Раніше за неандертальців. У Південній Африці родич людини ходив двома ногами ще 2 млн років тому
Учені кажуть, що стародавній вид міг ходити, як людина, і лазити, подібно до мавп.
Учені з'ясували, що стародавній родич людини, який мешкав у Південній Африці близько 2 млн років тому, пересувався, як людина, на двох ногах, але дерся, як мавпа. Про це повідомляє журнал eLife.
Ідеться про Австралопітека седіба (Australopithecus sediba), ученим вдалося знайти найповнішу скам'янілість нижньої частини спини цього виду. Відкриття пролило світло на те, як пересувалися перші гомініни.
Вигнутий хребет показав, що седіба багато часу проводив на двох ногах, а також використовував верхні кінцівки, щоб лазити по деревах, як мавпи.
За цим відкриттям стоїть міжнародна група дослідників із Нью-Йоркського університету та Вітватерсрандського університету в Йоганнесбурзі. Команда змогла зробити найповнішу та докладнішу реконструкцію спини гомініну.
Професор Лі Бергер зі своєю командою з Вітватерсрандського університету виявили рештки вимерлих видів в африканській печері Малапа. Пізніше вчені з'ясували, що рештки належали хлопчику та дорослій жінці.
Інші скам'янілості знайшли під час розкопок поруч із вищезгаданою печерою. Під час цих розкопок вдалося знайти чотири хребці з нижньої частини спини жінки, а також крижову кістку – зв'язуючу ланку між хребтом і тазом. Команда назвала жінку Ісса, що в перекладі з суахілі означає "захисниця".
Відкриття показало, що в Австралопітеків седіба, як і в людей, було лише п'ять поперекових хребців.
"Поперекова область має вирішальне значення для розуміння того, як пересувалися наші ранні предки, а також того, як добре вони пристосувалися до ходьби на двох ногах. Пов'язані серії поперекових хребців надзвичайно рідкісні в літописі скам'янілостей гомінінів", — каже провідний автор дослідження професор Скотт Вільямс із Нью-Йоркського університету.
Вільямс зазначив, що таке поєднання повноти та збереження знайдених скам'янілостей дає безпрецедентний погляд на анатомію нижньої частини спини ранніх людей.
Основною ознакою адаптації до ходіння на двох ногах є лордоз – внутрішній вигин поперекового відділу хребта. Дослідження показало, що лордоз у седіба був глибшим, ніж у інших австралопітеків.
"Наявність лордозу й інших особливостей хребта є чіткою картиною адаптації до ходьби на двох ногах. Також є й інші особливості, такі як великі та спрямовані вгору поперечні відростки, які говорять про потужну мускулатуру тулуба, як у мавп", — додає співавтор дослідження Габріель Руссо.
Дослідники вважають, що седіба був перехідним видом, його хребет має спільні риси з хребтом сучасних людей (і неандертальців) і людиноподібних мавп.
"Ісса ходила як людина, але могла лазити не гірше за мавп", — підсумували експерти.