Учені з'ясували, що стародавні люди могли займатися мистецтвом нарівні з Homo sapiens
Оскільки стародавні і сучасні люди між собою схрещувалися, вони цілком могли ділитися творчим досвідом, про що свідчать безліч знахідок.
Коли неандертальці, Homo sapiens і денисівці зустрілися один з одним 50 000 років тому, вони не тільки почали схрещуватися протягом тисяч років, але й обмінюватися ідеями, які призвели до появи творчості, пише The Guardian.
Том Хаєм, професор археології Оксфордського університету, стверджує, що такий обмін пояснює поширення предметів в археологічних записах, таких як перфоровані зуби, підвіски з раковин, використання пігментів і барвників, прикрашені і надрізані кістки, різьблене фігуративне мистецтво і печерний живопис.
Як зазначає Хаєм, у період з початку 50 000-х років, приблизно до 38-40 000 років тому, фахівці почали зустрічати подібні типи прикрас усе частіше.
"Ми завжди думали, що витоки мистецтва і складного когнітивного мислення були відмінною рисою Homo sapiens. Це називалося людською революцією. В основі цієї гіпотези, що з'явилася в 1970-х роках, лежало те, що людина прийшла з Африки і приніс із собою когнітивні здібності, якими не володіли інші типи людей, особливо неандертальці. Наразі ми вважаємо, що подібні здібності не обмежувалися тільки Homo sapiens. Якщо групи людей схрещувалися, то цілком міг відбуватися і культурний обмін — обмін ідеями, думками і мовами", — підкреслює Хаєм.
Археологічні та генетичні відкриття змінюють наше уявлення про предків. Хаєм — один з учених, який працював у Сибіру, де у 2010 році в далекій печері було виявлено новий тип людей — денисівці. З фрагмента кістки пальця, настільки крихітного, що раніше його неможливо було ідентифікувати, фахівці змогли витягти важливі деталі ДНК, які пов'язують їх з людьми, котрі проживають на великій території Євразії, включаючи Південно-Східну Азію.
Денисівці були тісно пов'язані із сучасною людиною. Ми схрещувалися з ними так само, як і з неандертальцями. Сьогодні люди, залежно від того, де вони перебувають, мають невелику (а в деяких випадках і велику кількість) денисівської ДНК.
"На місці Денисової печери ми також виявили речі, які інтригуюче припускають, що денисівці теж могли бути залучені у виготовлення особистих прикрас і робити речі, які досі вважалися винятковим надбанням людини розумної і більш пізніх неандертальців. Ці речі представлені кільцями і намистами, зробленими з бивнів мамонта і яєчної шкаралупи страуса", — додає Хаєм.
Нове дослідження показує, що всі види творів мистецтва і декоративних предметів, які, як передбачалося, були пов'язані з найранішою сучасною людиною, могли бути створені як неандертальцями, так і денисівцями.
"Безліч доказів передбачає, що якщо і був культурний обмін, то він, ймовірно, відбувався в обох напрямках, і що ранні свідчення виникнення складної поведінки в Європі існували ще до масової появи Homo sapiens", — підсумував Хаєм.