Учені показали два кращих місця для пошуку льоду на Марсі

Якщо ми коли-небудь створимо позаземну колонію на Марсі, нам знадобиться вода для цілої низки життєво важливих завдань і, найголовніше, для пиття, пише MIT Technology Review.

Але, оскільки на полюсах планети багато водяного льоду, висота над рівнем моря занадто висока, і доступ сонячного світла для отримання енергії обмежений, шукати лід, який можна викопати з-під поверхні, потрібно в більш низьких широтах.

Нове дослідження, опубліковане в Nature Astronomy, пропонує кілька місць, які можуть згодитися для цього найкраще. Вони були взяті з проекту Mars Subsurface Water Ice Mapping (SWIM), що аналізує історичні дані, отримані за 20 років марсіанських місій.

Проект розглядає п'ять різних наборів даних дистанційного зондування, зібраних орбітальним апаратом Mars Odyssey Orbiter, Mars Reconnaissance Orbiter і Mars Global Surveyor.

"Кожен із п'яти методів розглядає різні способи пошуку слідів водяного льоду", — говорить провідний автор дослідження Гарет Морган із Планетологічного інституту США.

Ці методи враховують теплове і геоморфологічне картування, яке шукає геологічні зміни поверхні, викликані льодом, що знаходяться менш ніж у 5 м від поверхні.

Морган і його команда знайшли кілька районів, які, здавалося б, ідеально працюють в північній півкулі, а власне гладка рівнина Arcadia Planitia в середніх і верхніх широтах та льодовикові структури через Deuteronilus Mensae — на схід і трохи на південь.

Перший — древній регіон старих вулканічних потоків, в якому, десятки мільйонів років тому були сильні снігопади. Нові результати припускають, що ці відкладення повільно переміщалися під землю на дуже дрібні глибини, які, можливо, легко пробурити.

У той час як Deuteronilus Mensae є домом для сучасних льодовиків та існує між нагірʼями гігантських кратерів на півдні та низинними рівнинами на півночі.

Лід тут фактично є залишками великих льодовикових структур, що існували в минулому, який повинен знаходитися або під тонким двометровим шаром марсіанського грунту та скель, або під дуже пористим матеріалом товщиною в кілька метрів. У будь-якому випадку тамтешній лід був би цілком доступний для колоністів Марса.

NASA фінансувало перший етап аналізу тільки для того, щоб зосередитися на північній півкулі Марса. На думку Моргана, це пов'язано з тим, що в цьому регіоні є великі рівнини, які полегшили б посадку космічного корабля на поверхню. Але сам же він хотів би продовжити глибший аналіз підземних крижаних відкладень у південній півкулі.

"Відкриття цієї роботи для суспільства передбачає використання всіх наявних знань як всередині, так і за межами NASA. Наступним кроком є оснащення майбутніх місій поліпшеними можливостями льодового картування — від 0,5 до 15 м під поверхнею", — говорить Леслі Герч, інженер-геолог з Університету науки та технологій штату Міссурі.

Поки ж NASA веде пошук водяного льоду на Місяці. З огляду на те, наскільки складно вирушити на Марс (вікно запуску відбувається раз на два роки), варто задуматися про ці питання набагато раніше.

"Брак досить докладних даних про надра навіть на Землі, є причиною того, що видобуток корисних копалин завжди є якоюсь авантюрою. І все ж він необхідний всьому людству", — підсумував Леслі Герч.