"Хочеш — роби". Шкільний двірник Ігор Євтушенко летить в ОАЕ на чемпіонат світу з джиу-джитсу

Історія мешканця Херсона Ігоря Євтушенка гідна екранізації. Вимушений відхід із першої професії, якій віддав роки, бізнес, який довелося закрити, особиста криза — і нове життя, у якому з'явилася мрія, що стала реальністю. У середині листопада 49-річний Ігор Євтушенко стане одним із представників України на чемпіонаті світу з джиу-джитсу, який пройде в Абу-Дабі (ОАЕ).

Фокус зустрівся зі спортсменом, щоб дізнатися про дивовижну історію: як звичайний городянин, який вдень працює в школі, а ввечері йде до спортзалу, потрапив на чемпіонат світу.

"Не міг сам зав'язати шнурки. Зрозумів, що так не можна і зайнявся спортом"

На прохання представитися співрозмовник відповідає коротко: "Я — Ігор Євтушенко, проста людина. Працюю та займаюся джиу-джитсу. Це бойове мистецтво — мій основний рід діяльності".

У спорт Ігор прийшов у 42 роки. Хтось скаже, що в цьому віці пізно розпочинати кар'єру… Але для Ігоря Євтушенка джиу-джитсу стало порятунком від невдач. Він вирішив взяти себе в руки та поставив перед собою амбітну мету.

— Багато років я працював водолазом-рятувальником, а потім нашу службу ліквідували. Поки працював, був у добрій фізичній формі: водолазна справа передбачає високі навантаження. Перестав працювати — і почав стрімко набирати вагу. Зараз я важу 63 кілограми, а в погані дні доходило до 86-88 кг. Уже важко було зав'язувати шнурки: не міг нахилитися через великий живіт!

Спочатку вирішив зайнятися бігом. Побігав тиждень біля будинку, здалося, мало. Хотілося чогось веселішого. Ігрові види спорту не розглядав, бо розумів: кому я потрібний там після 40 років? Перше оголошення, на яке натрапив, був анонс клубу бойового самбо. Дев'ять місяців займався там. Навантаження були дуже серйозні, та вагу я скинув. Але стало нецікаво, бо там не було ні техніки, ні роботи з тренером. Грубо кажучи, дали зал і кожен працював у довільному режимі. Хто що в YouTube побачив, те й робив", — розповідає Євтушенко.

Криза середнього віку Ігоря Євтушенка не зачепила — він вважає, що всі ситуації в його житті дали йому необхідний досвід:

— Через переоцінку життєвих цінностей я не проходив. Ні про що не шкодую. Навіть про погані ситуації. Коли набрав зайву вагу, морально почував себе нормально. У мене з'явився свій плюс: я абсолютно не парюся щодо чужої думки. Думаю, це мені дуже допомагає.

Доленосна зустріч у Києві

Після вимушеного відходу з водолазної служби Ігор займався бізнесом: допомагав облагороджувати території в приватних будинках. Але власна справа вимагала вміння домовлятися із державними інстанціями. А вони, за словами співрозмовника, хотіли отримати дуже великий відсоток від його доходу. Тож із приватним підприємництвом довелося закінчити.

Життя Ігоря змінилося після поїздки до столиці: у Києві він зненацька зрозумів, чим хотів би займатися надалі.

"Я, взявши із собою сина, приїхав до Києва у справах і прямо на вокзалі побачив рекламу: якийсь Валентин Вареников, запрошує на тренування… [Валентин Вареников — володар чорного поясу, керівник українського представництва міжнародної школи з вивчення бразильського джиу-джитсу BLAKZ BJJ Ukraine — Ред.] Ми зателефонували, домовилися — все дуже сподобалося. Після тренування зрозуміли, що це саме те, що нам цікаво і потрібно. Повернулися до Херсона, взяли в оренду підвал, обладнали його і почали займатися. Люди — так я і почав тренуватися", — розповідає Ігор Євтушенко.

За словами спортсмена, проблем з набором людей немає: у його мініклубі тренуються різні люди. Таксист, програміст, автомеханік – перераховує Ігор Євтушенко. Новенькі приходять, дізнавшись про тренера через "сарафанне радіо" та сторінки в соціальних мережах.

Тренування Ігор поєднує з постійною роботою, він двірник в одній зі шкіл Херсона. Робота подобається і графік повністю влаштовує: спортсмен встигає поєднувати трудову діяльність та заняття для душі.

— Раніше я був листоношею, носив пенсії бабусям, — розповідає претендент на участь у чемпіонаті світу з джиу-джитсу. — Потім працював у меблевому цеху, але там такий графік, що я не встигав на тренування. Вічно доводилося летіти… Тому шукав роботу, яка б не заважала тренуванням. І ось побачив оголошення, що до школи потрібен двірник. Я зателефонував, розуміючи, що на цю вакансію черга не стоїть і можна диктувати умови, — усміхається Ігор. — Мені потрібно було, щоб я о 16:00 звільнявся. Директорка пішла назустріч, мені змістили початок роботи на годину: я приходжу не о 8, а о 7:00. І все встигаю!

