Експерти також зазначили, скільки часу варто присвячувати домашній роботі, чи робить вона учнів розумнішими і наскільки важливі оцінки.
Якщо запитати у дітей і підлітків, яке у них ставлення до домашніх завдань, майже всі дадуть однакову відповідь — це найгірше, що є в їхньому житті. Однак, коли справа доходить до педагогів і батьків, ситуація стає набагато складнішою, пише Popular Science.
Скільки часу забирає домашнє завдання?
Дослідження Pew, проведене в 2019 році, показало, що на сьогоднішній день підлітки витрачають значно більше часу на виконання домашніх завдань, ніж у минулому — здебільшого годину на день порівняно із 44 хвилинами 10 років тому і всього 30 хвилинами в середині 1990-х років.
Однак дані інших досліджень відрізняються і стверджують, що збільшення домашнього завдання насамперед впливає на дітей в молодших класах. Але варто зазначити, що такі аргументи зазвичай посилаються на дані більш ніж десятирічної давності.
Скільки часу варто присвячувати домашній роботі?
Більшість шкіл дотримуються емпіричного правила, також відомого як "правило великого пальця". Його суть полягає в тому, що учням потрібно виконувати домашнє завдання 10 хвилин. Цей час має збільшуватися з переходом у кожний наступний клас.
Так, першокласники будуть виконувати домашню роботу всього 10 хвилин, а старшокласники — до двох годин щовечора. Однак незважаючи на це, як показують дослідження, учні молодших класів все одно отримують більше обсягу домашньої роботи — вдвічі-втричі.
Чи роблять домашні завдання розумнішими?
У середині 2000-х років дослідник Дюкського Університету на ім'я Гарріс Купер провів один із найбільш повних на сьогоднішній день аналізів ефективності домашніх завдань. Дослідження було спрямоване на вивчення передбачуваної кореляції між домашньою роботою і досягненнями.
"Переконливого зв'язку між домашніми завданнями й успішністю, а також підсумковим результатом (оцінками) і предметом, не було знайдено", — пояснив Купер.
У дослідженні також стверджується, що кореляція посилюється після 7-го класу, але це не причинно-наслідковий зв'язок.
"Варто зазначити, що ці кореляції зі старшокласниками викликані не тільки тим, що домашні завдання допомагають успішності, але й тим, що діти з більш високим рівнем успішності виконують більше домашньої роботи", — додав Купер.
У дослідженні 2012 року було розглянуто понад 18 000 учнів 10-х класів і зроблено висновок про те, що збільшення домашнього завдання може бути результатом занадто великого обсягу матеріалу, який викладачі не встигають пояснити через нестачу навчального часу.
"Великий обсяг матеріалу зазвичай призводить до більшої кількості домашніх завдань. Коли учні витрачають багато часу на те, що нелегко зрозуміти або вимагає пояснень з боку вчителя, вони тільки сильніше заплутуються", — підкреслив Купер.
Однак навіть у цьому випадку результати вийшли дещо суперечливі.
У той час як дослідження зафіксувало позитивний зв'язок між часом, витраченим на домашні завдання, і результатами тестів, учні, які робили домашні завдання, як правило, не отримували кращих оцінок, ніж ті, хто його не виконував.
Чи може домашнє завдання мати негативні наслідки?
Як показують деякі дослідження, домашнє завдання насправді може перешкоджати успішності та, в деяких випадках, шкодити здоров'ю.
У дослідженні 2013 року брали участь 4 317 учнів. Результати показали, що підлітки, які приділяли домашній роботі більше часу зазнавали більш високого рівня стресу і мали проблеми з фізичним здоров'ям.
Але на результати успішності, як з'ясувалося, впливає також і те, чи допомагають батьки своїм дітям виконувати домашнє завдання. Дослідження, проведене в 2014 році, показало, що допомога батьків, які забули матеріал (або які ніколи по-справжньому його не розуміли), насправді може завдати шкоди здатності дитини вчитися.
Чи важливі оцінки?
Деякі вчені пропонують відокремлювати домашнє завдання від оцінок.
У документі 2009 року говориться, що, хоча домашнє завдання може бути ефективним інструментом для контролю прогресу, виставлення оцінки здатне підірвати основну мету навчання, спонукаючи учнів зосередитися на балах, а не на засвоєнні матеріалу.
Дослідники рекомендують використовувати давальний зворотний зв'язок замість нумерованих оцінок, щоб зберегти акцент саме на навчанні. А щоб зробити домашнє завдання більш корисним, варто вибирати правильні типи завдань.
Так, наприклад, у психології існує концепція, відома як "ефект інтервалу", яка передбачає, що легше вивчити матеріал, повторений кілька разів короткими підходами, ніж раз протягом тривалого часу.