Спалила б Землю вщент. Схожа на Сонце зірка вибухнула небаченим суперспалахом
Ця зірка, що знаходиться в сузір'ї Дракона на відстані більше 100 світлових років, випустила спалах у 10 разів більший за будь-який з тих, що раніше спостерігалися.
Під час нового дослідження вчені зафіксували сонцеподібну зірку EK Draconis. Вона досить сильно здивувала вчених тим, що запустила вибухове феєрверк шоу у вигляді спалаху в 10 разів більше за будь-який з тих, що раніше спостерігалися. Якби Сонце спалахнуло таким же чином, це негативно вплинуло б на наші електричні мережі та супутники, пише Gizmodo.
EK Draconis має приблизно таку ж масу, як і наша рідна зірка, але вона набагато молодша за Сонце. Її вік становить 100 мільйонів років, тоді як Сонця — 4,6 мільярда років. При цьому склад двох об'єктів дуже схожий.
Іноді до сонячної поверхні повертається плазма і спалахує у так званому сонячному спалаху. Ці спалахи можуть бути як невеликих розмірів і нагадувати маленькі "вогнища", так і дивувати своїми великими розмірами. Перегрітий матеріал викидається у космос як коронального викиду маси.
Команда дослідників, які вивчають EK Draconis, нещодавно побачила, як зірка вивергла плазму у вигляді спалаху в 10 разів більше за будь-який із тих, що раніше спостерігалися.
"Наше дослідження допомагає краще зрозуміти, як відбувалися корональні викиди маси протягом 4,6 мільярда років історії самого Сонця, а також на зірках подібного розміру", — розповів співавтор дослідження Юта Нотсу, астрофізик з Колорадського університету в Боулдері.
Молоді, сонцеподібні зірки не рідко мають такі суперспалахи. Вони нагадують сонячні спалахи, однак у десятки або навіть сотні разів потужніші. Вчені зазначають, що ці суперспалахи можуть відбуватися і на нашій зірці, проте дуже рідко – раз на кілька тисяч років.
З огляду на цю інформацію команді дослідників стало цікаво дізнатися, чи може спалах також призвести до такого ж супервикиду корональної маси?
Як вони з'ясували під час свого дослідження, Сонце цілком здатне до таких катаклізмів. Проте сильно хвилюватися не варто, тому що супервикид корональної маси зустрічаються набагато частіше у молодших зірок.
Сонячні спалахи, з якими ми стикаємось сьогодні, мають неприємні наслідки: вони можуть порушити роботу електроніки та супутників на орбіті. Супервикид корональної маси, зі свого боку, повністю підсмажив ці супутники і вивів з ладу наземні електричні мережі.
Команда Нотсу спостерігала за EK Draconis протягом 32 ночей у 2020 році за допомогою телескопа NASA — TESS, який зазвичай займається пошуком нових екзопланет, та SEMEI Кіотського університету в Японії.
Одного разу квітневої ночі вони побачили вражаюче видовище: зірка випустила величезний спалах, за яким приблизно через пів години були перші етапи викиду корональної маси. На цьому етапі, званому "виверженням нитки", плазма виривалася із зірки зі швидкістю близько 1,6 млн км/год.
Як зазначив Нотцу, поки команда спостерігала лише початковий етап викиду корональної маси. Щоб побачити пізніші стадії, їм потрібно буде подивитися на EK Draconis у різних діапазонах довжин хвиль за допомогою ультрафіолетових та рентгенівських телескопів.
"Більше того, ми також хотіли б співпрацювати з планетологами для детальнішого обговорення впливу супервикиду корональної маси на молоду Сонячну систему", — додав Нотсу.
Коли наше Сонце стане набагато старшим, його поведінка буде вже екстремальнішою, і зірка врешті решт збільшиться у розмірах, а потім швидко перетвориться на білого карлика.
На той час людей (або, точніше, того, у що еволюціонують люди), швидше за все, вже не буде. Але якщо раптом людству вдасться дожити до цього часу, супервикид корональної маси спалить їх вщент.