Ніч завдовжки два роки. Астероїд-убивця занурив Землю в темряву 66 млн років тому

По-справжньому темні часи на Землі настали після того, як у планету врізався астероїд, який убив усіх нептахових динозаврів. Нове дослідження показує, що сажа від масштабних лісових пожеж на кілька років заблокувала сонячне світло, запустивши ще одну хвилю масового вимирання. Про це повідомляє Live Science.

Падіння астероїда на Землю близько 66 млн років тому миттєво знищило майже всі форми життя. Але наступні роки також були нелегкими на планеті. Щільні хмари попелу та інших дрібних частинок піднялися в атмосферу і занурили Землю у пітьму приблизно на два роки.

Протягом цього часу рослини були позбавлені фотосинтезу, що призвело до колапсу екосистеми. І навіть після того, як хмари розпорошилися, вимирання могло продовжуватися протягом ще кількох десятиліть.

Як відомо, завершенням Крейдового періоду став удар астероїда зі швидкістю приблизно 43 тис. км/год. Діаметр астероїда становив 12 км, і він залишив величезний "шрам" на поверхні Землі — кратер Чиксулуб, який розташований під водою у Мексиканській затоці. Діаметр цього кратера становить 150 км.

Астероїд знищив близько 75% життя на Землі, включаючи динозаврів-нептахів. Батьки сучасних птахів стали єдиною гілкою генеалогічного древа динозаврів, що пережила вимирання.

Хмари з подрібнених гірських порід і сірчаної кислоти знизили глобальну температуру та викликали кислотні дощі, що спровокувало лісові пожежі.

За словами геолога з Каліфорнійської академії наук Пітера Рупнаріна, дослідники створили модель, яка показала, як дворічна ніч вплинула життя на Землі.

Автори дослідження реконструювали популяції, що жили у формації Хелл-Крік, багатою на викопні рештки. Загалом для реконструкції було вибрано близько 300 видів.

"Ми зосередилися на цьому регіоні, тому що його літопис скам'янілостей добре вивчений, тому ми змогли надійно реконструювати суспільство видів, які там проживали", — говорить Рупнарін.

Після цього вчені створили моделювання, в якому вибрані популяції піддавалися різним періодам темряви – від 100 до 700 днів. Дослідники хотіли з'ясувати, які саме інтервали темряви могли призвести до швидкого вимирання 73% хребетних, що відповідає літопису скам'янілостей.

Рупнарін зазначив, що ніч мала розпочатися швидко, досягнувши свого максимуму всього за кілька тижнів.

Згідно з отриманими результатами, екосистеми відновилися б після ночі тривалістю до 150 днів. Але вже через 200 днів популяції досягли критичної точки, коли деякі види вимерли, а моделі домінування зменшилися.

У симуляціях, де ніч тривала від 650 до 700 днів, рівень вимирання досягав 65-81%. Таким чином можна припустити, що популяції Хелл-Крік пережили близько двох років ночі.

"По всій планеті умови варіювалися через атмосферні потоки і коливання температури, але ми підрахували, що темрява могла зберігатися в районі Хелл-Крік до двох років", — підсумували автори дослідження.

Після такої кризи екосистеми можуть відновитися з новим розподілом видів. Але цей процес, як з'ясували вчені, може тривати десятиліття. Наприклад, екосистеми Хелл-Крік почали відновлюватися лише через 40 років після того, як розсіялася пітьма.