Якщо вчені зможуть підтвердити наявність у ньому амінокислот, результати дослідження зможуть відкрити нову інформацію про те, як рання геохімія Сонячної системи заклала основу для життя.
Космічний об'єкт був знайдений у Глостерширі Дереком Робсоном — директором відділу астрохімії у Східно-Англійській організації астрофізичних досліджень (EAARO). За даними Університету Лафборо, метеорит перебував у відбитку від підкови, залишеному в полі, пише Space.com.
Майже зруйнований шматок каменю є рідкісним метеоритом, який належить до найбільш ранніх часів існування Сонячної системи, що датується приблизно 4,6 мільярда років тому.
Космічний об'єкт являє собою вуглецевий хондрит, рідкісну категорію, яка становить всього 4-5% метеоритів, що зустрічаються на Землі. Ці метеорити походять із поясу астероїдів між Марсом і Юпітером і утворилися ще на самому початку історії Сонячної системи.
Цікаво, що вони часто включають органічні, або вуглецевомістні з'єднання, у тому числі амінокислоти, із яких складаються основні будівельні блоки життя. У зв'язку з цим у експертів виникло питання, чи не містять ці метеорити підказки про те, як живі істоти вперше з'явилися в Сонячній системі.
На відміну від інших космічних уламків, цей шматок каменю не витримав сильних зіткнень та інтенсивного нагріву, пов'язаних зі створенням планет і супутників Сонячної системи.
"У нас є рідкісна можливість вивчити шматочок нашого первісного минулого", — зазначив дослідник Шон Фаулер із Університету Лафборо.
Камінь невеликий, вугільного кольору та крихкий, схожий на шматок розкришеного бетону. За словами Фаулера, метеорит в основному складається з мінералів, таких як олівін і філлосілікати, а також інших мінеральних включень, званих хондрами.
"Його склад відрізняється від усього, що можна знайти на Землі. Він не схожий ні на один інший знайдений нами метеорит, можливо, у ньому містяться якісь раніше невідомі хімічні речовини або фізичні структури, які ніколи раніше не зустрічалися в інших зареєстрованих зразках метеоритів", — сказав Фаулер.
Дослідники з Університету Лафборо та EAARO використовують електронну мікроскопію для вивчення поверхні метеорита з точністю до нанометра (мільярдної частки метра), а також методи, звані інфрачервоною спектроскопією та рентгенівською дифракцією, які дозволяють їм заглибитися в хімічну структуру мінералів у метеориті.
Якщо команда зможе підтвердити наявність амінокислот у зразку, результати дослідження зможуть відкрити нову інформацію про те, як рання геохімія Сонячної системи заклала основу для життя. Дослідження метеорита все ще перебуває на початковій стадії.
"На цьому етапі ми багато дізналися про цей космічний об'єкт, але навряд чи торкнулися його поверхні", — підсумувала Сенді Данн, хімік із Університету Лафборо.