідея не позбавлена сенсу.

Чому пішов Луїш Каштру?

На це питання теж варто відповісти, зокрема, й у контексті приходу Де Дзербі. Португалець показав вміння працювати з молоддю, цим аргументом він підбив підсумок своєї роботи в "Шахтарі" на останній пресконференції в сезоні.

"Все, що говорять навколо, мене мінімально цікавить. Я щасливий тим, що зробив у "Шахтарі". У минулому сезоні ми стали чемпіонами з рекордним відривом від "Динамо" в 23 очки, відмінно провели Лігу чемпіонів… З великою кількістю молодих хлопців: зміна поколінь в команді — це все непросто", — говорив Каштру наприкінці сезону.

І в цьому португалець правий: він заклав певний фундамент для хорошої команди, але не зумів почати її будівництво. Де Дзербі отримує у спадок якісних футболістів, щоправда, ще потрібно змусити їх працювати за своїми стандартами. Каштру — ідеальний керівник академії, він чудово розуміє психологію молодого футболіста і може, що називається, поставити його на ноги, але не зміг нічого вдіяти з віковими гравцями. Зі свого боку, Де Дзербі вміє робити зірок. У "Сассуоло" один тільки Доменіко Берарді змусив говорити про себе всю Італію. Ймовірно, і в "Шахтарі" 41-річний фахівець знайде гравців, яких зможе зробити вигідною пропозицією на трансферному ринку.

Роберто — фанат Марсело Бʼєлси і Пепа Гвардіоли. В обох він бував на стажуваннях, Гвардіола взагалі восени 2018-го року заявив, що йому подобається футбол, в який грає "Сассуоло". Роберто пройшов хорошу школу і тим цікавіше подивитися на те, як вміння і знання італійця будуть реалізовані в Україні. Але хочеться вірити, що прихід Де Дзербі — це переломний момент в історії "Шахтаря".