Зима близько. Учені дізналися, як глобальне потепління заморозило Європу 7 століть тому
14 століття стало важким часом для Європи. Щойно одужавши від епідемії чуми, ті, хто вижив, зіткнулися з різкою зміною клімату — малим льодовиковим періодом. Усього за 20 років аномально тепла погода змінилася на крижаний холод. Сьогодні вчені дізналися, чому це сталося.
Малий льодовиковий період був одним із найхолодніших періодів за останні 10 тисяч років. Це похолодання спричинило неврожаї, голод і пандемії, що призвело до смерті мільйонів людей у Європі. Учені з Університету штату Массачусетс в Амхерсті вважають, що причиною похолодання, яке особливо відчувалося в північноатлантичному регіоні, став попередній надзвичайно теплий період, повідомляє Phys.
Учені Франсуа та Реймонд Бредлі створили 3000-річну реконструкцію температури поверхні моря в Північній Атлантиці та з'ясували дивовижну особливість. Наприкінці 1300-х років дуже теплі умови змінилися безпрецедентно холодними умовами на початку 1400-х років. На це пішло лише 20 років.
Учені ще в 2020 році вивчили річні шари донних відкладень в озері на півночі острова Елсмір, Канада, які містять титан, що залишився від багатовікового вивітрювання гірських порід. Вимірюючи концентрацію титану в різних шарах, учені змогли оцінити зміну температури з часом. З'ясувалося, що найнижчі температури було зафіксовано між 1400-1600 роками нашої ери.
Дослідники, внаслідок нової наукової роботи, виявили аномально сильне перенесення теплої води на північ наприкінці 1300-х років, пік якого досяг приблизно в 1380 році. Унаслідок води на південь від Гренландії стали набагато теплішими, ніж зазвичай.
Зазвичай тепла, насичена сіллю, вода з тропіків тече на північ уздовж узбережжя Північної Європи і коли досягає більш високих широт, віддає своє тепло в атмосферу, стає холоднішою (а отже, щільною і важкою) та опускається на дно океану. Глибоководна течія, що утворилася, потім прямує на південь уздовж узбережжя Північної Америки в межах величезної системи циркуляції води в океанах.
Але наприкінці 1300-х років на північ рухалося набагато більше теплої води, ніж зазвичай, що, зі свого боку, призвело до швидкої втрати арктичного льоду. Протягом кількох десятиліть наприкінці 1300-х і на початку 1400-х років величезна кількість льоду, що відколовся, потрапила в Північну Атлантику. Його танення знизило солоність океану, порушило циркуляцію води та різко послабило теплу течію, що зігріває Європу. Саме це викликало значне похолодання, кажуть вчені.
Цікаво, що причиною потепління, яке зрештою заморозило Європу, вчені називають зростання сонячної активності й особливості атмосферної циркуляції. Наприкінці 1300-х років спостерігалася надзвичайно висока сонячна активність, яка посилила теплу течію. Тоді на Землі було менше вивержень вулканів і в повітрі було менше попелу. Така "чиста" атмосфера говорить про те, що планета була сприйнятливішою до змін сонячної активності.
"Вплив високої сонячної активності на атмосферну циркуляцію в Північній Атлантиці був особливо сильним", — каже Лапойнт.
Учені зазначають, що схоже явище — уповільнення Гольфстріму через танення льодів — спостерігається і сьогодні. Проте масштаб похолодання може бути меншим, тому що арктичного морського льоду залишилося зовсім небагато.
Раніше Фокус уже писав про п'ять головних апокаліпсисів, які ледве пережило людство. Серед них льодовиковий період, виверження вулканів і пандемії різних хвороб.