Космічному телескопу вдалося зробити знімок протозірки J1672835.29-763111.64. завдяки спеціальним інфрачервоним приладам.
Приблизно за 400-600 світлових років від нас, у сузір'ї Хамелеона, великий комплекс хмар перетворюється на зірки. В астрономії це явище називається комплексом у Хамелеоні та є величезним регіоном із хмар газу та пилу, в якому знаходиться безліч новонароджених зірок, пише Science Alert.
Якщо уважно придивитися за допомогою відповідних інструментів, у цій ділянці можна також побачити протозірки — зірки, що знаходяться в процесі формування.
Предметом нової фотографії Габбла є протозірка, названа J1672835.29-763111.64. Вона знаходиться в туманності IC 2631.
Формування протозірок
Зірки утворюються у холодних, щільних хмарах міжзоряного молекулярного газу. Однак цей газ розподілений нерівномірно, оскільки щільніші згустки можуть формуватися через зоряний вітер, який стискає хмари газу.
Коли щільність досить висока, ці згустки руйнуються під дією власної гравітації, утворюючи протозірку, що обертається. Під час обертання протозірки, що знаходиться навколо неї, матеріал у хмарі утворює диск.
Цей диск закручується в зірку, що формується, притягується її гравітацією, яка посилюється і росте в міру того, як протозірка набирає масу.
У міру зростання протозірка виробляє потужний зірковий вітер, а матеріал, який до неї потрапляє, починає взаємодіяти з її магнітними полями. Він протікає лініями магнітного поля до полюсів, де його викидає в космос у вигляді потужних плазмових струменів.
Вітер і струмені допомагають зміщувати матеріал навколо протозірки, уповільнюючи і зрештою припиняючи її зростання. Коли зірка набирає достатню масу, щоб відтворити необхідне тепло і тиск у ядрі, починається термоядерний синтез, унаслідок чого протозірка стає повноцінною зіркою головної послідовності (стадія еволюції зірок).
Будь-який газ і пил, що залишилися в диску, потім формують інші об'єкти, такі як планети, астероїди та комети.
Протозірка J1672835.29-763111.64.
Протозірка J1672835.29-763111.64. ще не зовсім досягла цієї точки. Ділянка навколо неї все ще дуже запорошена, що ускладнює її виявлення. Однак завдяки інфрачервоним приладам Габбла астрономи змогли сфотографувати зірку.
Протозірку спостерігали в межах дослідження, націленого на 312 протозірок, прихованих щільними молекулярними хмарами.
Формування зірок — відносно тривалий процес у масштабах людського часу, що відбувається протягом мільйонів років, а це означає, що ми, швидше за все, ніколи не зможемо побачити його від початку до кінця.
Проте вчені можуть детальніше дізнатися про цей процес, ідентифікувавши якнайбільше протозірок та отримавши про них якомога більше інформації. Потім вони вивчають процес, використовуючи ці зірки розробки графіка формування зірок і детального вивчення кожного з етапів.
Так, J1672835.29-763111.64. — це більше, ніж просто знімок дивовижного космічного явища.