Від Капітана Америка до судді Дредд. Як США та Китай намагаються створити суперсолдатів

Розвідка США недавно припустила, що Китай намагається створити власну версію "Капітана Америки" — генетично модифікованого суперсолдата. Ідея про створення суперсолдата не така вже фантастична, і насправді, цікава не тільки Китаю, пише BBC.

Володіючи "глибокими" кишенями і бажанням отримати перевагу на полі бою, військові часто просували технічні інновації.

Наприклад, співробітниця військового заводу з виробництва боєприпасів в Іллінойсі Веста Стоудт, чиї сини служили на флоті під час Другої світової війни, вигадала ізоляційну стрічку. Жінка турбувалася про те, що солдати під вогнем були змушені возитися з тонкою паперовою стрічкою для заклеювання ящиків із боєприпасами. Стоудт не вдалося заручитися підтримкою керівництва свого заводу, тому вона написала президентові Рузвельту, який допоміг втілити її ідею в життя.

Якщо потреби армії породили кращу липку стрічку, що ж ще вони можуть привести на світ?

Так, у 2014 році тодішній президент США Барак Обама виступив із незвичайною заявою.

"В основному я тут, щоб оголосити, що ми будуємо Залізну людину", — повідомив Обама на зустрічі.

Тоді військові США починали роботу над проектом захисного костюма, відомого як Tactical Assault Light Operator Suit (TALOS). Рекламний ролик, схожий на відеогру, показав, як солдат у костюмі вривається в ряди противника, а ворожі кулі відскакують від броні.

Але Залізній людині не судилося потрапити до лав армії США. Через 5 років проект був зупинений, але виробники сподіваються, що окремі компоненти костюма знайдуть застосування в інших сферах.

Екзоскелети — лише одна з перспективних технологій, які військові вивчають для поліпшення своїх солдатів. У цих удосконалень немає нічого нового — із давніх часів війська зміцнювалися за рахунок досягнень в озброєнні, спорядженні та навчанні.

Але сьогоднішні поліпшення можуть означати набагато більше, ніж просто найкраща зброя для солдатів. У цьому випадку, поліпшення стосуються не зброї, а зокрема, самих солдатів.

Минулого року директор Національної розвідки США Джон Лі Реткліфф висунув різкі звинувачення на адресу Китаю.

"Китай провів випробування на членах Народно-визвольної армії в надії створити солдатів із біологічно розширеними можливостями. У Пекіна немає ніяких етичних кордонів у гонитві за владою", — повідомив Реткліфф виданню Wall Street Journal.

Амбіції проти реальності

Наявність суперсолдатів у рядах армій — спокуслива перспектива для військових. Але технологічні можливості можуть звести нанівець всі мрії.

У доповіді 2019 року двох американських вчених йдеться, що китайські військові "активно вивчають" такі методи, як редагування генів, екзоскелети та симбіоз людини з машиною.

Один з авторів цього звіту, старший науковий співробітник аналітичного центру Center for a New American Security Ельза Каніа, скептично ставиться до заяв Реткліффа.

"Важливо розуміти не тільки, що китайські військові прагнуть втілити в життя, але також усвідомлювати дистанцію між цими амбіціями та реальністю того, де технології знаходяться наразі. Збройні сили по всьому світу можуть бути дуже зацікавленими в створенні суперсолдатів, але наука накладає обмеження на всіх учасників цих перегонів", — заявила Каніа.

Директор Нацрозвідки США мав на увазі експерименти на дорослих людях. Але зміна ДНК ембріонів може бути одним із найбільш ймовірних шляхів створення суперсолдатів.

Молекулярний генетик з Університетського коледжу Лондона Гелен О'Ніл вважає, що велике питання полягає в тому, чи будуть готові вчені використовувати цю технологію, а не в тому чи можливо це.

"Технологія редагування генома та його поєднання з допоміжною репродукцією стає рутинною практикою в трансгеніці та сільському господарстві. Поєднання цих двох методів щодо людей наразі вважається неетичним, але технічно можливим", — говорить експерт.

Незважаючи на це, у 2018 році китайський біолог Хе Цзянькуй зробив приголомшливу заяву — він успішно змінив ДНК ембріонів дівчаток-близнюків, щоб зробити їх організм стійким до ВІЛ.

Робота біолога викликала хвилю гніву, оскільки редагування генів заборонене в більшості країн, враховуючи Китай. Зазвичай, подібні технології тестують тільки на відпрацьованих ембріонах ЕКО (що розвиваються поза організмом жінки, — ред.). Згідно з правилами, такі ембріони повинні знищуватися після експериментів і ніколи не використовуватися для зачаття дитини.

