Повторити долю динозаврів. Топ-5 апокаліпсисів, які ледь пережило людство

Історія рясніє лихами, які людство як вид ледь змогло пережити. Йдеться про справді справжні апокаліпсиси, що не мають ніякого відношення до сумнівних пророцтв чи забобонів.

"Апокаліпсиси є частиною історії людства. Вивергалися вулкани, відбувалися землетруси і лісові пожежі. Планета так чи інакше адаптована до таких явищ. Але подібні події стають лихом, коли починають негативний впливати на людей", — говорить професор історії Університету Лоуренса Джейк Фредерік.

Незважаючи на бурхливе минуле, люди, як і багато інших сучасних видів, стали досвідченими, переживши достатньо "кінців світу", пише Discovery Magazine.

Існує п'ять найвідоміших апокаліпсисів в історії планети, які загрожували існуванню людства, але люди все ж їх пережили.

Апокаліпсис №1. Виверження Тоба

Супервулкани представляють серйозну загрозу як для самої планети, так і для всіх видів, що живуть на ній. Раніше виверження подібних вулканів уже ставили людство віч-на-віч з кінцем світу.

Близько 74 тис. років тому відбулося виверження супервулкану Тоба, який розташовується на території сучасної Індонезії. Попіл від виверження огорнув Індонезію, Індію та Індійський океан.

Найбільше виверження в історії людства змінило клімат на всій планеті. В атмосферу було викинуто величезну кількість попелу, який заблокував сонячне світло, знизивши температуру на 3-5 градусів за Цельсієм. Результатом різкої зміни клімату стало зникнення рослин і тварин, що призвело до голоду серед стародавніх людей.

За деякими оцінками, виверження вулкана і його наслідки змогли пережити лише 3-10 тис. чоловік.

Апокаліпсис №2. Льодовиковий період

Льодовикові періоди занурюють планету в настільки суворі умови, що багато видів на планеті вимирають, але не люди.

Такі апокаліпсиси характеризуються різкими стрибками температур і зростанням льодовиків, лютий холод на планеті зберігається протягом тисяч, якщо не мільйонів років. Наразі людство живе в міжльодовиковий період.

Але людям не завжди так щастило з погодою. Відомо, що від 10 до 20 тис. років тому Земля постраждала від глобальної зміни клімату. Тоді крижані щити розкинулися по всій Північній Америці і Євразії, льодовики поглинули гори в Північній і Південній півкулі, а світова температура впала приблизно на 10 градусів.

Величезні ділянки планети опинилися похованими під товщею льоду, роблячи світ непридатним для життя. Здавалося б, кінець світу вже зовсім близько.

Дійсно, у цей період багато великих видів вимерли, серед яких були мастодонти і шаблезубі кішки, але не людина. Homo sapiens зміг пристосуватися до нових кліматичних умов і пережити апокаліпсис.

Апокаліпсис №3. Бубонна чума

Зростання населення міст і їхніх соціальних зв'язків дозволило хворобі перерости в пандемію. Бактерії Yersinia pestis, які викликають бубонну чуму, стали одним з найбільш смертоносних катаклізмів на Землі.

Уперше бубонна чума з'явилася в 541 році н.е. і була близька до того, щоб знищити все людство. Хвороба поширилася в Євразії та Африці, чума забрала життя 50 млн осіб усього за один рік.

У 1347 році чума знову повернулася, щоб спробувати знищити рід людський. Серед симптомів були діарея, пухирі, кривавий кашель, а також чорні "бубони" — запалені лімфатичні вузли, що було точним знаком наближення смерті.

"Проти цієї хвороби всі поради лікарів і вся сила медицини були марні", — писав у 1300-х італійський письменник Джованні Боккаччо.

"Чорна смерть", як стали називати чуму, забрала життя 200 млн осіб у Євразії та Африці.

Апокаліпсис №4. Віспа і хвороби Старого Світу

Приблизно через сторіччя після розгулу "Чорної смерті" глобалізація породила нову хвилю захворювань. З 1492 року європейці почали прибувати до Америки, вони привезли із собою хвороби, до яких не було імунітету в корінного населення.

У списку захворювань були віспа, кір, холера і висипний тиф. У результаті померло від 80 до 95% корінного населення.

Деякі дослідники припускають, що хвороби Старого Світу вбили так багато людей, що рівень CO2 в атмосфері планети і загальна температура знизилися. У той час у Новому Світі майже зникло землеробство, але посилилося зростання лісів та іншої рослинності, що поглинуло з повітря велику кількість CO2.

Ситуація посилила період глобального похолодання, званого малим льодовиковим періодом. Він прийшов до Північної Америки і Північної Євразії вже в 1300-1850 роках.

Апокаліпсис №5. Виверження стратовулкана Тамбора

До кінця малого льодовикового періоду виверження стратовулкана Тамбора занурило світ у вулканічну зиму і новий апокаліпсис.

Виверження вулкана Тамбора на індонезійському острові Сумбава почалося у квітні 1815 року. Катаклізм миттєво вбив 10 тис. жителів острова. Далі попіл і дим від виверження піднялися в атмосферу, де заблокували сонячне світло.

Виверження стратовулкана знизило глобальну температуру на 5 градусів. Протягом року в Північній Америці та Євразії спостерігалися нестабільні погодні умови, серед яких були повені і морози. Останні були настільки сильними, що 1816 рік став відомим як "рік без літа".

У результаті похолодання від 100 до 200 тис. чоловік померли від голоду і хвороб у всьому світі. Стратовулкан Тамбора залишається активним, але, на щастя, його сила зблякла порівняно з останнім виверженням і не загрожує новим апокаліпсисом.