Повторити долю динозаврів. Топ-5 апокаліпсисів, які ледь пережило людство
На відміну від нездійснених пророцтв, в історії людства дійсно траплялися апокаліпсиси. Тоді існування людей було поставлено на карту.
Історія рясніє лихами, які людство як вид ледь змогло пережити. Йдеться про справді справжні апокаліпсиси, що не мають ніякого відношення до сумнівних пророцтв чи забобонів.
"Апокаліпсиси є частиною історії людства. Вивергалися вулкани, відбувалися землетруси і лісові пожежі. Планета так чи інакше адаптована до таких явищ. Але подібні події стають лихом, коли починають негативний впливати на людей", — говорить професор історії Університету Лоуренса Джейк Фредерік.
Незважаючи на бурхливе минуле, люди, як і багато інших сучасних видів, стали досвідченими, переживши достатньо "кінців світу", пише Discovery Magazine.
"Люди неймовірно легко пристосовуються. Ви можете помістити їх майже в будь-яке середовище, і ми навчимося там жити", — додає експерт.
Існує п'ять найвідоміших апокаліпсисів в історії планети, які загрожували існуванню людства, але люди все ж їх пережили.
Апокаліпсис №1. Виверження Тоба
Супервулкани представляють серйозну загрозу як для самої планети, так і для всіх видів, що живуть на ній. Раніше виверження подібних вулканів уже ставили людство віч-на-віч з кінцем світу.
Близько 74 тис. років тому відбулося виверження супервулкану Тоба, який розташовується на території сучасної Індонезії. Попіл від виверження огорнув Індонезію, Індію та Індійський океан.
Найбільше виверження в історії людства змінило клімат на всій планеті. В атмосферу було викинуто величезну кількість попелу, який заблокував сонячне світло, знизивши температуру на 3-5 градусів за Цельсієм. Результатом різкої зміни клімату стало зникнення рослин і тварин, що призвело до голоду серед стародавніх людей.
За деякими оцінками, виверження вулкана і його наслідки змогли пережити лише 3-10 тис. чоловік.
Апокаліпсис №2. Льодовиковий період
Льодовикові періоди занурюють планету в настільки суворі умови, що багато видів на планеті вимирають, але не люди.
Такі апокаліпсиси характеризуються різкими стрибками температур і зростанням льодовиків, лютий холод на планеті зберігається протягом тисяч, якщо не мільйонів років. Наразі людство живе в міжльодовиковий період.
Але людям не завжди так щастило з погодою. Відомо, що від 10 до 20 тис. років тому Земля постраждала від глобальної зміни клімату. Тоді крижані щити розкинулися по всій Північній Америці і Євразії, льодовики поглинули гори в Північній і Південній півкулі, а світова температура впала приблизно на 10 градусів.
Величезні ділянки планети опинилися похованими під товщею льоду, роблячи світ непридатним для життя. Здавалося б, кінець світу вже зовсім близько.
Дійсно, у цей період багато великих видів вимерли, серед яких були мастодонти і шаблезубі кішки, але не людина. Homo sapiens зміг пристосуватися до нових кліматичних умов і пережити апокаліпсис.
Апокаліпсис №3. Бубонна чума
Зростання населення міст і їхніх соціальних зв'язків дозволило хворобі перерости в пандемію. Бактерії Yersinia pestis, які викликають бубонну чуму, стали одним з найбільш смертоносних катаклізмів на Землі.
Уперше бубонна чума з'явилася в 541 році н.е. і була близька до того, щоб знищити все людство. Хвороба поширилася в Євразії та Африці, чума забрала життя 50 млн осіб усього за один рік.
У 1347 році чума знову повернулася, щоб спробувати знищити рід людський. Серед симптомів були діарея, пухирі, кривавий кашель, а також чорні "бубони" — запалені лімфатичні вузли, що було точним знаком наближення смерті.
"Проти цієї хвороби всі поради лікарів і вся сила медицини були марні", — писав у 1300-х італійський письменник Джованні Боккаччо.
"Чорна смерть", як стали називати чуму, забрала життя 200 млн осіб у Євразії та Африці.
Апокаліпсис №4. Віспа і хвороби Старого Світу
Приблизно через сторіччя після розгулу "Чорної смерті" глобалізація породила нову хвилю захворювань. З 1492 року європейці почали прибувати до Америки, вони привезли із собою хвороби, до яких не було імунітету в корінного населення.
У списку захворювань були віспа, кір, холера і висипний тиф. У результаті померло від 80 до 95% корінного населення.
Деякі дослідники припускають, що хвороби Старого Світу вбили так багато людей, що рівень CO2 в атмосфері планети і загальна температура знизилися. У той час у Новому Світі майже зникло землеробство, але посилилося зростання лісів та іншої рослинності, що поглинуло з повітря велику кількість CO2.
Ситуація посилила період глобального похолодання, званого малим льодовиковим періодом. Він прийшов до Північної Америки і Північної Євразії вже в 1300-1850 роках.
Апокаліпсис №5. Виверження стратовулкана Тамбора
До кінця малого льодовикового періоду виверження стратовулкана Тамбора занурило світ у вулканічну зиму і новий апокаліпсис.
Виверження вулкана Тамбора на індонезійському острові Сумбава почалося у квітні 1815 року. Катаклізм миттєво вбив 10 тис. жителів острова. Далі попіл і дим від виверження піднялися в атмосферу, де заблокували сонячне світло.
Виверження стратовулкана знизило глобальну температуру на 5 градусів. Протягом року в Північній Америці та Євразії спостерігалися нестабільні погодні умови, серед яких були повені і морози. Останні були настільки сильними, що 1816 рік став відомим як "рік без літа".
У результаті похолодання від 100 до 200 тис. чоловік померли від голоду і хвороб у всьому світі. Стратовулкан Тамбора залишається активним, але, на щастя, його сила зблякла порівняно з останнім виверженням і не загрожує новим апокаліпсисом.