"Зібрати гроші на поїздку на ЧС допомогли незнайомі люди"

Ігор Євтушенко зізнається, що давно мріяв спробувати свої сили в джиу-джитсу на найвищому рівні. Саме тому він ризикнув і, сподіваючись на "силу Facebook", написав пост із проханням допомогти втілити мрію в життя та потрапити на чемпіонат світу. Бюджет поїздки становив близько $700, і для шкільного двірника це суттєва сума. Ігор кинув клич.

— Я давно хотів, адже розумів, що роки минають і невідомо, чи вийде в мене колись чи ні. Знайома дівчина запропонувала позичати гроші, щоб я поїхав на чемпіонат світу. Я кажу: "Христино, я не візьму. З чого я віддаватиму?". Тоді вона запропонувала розмістити цей пост, щоб хтось із друзів міг пожертвувати будь-яку суму.

Адже я не якась відома особистість. У першу добу одна людина кинула 1000 гривень та й усе. Але вранці прокидаюсь, у мене купа переказів, лайків та репостів, я не можу зрозуміти, звідки це! У нас у Херсоні є хлопець на ім'я Іван, я його не знаю. Він натрапив на мій пост, йому сподобалася моя історія і він почав її просувати своїми силами. Люди побачили це в міських пабліках і почали допомагати. Гроші зібрали за 2-3 дні, – розповідає спортсмен.

Чемпіонат світу, на який летить Ігор Євтушенко, відбудеться в Абу-Дабі (ОАЕ) 15-16 листопада. Призових за виступ на чемпіонаті світу для спортсменів не передбачено.

Але зібрати гроші на поїздку та проживання – це лише частина витрат. З екіпіруванням, тренувальною залою та спаринг-партнерами для успішного виступу на чемпіонаті Ігорю Євтушенку допомогла компанія B1 Promotion, яка представляє інтереси низки українських боксерів, зокрема — суперважковаговика Владислава Сіренка.

Спаринг з володарем чорного поясу

Херсонський спортсмен у межах підготовки до чемпіонату вирішив спробувати свої сили в спарингу з володарем чорного поясу з бразильського джиу-джитсу. На його прохання відгукнувся Максим Рувинський, засновник школи Checkmat Україна, а також головний тренер B1 з BJJ – так скорочено називають бразильське джиу-джитсу.

"Існує кілька варіантів джиу-джитсу, — пояснює Максим Рувинський. — Традиційне, японське, бразильське. Специфіка бразильського в тому, що немає ударів. Боротьба починається в стійці, що нагадує дзюдо. Суперника можна повалити, використовувати проходи або кидки, але основа джиу-джитсу — це хватка. Цим воно відрізняється від карате, від боксу, від інших бойових мистецтв — таких, як самбо, дзюдо або вільна боротьба. Ми боремося і зверху, і знизу, можемо і лежачи на спині.

Бразильське джиу-джитсу – це дуже ефективний для самооборони вид спорту. Він став популярним ще на початку 2000-х років, коли активно розвивалися UFC, де були бої без правил і кожен приходив зі своїм бойовим мистецтвом. Кунг-фу, бокс, тайський бокс, карате… На цих змаганнях билися одне проти одного: не один бій, а цілий вечір, доки не дійдуть до фіналу. І бразильське джиу-джитсу перевершило всі інші види", — пояснює Максим Рувинський.

З Ігорем Євтушенком Максим Рувинський познайомився нещодавно, хоча раніше вони зустрічалися на одному з турнірів.

"Я надихнувся його історією. Мені подобаються багато мудрих речей, про які говорить Ігор. Подобаються його життєві принципи, і я теж завжди роблю те, що хочу і що подобається. Головне — нікому не шкодити і йти вперед. Моє враження — Ігор на чемпіонаті світу переможе", — передбачає фахівець.

Попереду — Абу-Дабі та чемпіонат світу

Для Ігоря Євтушенка це буде далеко не перший виїзд за кордон. Данія, Швеція, Німеччина, Румунія, Молдова, Іспанія — у кожній із цих країн спортсмен побував на турнірах з джиу-джитсу.

Світове змагання – новий рівень. На чемпіонаті світу в Абу-Дабі є кілька вікових категорій – і дитяча, і бійці віком 30+. Загалом у турнірі візьмуть участь 200 дітей та 600 дорослих. Від України лише один представник. Хоча в нашій країні, за словами Ігоря Євтушенка, джиу-джитсу в останні кілька років набуло великого імпульсу в розвитку.

— За ті 7 років, які я займаюсь джиу-джитсу, це єдиноборство зробило просто космічний ривок у своєму розвитку. Це видно за рівнем боротьби та за рівнем проведення змагань. Це навіть не крок, а стрибок із розбігу. Усе дуже змінилося, — каже Ігор.

Сьогодні в Україні бразильським джиу-джитсу займаються близько п'яти тисяч осіб, на один із всеукраїнських турнірів зібралися 1200 учасників — і це були не всі охочі. Можливість поїхати на турнір є не у всіх: поїздка з проживанням та харчуванням коштуватиме приблизно 200$. Щоправда, у деяких містах, наприклад, у Кропивницькому є формат пансіонного навчання.

Але той, хто хоче робити, знаходить спосіб. Тому й трапляються такі унікальні історії, як Ігор Євтушенко. А на прохання описати свої правила життя Ігор відповідає так само лаконічно, як і на початку розмови: "Хочеш — роби. І не звертай уваги на оточення".