За допомогою приладу Juno Waves "Юнона" "слухала" радіовипромінювання величезного магнітного поля Юпітера, щоб визначити їх точне місце розташування.
Прислухаючись до потоку електронів, які течуть на Юпітер з його вулканічного супутника Іо, вчені за допомогою космічного апарату "Юнона" виявили, що викликає потужні радіовипромінювання у величезному магнітному полі планети-гіганта. Нові дані проливають світло на поведінку величезних магнітних полів, створюваних планетами-гігантами, такими як Юпітер, повідомляє Scitechdaily
Юпітер володіє найбільшим і найпотужнішим магнітним полем з усіх планет у нашій Сонячній системі, яке приблизно у 20 000 разів сильніше, ніж у Землі. Магнітне поле Юпітера піддається впливу сонячного вітру, потоку електрично заряджених частинок і магнітних полів, що виходять від Сонця. Залежно від того, наскільки сильно дме сонячний вітер, магнітне поле Юпітера може сягати на 3,2 мільйона кілометрів до Сонця і більше ніж на більш 965 мільйонів кілометрів від Сонця до орбіти Сатурна.
У Юпітера є кілька великих супутників, які обертаються по орбіті в його масивному магнітному полі, й Іо є найближчим до нього супутником.
Вулкани на Іо всі разом узяті випускають одну тонну речовини (газів і частинок) за секунду в космос біля Юпітера. Частина цієї речовини розщеплюється на електрично заряджені іони та електрони і швидко захоплюється магнітним полем Юпітера. Коли магнітне поле Юпітера проходить повз Іо, електрони з супутника прискорюються уздовж магнітного поля до полюсів Юпітера.
Дорогою ці електрони генерують "декаметрові" радіохвилі (так звані декаметрові радіовипромінювання). Прилад Juno Waves може "слухати" це радіовипромінювання, яке генерують електрони, що летять.
Вчені використовували дані Juno Waves, щоб визначити точне місце походження радіовипромінювань у величезному магнітному полі Юпітера.
"Радіовипромінювання, ймовірно, є постійним, але Юнона повинна бути у правильному місці, щоб слухати", — говорить Ясміна Мартос з Центру космічних польотів імені Годдарда NASA.
Радіохвилі виникають з джерела уздовж стінок порожнього конуса, вирівняного і контрольованого силою і формою магнітного поля Юпітера. "Юнона" отримує сигнал тільки тоді, коли обертання Юпітера наближає цей конус до космічного апарату, точно так само, як маяк на короткий час світить на корабель у морі.
Дані "Юнони" дозволили вченим підрахувати, що енергія електронів, що генерують радіохвилі, була у 23 рази більшою, ніж передбачалося раніше. Крім того, електрони не обовʼязково повинні виходити від вулканічного супутника. Наприклад, за словами вчених, вони можуть перебувати в магнітному полі планети (магнітосфері) або виходити від Сонця як частина сонячного вітру.
Нагадуємо, що вчені створили відео на основі даних апарату "Юнона". Космічний апарат "Юнона" зробив унікальні знімки газового гіганта і його супутника, а команда місії створила з цього маленький фільм.