Експерти вважають, що за процес відповідає еволюційний принцип "біжи або бийся".
Несподіваний холодний вітерець, висока нота, узята співаком, дивна тінь, що з'являється біля вікна. У всіх цих подій є одна спільна риса: вони можуть викликати гусячу шкіру, пише Popular Science.
Але що таке мурашки по шкірі і чому вони у нас з'являються?
Науковою назвою для мурашок по шкірі є пілоерекція (лат. Cutis anserina). Термін "гусяча шкіра" використовується в більшості випадків через те, що його простіше запам'ятати: маленькі горбики, які формуються на шкірі при цьому явищі, схожі на шкіру в общипаної пташки.
Механізм, що викликає мурашки в людини, досить простий. Біля кореня волосся розташовані крихітні м'язи, що випрямляють волосся. Коли ці м'язи напружуються або скорочуються, вони піднімають волосся дибки.
Дивно, але вчені не зовсім розуміють причини появи гусячої шкіри. Однак вони вважають, що, швидше за все, це успадкований від наших предків механізм виживання.
Раніше люди були покриті набагато більш густим і довшим волоссям, ніж зараз. Коли стародавні люди замерзали, їхнє волосся вставало, створюючи повітряний прошарок, який дозволяв ефективніше утримувати тепло.
У цьому припущенні дійсно є сенс, але чому мурашки біжать по шкірі, коли ми відчуваємо щось приємне, наприклад, звуки прекрасної музики?
Доктор Мітчелл Колвер, дослідник із Університету штату Юта, вивчає гусячу шкіру й те, чому вона з'являється, коли люди не відчувають холод. Також він вивчає "тремтіння", "здригання", або якісь "хвилі задоволення", що пробігають по шкірі. Це відчувають дві третини людства.
За його словами, теорія полягає в тому, що це частина нашої реакції "біжи або бийся", вродженого механізму виживання, який змушує нас протягом мілісекунд реагувати на такі стимули як несподівані звуки — наприклад, тріск палиць поблизу під час нічної прогулянки по лісу .
Цей тріск негайно змушує наш організм виробляти адреналін, хімічну речовину, яка стимулює прискорене дихання, потовиділення, прискорений пульс і появу гусячої шкіри. Всі ці фізичні реакції готують наше тіло до дії (втечі або боротьби).
Як зазначає Колвер, наш мозок настільки добре налаштований на виживання, що звичка предків передбачати тріск палиць переноситься на наше сприйняття музики та мистецтва.
"Голосові зв'язки досвідченого співака дозволяють йому співати в різних діапазонах. Деякі з цих вібрацій звучать у тональності, у якій люди кричать від жаху", — додав Колвер.
Так що, якщо ви слухаєте музику і в пісні відбувається щось несподіване (висока нота, зміна акорду), наша реакція "біжи або бийся" спрацьовує. Як тільки наші когнітивні здібності починають говорити нам, що потрібно заспокоїтися і насолоджуватися мистецтвом, реакція "біжи або бийся" припиняється. Ми навіть отримуємо приплив дофаміну, хімічної речовини, що викликає щастя, в результаті цього процесу.
"Ми більше не сприймаємо мелодію як застережливий сигнал, ми сприймаємо її як щось прекрасне та приємне", — підсумував Колвер.