До падіння давньоєгипетського міста Береніка могло привести виверження вулкана, — вчені

Останні століття Стародавнього Єгипту були досить неспокійними. Голод розпалював громадські заворушення, прибережні міста були закинуті, і після ряду катастрофічних поразок єгиптян римською армією остання цариця, відома красуня Клеопатра, покінчила життя самогубством у 30 році до н.е., пише Forbes.

Причиною цього всього могла бути серія великих вивержень вулканів на іншому кінці світу, які викликали сильну посуху в Єгипті.

Розкопки міста Береніка на узбережжі Червоного моря проходять в Єгипті з 1994 року. Береніка була, певним чином, комбінацією міста і військової бази, і мала стратегічне значення.

Засноване між 275 і 260 роками до н.е. місто, було покинуте всього кілька десятиліть потому. В умовах пустелі Береника залежала від колодязів. Один з них виявили археологи. Він висох між 220 і 200 роками до н.е., про що свідчить шар піску, що містить дві бронзові монети, які датуються десятиліттями до 199 року до н.е.

Оскільки в руїнах не знайшли ніяких інших предметів, що відносяться до цього періоду, місто, ймовірно, було покинуте і поховане піском, включаючи колодязь.

Щоб змусити колодязь пересохнути, в Єгипті повинна була відбутися посуха, тому археологи у дослідженні, опублікованому в журналі Antiquity, найбільш імовірною причиною посухи вважають виверження вулкану.

Зараз у Єгипті немає діючих вулканів, але вулканічні гази і сульфатні аерозолі, викинуті в атмосферу Землі в результаті потужного виверження вулкана, можуть мати великомасштабні наслідки.

Мусони, рухомі глобальними вітрами, щорічно приносять дощі з Індійського океану в прибережні райони Східної Африки. Оскільки різниця температур, переважно між холодним морем і гарячим континентом, є основною рушійною силою вітрового режиму, зміна температури також змінює і характер вітру.

Вулканічний попіл і гази (наприклад, діоксид сірки) поглинають сонячне світло, охолоджуючи поверхню Землі і послаблюючи мусони. Це і призвело до того, що літні дощі над Єгиптом припинилися.

Відсутність дощу може пояснити висихання колодязя, що, можливо, і спонукало жителів покинути Береніку. Дослідження 2017 року, в якому аналізувалися хімічні сліди, що збереглися у крижаних кернах, показало, що у 209 році до н.е. виверження вулкана викинуло в атмосферу Землі багато сульфатних аерозолів.

Вчені не знають, який саме вулкан міг бути відповідальним за це, але порівнюючи хімічні сліди з хімічним складом лавових порід відомого походження, геологи визначили чотирьох можливих "винуватців": Попокатепетль у Мексиці, Мон-Пеле на острові Мартініка (Малі Антильські острови), Цурумі або Хакусан в Японії.

Це саме дослідження виявило два інших сульфатних сплески у льодовому літописі, що датуються 46 і 44 роками до н.е. Як можливе джерело дослідники визначили вулкан Окмок на Алясці.

Судячи з розміру кальдери і ймовірного обсягу виверженого матеріалу, виверження Окмока було одним з найбільших за останні 2500 років. Його мегавиверження у 43 році до н. е. значно вплинуло на клімат у глобальному масштабі.

Повсюдний голод, хвороби і занедбаність земель посприяли релігійній та політичній кризі в Єгипті. Саме через ці події староєгипетське суспільство врешті-решт було переможено новою державою, що зароджувалася, майбутньою Римською імперією.