В Малайзии сфотографировали редкую сову, которую не видели более ста лет
Борнейська сова-раджа була відкрита в 1892 році й з того часу вважалася напівміфічною істотою, тому що її не бачили з моменту відкриття.
Фотографії сови з яскраво-помаранчевими очима були зроблені в горах Кінабалу в Малайзії ще в 2016 році, і тільки зараз вчені готові підтвердити, що це невловима сова-раджа, вперше відкрита ще в 1892 році. Про це пише Smithsonian Mag.
Помітив сову дослідник Кіган Транквілло, коли шукав гнізда в рамках великого дослідження еволюції птахів у лісах гори Кінабалу в Сабаху, Малайзія.
"Вона вилетіла з темряви і сіла на гілку прямо переді мною", — повідомив Транквілло про раптову зустрічі орнітолога Енді Бойса.
"Коли мені зателефонували з приводу "дивної сови", я був у лабораторії і працював над моєю докторською дисертацією. Я нервував, поки намагався дістатися туди, сподіваючись, що птах все ще буде там", — розповів Бойс, еколог Смітсонівського центру перелітних птахів.
Однак його надії виправдалися, і він зумів побачити "дивну сову". "Я відчув хвилювання від того, що ми знайшли цього міфічного птаха, а потім чисту тривогу через те, що мені довелося задокументувати це якомога швидше", — розповів Бойс.
Сова виявилася борнейською раджею, яку бачили один раз 125 років тому, в момент відкриття цього виду в 1892 році орнітологом Річардом Боудлером Шарпом. Він назвав її на честь свого друга Джеймса Брука, Раджі Саравака, який правив декількома регіонами Борнео в той час. З тих пір рідкісну тропічну сову з помаранчевими очима нікому не вдавалося зустріти.
Наразі відомі два підвиди сов-раджів: борнейська Otus brookii brookii з помаранчевими очима та суматранська Otus brookii solokensis з очима жовтого кольору. Дослідники вважають, що нова відкрита сова є новим видом.
Невловимість борнейської сови-раджі пояснюється просто: вона досить мініатюрна — всього 23 сантиметри і важить трохи більше 100 грам. Вчені не знають про неї нічого. Немає даних про популяцію, репродуктивні звички і навіть про те, які звуки вона видає. Нагадаємо, з 1892 року було всього дві зустрічі вчених із цим птахом й обидва рази вони зберігали мовчання.