Шматок глини вказав вченим, що Марс міг бути придатним для життя

У своєму дослідженні, опублікованому в журналі Nature Astronomy, команда вчених з Іспанії, Франції і США описує вивчення глинистих мінералів, витягнутих з кратера Гейл марсоходом Curiosity ще у 2016 році, і про те, що вони в результаті виявили, пише Space.com.

У 2016 році марсохід Curiosity NASA пробурив поверхню Марса всередині кратера Гейл. Потім марсохід витягнув зразки глинистих мінералів і використовував свої інструменти для аналізу матеріалу.

Дослідники уважно вивчили результати аналізу і виявили, що він дуже сильно нагадує земні глауконітові глини. Глауконіт — складний калійвмісний водний алюмосилікат, мінерал з групи гідрослюд.

Він майже завжди зустрічається у вигляді яйцеподібної форми у відкладеннях, карбонатах і пісковиках — утворення потребує стабільних умов протягом довгого періоду часу.

Відкриття подібної глини на Марсі передбачає, що вона, ймовірно, формувалася в стабільних умовах протягом тривалого часу, можливо, мільйонів років. Це говорить про те, що принаймні для однієї частини Марса протягом мільйонів років умови були певною мірою придатні для життя.

Попереднє дослідження показало, що кратер Гейла колись був заповнений водою, утворюючи озеро, яке проіснувало кілька мільйонів років приблизно 3,5 мільярда років тому. Дослідники вважають, що в той час на Марсі була набагато щільніша атмосфера, яка сприяє утворенню стійкої поверхневої води.

Глауконітоподібна глина, знайдена Curiosity, також передбачає, що температура протягом цього періоду часу становила в середньому від -3 до 15°C і що рН води в кратері був нейтральним, що є позитивною ознакою існування життя.

Експерти зазначають, що їх знахідки не є доказом існування життя на Марсі, але припускають, що був час, протягом якого умови на поверхні планети були сприятливими для його присутності.