Цзянькуй захищав своє відкриття, але незважачи на результати його роботи, він був засуджений до тюремного ув'язнення.

Багато дослідників у цій сфері наводять як приклад справу Хе Цзянькуя як ключовий момент у біоетиці. Учені говорять, що експеримент китайського біолога не тільки захистив близнюків від ВІЛ, але й поліпшив їх когнітивні функції.

Хе Цзянькуй використовував технологію Crispr, яка дозволяє вносити точні зміни в ДНК живих клітин. За допомогою технології можна видаляти деякі функції та додавати інші.

Технологія може стати в нагоді не тільки для лікування спадкових захворювань, вона також представляє інтерес для військових.

Старший науковий співробітник Інституту Френсіса Кріка в Лондоні Крістоф Галіш називає Crispr революційною, а й у неї є свої межі. Він порівнює процес із функцією пошуку та заміни окремих слів у тексті. Наприклад, ви можете легко міняти окремо взяті фрази, але те, що працює в одному місці тексту, може не мати ніякого сенсу в іншому.

"Неправильно вважати, що один ген буде завжди мати один і той же ефект. Ви можете створити людину з великими м'язами або здатного дихати на великій висоті, але швидше за все, у подальшому у нього розвинеться рак", — говорить Галіш.

Етична сторона питання

Деякі аналітики розглядають зусилля Китаю як пряму відповідь на дії США. У звіті, опублікованому The Guardian у 2019 році, йшлося про те, що військове агентство США інвестує десятки мільйонів у технологію генетичного вимирання, яке може знищувати інвазивні види, що за словами ООН, може мати військове застосування.

Але Китай та США не єдині країни, які беруть участь в цих перегонах. Збройні сили Франції отримали схвалення на розробку "поліпшених солдат" з урахуванням етичних меж у дослідженнях.

"Ми повинні дивитися правді в очі. Не всі поділяють наші сумніви, і ми повинні бути готові до всього, що чекає нас у майбутньому", — заявив міністр оборони Франції Флоранс Парлі.

Навіть якби вчені змогли безпечно поліпшити характеристики людини, застосування у військовій галузі піднімає свої власні проблеми.

Наприклад, чи погодиться солдат на всі ризики, пов'язані з участю в подібному проекті.

"Армія існує не для того, щоб просувати інтереси солдатів, вона призначена для отримання стратегічної переваги або перемоги у війні. Але є межа ризику, з яким ви можете піддати солдат, він вищий, ніж у цивільних, але все ж існує", — говорить експерт з етики з Оксфордського університету Джуліан Савулеску.

Савулеску зазначає, що для будь-якої людини вкрай важливо зіставити ризики модифікації з її користю.

"Але, звичайно, у збройних силах інша справа. Окремі люди наражаються на ризик, але часто не отримують вигоду", — зазначив Савулеску.

Солдатам часто загрожує смертельна небезпека, і можна припустити, що нові технології забезпечать кращий захист для суперсолдатів. Але професор філософії з Політехнічного університету штату Каліфорнія Патрік Лін сказав, що на ділі все інакше.

"Військові поліпшення означають експерименти та більший ризик для власних громадян. Також із більшою ймовірністю поліпшені солдати будуть відправлятися на більш небезпечні місії, ніж звичайні бійці", — говорить Лін.

Поява Капітана Америки можливо, ще не близько, але завжди існує ймовірність несподіваного розвитку подій.

"Важко здійснювати етичний або інший контроль над розвитком збройних сил, тому що процес передбачає таємність і конфіденційність для захисту національних інтересів", — зазначає Савулеску.

Інша проблема полягає в тому, що майже всі подібні дослідження подвійного призначення. Наприклад, екзоскелети створювалися для того, щоб допомогти паралізованим пацієнтам ходити.

"Але терапевтичне використання можна легко перетворити на військове, і незрозуміло, як цього уникнути. Поки немає чіткого розуміння, як регулювати цю сферу, щоб не перешкоджати терапевтичним дослідженням", — підкреслює Лі.

За словами доктора О'Ніл, Китай вже просунувся вперед у генетичних дослідженнях, а інші країни поставили себе в невигідне становище.

"Я думаю, що ми витратили занадто багато часу на етичні аргументи, замість того, щоб зосередитися на реальності. Занадто багато часу витрачається на спекуляції та антиутопію, і набагато більше енергії слід витрачати на оцінку реальних ризиків і застосування технології, щоб краще її зрозуміти. Тільки дослідження допоможуть нам зрозуміти, що може піти не так", — говорить О'Ніл.