Дихнеш — і все зміниться. Як запахи впливають на роботу людського мозку

• Якщо вам буває важко заснути, перш ніж приймати снодійне, переконайтеся, що в гелі для душу, милі або будь-яких косметичних продуктах, які використовуєте ввечері, немає цитрусового ароматизатора.
• Якщо на діловій зустрічі важко зосередитися, причина може бути в парфумі або дезодоранті з нотками золотобородника, флердоранжа, ялівця або сандала.
• Якщо ви завжди вважали себе стриманою людиною, але останнім часом занадто часто говорите або робите речі, про які потім доводиться пошкодувати, зверніть увагу на ароматизатори, з якими стикаєтеся повсякденно. В якомусь з букетів може бути імбир, який змушує наш мозок скорочувати часові проміжки, що відводяться на ухвалення рішень, внаслідок ми діємо швидше, але припускаємося більшої кількості помилок.

Як би дивно це не звучало, цілком приємний запах часом завдає відчутної шкоди. Зрозуміло, йдеться про ті випадки, коли його використовують недоречно. Саме тому в США в багатьох дитячих садочках, яслах і початкових школах співробітникам забороняють користуватися парфумерією.

Утім, правильно підібраний ароматизатор за умов контрольованого впливу може виявитися дуже корисним. Розмарин стимулює пам'ять і творче мислення. Базилік знижує стомлюваність. Запахи лимона, лаванди, рожевого дерева і мирта знижують рівень кортизолу — гормону стресу.

Аромакологія, наука про вплив запахів на емоційний і фізичний стан людини, виникла в 1980-х, і фізіологи досі сперечаються про те, наскільки серйозно варто до неї ставитися. Утім, перші успішні досліди використання ароматичних речовин у лікувальних цілях були описані значно раніше. Ще в 1904-му французький хімік Рене Маріс Гатнінфос довів ефективність лікування опіків за допомогою ефірних масел.

Аромати майже від усіх хвороб

Про те, що ароматичні речовини можна використовувати для локалізації симптомів або навіть лікування захворювань, пов'язаних із порушенням роботи мозку, вчені заговорили на початку 2000-х. Потужний імпульс для розвитку цього напрямку в нейрофізіології дали результати масштабного дослідження функцій нюхових рецепторів, що приніс Нобелівську премію американцям Лінді Бак і Річарду Акселю в 2004 році. Їхні відкриття в подальшому дозволили розробити курси ароматичної терапії, що полегшують симптоми епілепсії, а також знімають багато видів тремору [мимовільне тремтіння] і нервового тику.

За керування рухом кінцівок у мозку відповідає постцентральна звивина. Вона ж забезпечує тактильну чутливість. Бак та Аксель довели, що деякі запахи, зокрема запах лаванди, істотно знижують активність цієї звивини.

Лаванда до того ж значно посилює активність у гіпоталамусі, що регулює нейроендокринну діяльність мозку та гомеостаз. Цю властивість зараз використовують для лікування ендокринних порушень, які бувають у жінок під час вагітності та після пологів у період грудного вигодовування, коли набір допустимих медикаментів украй обмежений.

Кілька великих міжнародних фармкомпаній паралельно займаються розробкою "ароматичних антидепресантів". Ефірні масла містять терпени — вуглеводні, що стимулюють в людському організмі вироблення речовини під назвою ацетилхолін. Це основний нейромедіатор парасимпатичної нервової системи. Від неї в нашому тілі залежить дуже багато чого. Вона відповідає за роботу слізних залоз, легенів, бронхів, стравоходу, шлунка і кишечника, частоту і силу скорочення серця, інтенсивність нашої внутрішньої секреції, функціонування райдужної оболонки очей, функцію засинання тощо.

Запах пам'яті: що треба нюхати, щоб краще вчитися

У 2020 році в мережі з'явилася інформація про цікавий експеримент, проведений в Ростові-на-Дону в середній школі №80. У ньому задіяли 20 дівчаток і 5 хлопчиків віком 14-15 років. Їх просили протягом 20 секунд розглядати таблицю з 12 двозначними числами, запам'ятати їх, а потім відтворити по пам'яті. Кожен випробовуваний виконував це завдання по шість разів, у різні дні, в різних умовах, але завжди в ранкові години. У двох випадках із шести цифри треба було запам'ятовувати і відтворювати, перебуваючи під впливом запаху розмарину. Саме тоді учасники показували кращі результати, тобто давали більше правильних відповідей.

Приблизно в той же час схожий, але більш методологічно складний експеримент провели в Ізраїлі. Йдеться про партнерський проєкт Університету Тель-Авіва та науково-дослідного Інституту імені Вейцмана. 30 випробовуваних, дивлячись на екран, повинні були запам'ятовувати слова, що з'являються на його лівій або правій половині. У цей час кожен із них вдихав аромат троянди, причому тільки однією ніздрею, ароматичні речовини подавали прямо в ніздрі по трубках. Потім людей відправляли спати і подавали той же запах під час сну. Результати запам'ятовування перевіряли до засинання і після пробудження. Протягом усього часу проведення експерименту електричну активність мозку учасників фіксували за допомогою томографів. У всіх випадках півкуля, яка сприймає запах, ставала активнішою. У дослідженні брала участь ще одна контрольна група з такою ж чисельністю, що проходила аналогічні тести, з тією різницею, що запах учасникам подавали тільки під час сну. Показники запам'ятовування у першої групи були вищими, ніж у другій.

Важливо уточнити, що ініціатори обох експериментів зосередилися на вивченні функції короткочасної пам'яті. Їх цікавили процеси, що відбуваються в гіпокампі — частині мозку, яку можна порівняти з тимчасовим буфером для нових спогадів. Передавання імпульсів, пов'язаних із довготривалою пам'яттю, відбувається в так званій новій корі. Це верхній шар півкуль, що відповідає за вищі нервові функції, у нижчих ссавців він майже відсутній, а у людей становить основну частину кори. Учені жартують, що нова кора і є той самий орган, який відрізняє нас від тварин. На неї запахи теж впливають, і цей вплив досліджують, але механіка таких тестів набагато складніша.

Існує досить суперечна теорія про те, що певні поєднання запахів впливають на функціонування імунної системи і перебіг запальних процесів. Її прихильники посилаються на матеріали дослідження, опублікованого в британському науковому виданні Current Biology. Його проводили в клінічних умовах і задіяли людей, у яких на момент початку експерименту вже були якісь інфекції. Під впливом улюблених запахів кількість маркерів запалення в крові піддослідних знижувалася.

Ароматичний протизапальний засіб на ринку з'явиться ще нескоро, а ось знеболювальне, схоже, вже на підході. Сигнал про запах мозок отримує і розшифровує швидше, ніж сигнал про біль. Суть дії нового засобу полягає в тому, що він ніби обганяє больовий імпульс. Розробкою таких препаратів займаються кілька фармкомпаній, що конкурують в Західній Європі. Клінічні випробування почалися в 2018 році, але в 2020-му були припинені в зв'язку з пандемією. Якщо вони відновляться і препарат все ж таки надійде в продаж, він стане першим в історії знеболювальним, яке достатньо просто понюхати.