Розділи
Матеріали

У могилах скандинавських воїнів знайшли сову без голови і набиті пір'ям подушки (фото)

Юлія Чайка
Фото: ARCKEOLOGERNA, NATIONAL HISTORICAL MUSEUMS

Експерти вважають що, знеголовлення сови могло мати ритуальне значення для поховання, і пір'я, яким наповнюють подушки, також обрали для якогось символізму.

На кладовищі залізного віку на території сучасної Швеції були знайдені рештки двох воїнів, які померли в 7 столітті н. е. Їх щедро поховали в човнах із несподівано розкішною обробкою: м'яка перина, набита пір'ям і призначена для того, щоб дбайливо заколисувати померлих під час їхньої подорожі в царство мертвих, пише Live Science.

Поховання у Вальсгарді (Швеція), недалеко від південно-східного узбережжя країни, містить 15 поховань в човнах, що датуються 3 століттям до н. е., можливо, навіть раніше — до 12 століття н. е. Нещодавно експерти досліджували незвичайний вміст пір'я в двох могилах, відомих як Вальсгарде 7 і Вальсгарде 8.

Обидва поховання містили багато оснащені човни, які були розташовані кормами в сторону річки Фіріс. Згідно з новим дослідженням, опублікованим у Journal of Archaeological Science: Reports, подушки з човнів, датовані приблизно 1400 роками тому, є найдавнішими артефактами, пов'язаними з постільними речами в Скандинавії.

Тонке пір'я швидко псується і тому рідко фіксуються в археологічних записах. Однак виняткове збереження перини Вальсгарде дозволила вченим витягувати і досліджувати пір'я з різних місць усередині човнів. За допомогою аналізу, команді вдалося визначити, до яких груп птахів і навіть до якого виду належить пір'я.

Поруч із тілами лежали шоломи, мечі та ножі, а рештки в кожному човні були покриті декількома щитами. У могилах також зберігалися інструменти для приготування їжі і полювання для потойбічного життя.

"Скорботні поклали воїнів на подушки, щоб зберегти для них прекрасний сон навіть після смерті", — розповідає провідний автор дослідження Біргітта Берглунд, почесний професор археології з Норвезького технологічного університету.

Пір'я, витягнуті з одного з човнів залізного віку дуже добре збереглися, хоча все ще тендітні та сплутані.
Фото: Jørgen Rosvold

Коні та птиці, що знаходяться в могилах ще більше натякали на високий статус воїнів, хоча в однієї з тварин — пугача (Bubo bubo), була відсутня голова. Вчені вважають що, його знеголовлення могло мати ритуальне значення для поховання, і пір'я, яким наповнюють подушки, також могли бути обране для якогось символізму.

Більш глибокий сенс

Щоб ідентифікувати пір'я, дослідники зібрали вісім їхніх зразків із Вальсгарде 7 і три зразки з Вальсгарде 8, а потім ретельно розібрали тендітні переплетені частини в пошуках пір'я, які зберегли якомога більше своєї первісної структури.

Вони розділили зразки на дві категорії: контурні пера, які використовуються для польоту, і "справжній пух", який росте найближче до шкіри птахів і забезпечує ізоляцію.

Коли сортування було закінчене, вчені створили слайди зразків пір'я і детально розглянули їх через мікроскоп. Потім команда порівняла знайдене пір'я зі зразками пір'я північноєвропейських птахів у науковій літературі й у бібліотеці Музею природної історії та археології.

"Наскільки нам відомо, це найстаріше пташине пір'я з людських поховань, досліджені таким чином", — повідомили автори дослідження.

Мікроскопічні зображення пір'я.
Фото: Jørgen Rosvold

У зразках, взятих із чотирьох місць поховань у Вальсгарде 7 найчастіше зустрічалися пір'я качок і гусей, а на одній ділянці, із Вальсгарде 8, все пір'я нагадувало гусяче.

Варто зазначити, що у Вальсгарде 7 були й інші види пташиного пір'я: пір'я сухопутних птахів, таких як кури, а також співочих, болотних птахів і навіть пугача.

Згідно зі скандинавським фольклором, пір'я мали особливе значення для ритуалів, пов'язаних зі смертю і похоронними обрядами. Більшість записів про ці традиції датуються 18 століттям або пізніше, але ритуали, ймовірно, виникли набагато раніше.

Наприклад, пір'я сов та інших хижих птахів асоціювалися з продовженням боротьби зі смертю. А в деяких частинах Скандинавії гусяче пір'я вважалося найкращим способом звільнити душу з тіла.

"Постільні приналежності з Вальсгарду мали глибший сенс", — підкреслили вчені.

Висновки експертів показують, що деякі групи птахів можна ідентифікувати навіть за дуже крихітним фрагментами давнього пір'я — довжиною менше 1 мм.

"Під час археологічних розкопок вчені зазвичай не беруть до уваги шматочки пір'я, а їх пошук може дати цінні відомості про життя залізного віку і про те, як люди взаємодіяли з природою", — уклали дослідники.