"Антимавпячі закони" та ментальні стрибки: як ідеї Чарлза Дарвіна розбурхують уми в XXI столітті
Особливість теорії Чарлза Дарвіна полягала в тому, що вона стосується не лише тварин і рослин, але й людини. Дарвін підважив основний релігійний постулат про те, що людину створив бог, і скинув її з п’єдесталу "вінця творіння" до кола тварин.
Науковці різних країн 12 лютого, у день народження британського натураліста, автора теорії еволюції, відзначають День Дарвіна. У цей день музеї, університети, інші наукові установи від США до Норвегії та Італії організовують семінари, щоб обговорити ідеї науковця та їхнє значення для науки, звіряють їх із сучасними відкриттями.
Дарвін і досі залишається одним із найавторитетніших науковців Заходу: його іменем названі десятки видів тварин і різноманітні об’єкти — від гір на Землі й астероїдів у космосі до операційної системи, яку компанія Apple випустила в 2000 році. Прах Дарвіна похований у Вестмінстерському абатстві, поруч із королями й королевами Великобританії та найвизначнішими науковцями, як-от сер Ісаак Ньютон чи Стівен Гокінг.
Водночас за 213 років, що минули від народження Дарвіна, його ідеї регулярно ставлять під сумнів і науковці, і позанаукові спільноти. Їм муляє в оці теорія еволюції, яку висунув Дарвін. У 1830-х роках він як натураліст брав участь у подорожі до Америки на військовому кораблі "Бігль", і лише через 20 років оформив свої спостереження за світом тварин у книгу "Походження видів". У ній викладена теорія еволюції про те, що земні види не є застиглими, а розвиваються завдяки природному відбору, тобто виживанню і розмноженню тих особин, які найбільш пристосовані до умов довкілля.
Ця книга, опублікована в 1859 році, мала ефект вибуху в наукових колах того часу й стала неймовірно популярною в суспільстві. Перший наклад 1,2 тис. примірників одразу розкупили, ще за життя Дарвіна книгу перевидавали шість разів, були численні переклади. А в 2015-му, після опитування британських видавців академічної літератури, цю книгу визнали найбільш цитованим науковим твором усіх часів.
"Теорія Дарвіна справджується щодня. Небагато треба, щоб знову перетворити нас на мавп"
Особливість теорії Чарлза Дарвіна полягала в тому, що вона стосується не лише тварин і рослин, але й людини. Як писав науковець: "Має пролитися світло на походження людини та її історію". Цим Дарвін підважив основний релігійний постулат про те, що людину створив бог, і скинув її з п’єдесталу "вінця творіння" до кола тварин. Тому й досі є ті, хто сперечається з Дарвіном і дорікає йому за той переворот, що він спричинив у мисленні людства.
Теорія еволюції: мавпа проти Адама
Системною опозицією до Дарвіна та його ідей є креаціоністи — церкви та релігійні громади, які виступають проти поширення теорії еволюції та дарвінізму як наукового погляду на виникнення і розвиток людини. Найпоширенішою є їхня боротьба проти викладання теорії еволюції в школах. Чемпіоном світу в цій боротьбі є США, де ще на початку XX ст. багато штатів упровадили "антимавпячі закони" й заборонили викладати дарвінізм у шкільних курсах біології. Згідно з національною традицією, американські креаціоністи намагаються доводити свою правоту в судах. Вони регулярно відбуваються й досі, незважаючи на те, що в 1968-му Вищий суд США визнав "антимавпячі закони" неконституційними, бо вони, зокрема, порушують норму про свободу релігії.
Подібні рухи креаціоністів є в багатьох куточках світу — від Великобританії до Австралії та арабських країн, дискусії там точаться досі. Не допомогла й думка Папи Франциска про те, що "еволюція в природі не протирічить поняттю творення", яку він висловив у 2014 році.
Побічні ефекти еволюції
Дарвінова теорія еволюції функціонує не лише в біології — її регулярно припасовують до різноманітних наукових сфер. Наприклад, ще за життя Дарвіна з’явився соціальний дарвінізм — теорія про те, що принцип природного відбору можна застосувати й до суспільних, економічних і політичних процесів. Представниками цього руху були такі науковці, як Герберт Спенсер і Томас Мальтус, письменник Фрідріх Ніцше. Водночас "соціальний дарвінізм" — яскравий приклад компрометації наукової теорії, адже на його ідеї спиралися нацисти в Німеччині, щоб запровадити нелюдську систему винищення цілих народів.
У наш час прикладом, до того ж успішним, перенесення теорії еволюції на інші науки є робота історика Ювала Ноя Гарарі. Його ідея полягає в тому, що людина еволюціонує не так фізично — у цьому сенсі ми мало відрізняємося від наших далеких предків на кшталт кроманьйонців, — як ментально. Ізраїльський історик докладно показує, як протягом довгої історії людства відбувалися такі ментальні стрибки — від когнітивної до наукової революції, — завдяки яким сучасний спосіб мислення і життя людей разюче відрізняються від давнини.
Проти Дарвіна. Хто опонує теорії еволюції сьогодні
У наукових новинах регулярно трапляються заголовки штибу "Дарвін був неправий!" чи "Нарешті розгадали загадку Дарвіна!" Із розвитком науки та кращим розумінням процесів і явищ природи науковці переглядають ті чи інші постулати теорії еволюції, які раніше здавалися безпомилковими.
Наприклад, на початку 2022-го ізраїльські генетики виступили із сенсаційною заявою про те, що зміни в генах не є випадковими, як те проголошував Дарвін і вважало суспільство протягом сторіч.
Згідно з теорією еволюції, маса генетичних мутацій накопичується впродовж довгого часу, потрібні для виживання мутації активуються під впливом довкілля. Проте Аді Лівнат і група його колег із Університету Хайфи стверджують, що у випадку людських генів це не зовсім так. Вивчивши пристосування людей до вірусу малярії, вчені побачили, що тут задіяні не лише зовнішні фактори, але є й внутрішня інформація в геномі, що накопичується й впливає на мутації. Порівняно з випадковими зміни відбуваються набагато швидше й точніше. Завдяки цьому відкриттю вчені кажуть, що еволюція — набагато ширше явище, ніж передбачав Дарвін, і вони продовжать вивчати внутрішні механізми еволюції генома людини.
"Внесок" у генофонд
Iронічним виміром теорії еволюції є Премія Дарвіна — власне, це антипремія, її вручають пересічним громадянам, які вчинили настільки безглуздо, що назавжди пошкодили свою репродуктивну систему чи загинули. Ця антипремія виникла у 1980-ті з дискусій на форумах "Юзнету", однієї з найперших соціальних мереж, про найбільш безглузді й водночас стильні смерті. А з 1990-х премією опікується американка Венді Норткатт, нейробіологиня, випускниця Університету Каліфорнії та Стенфорда, котра у вільний від вивчення клітинної біології та раку почала вести онлайн-блог і писати книжки про лауреатів Премії Дарвіна. Цей задум став настільки успішним, що вона покинула науку й тепер займається лише премією і сувенірною продукцією з тематичними жартами.
Щороку Венді Нортакт збирає історії про безглузді смерті (причому не обов’язково, що вони сталися в тому самому році), підтверджує їхню істинність та публікує на сайті. Потім за них голосують користувачі, й ті, хто набрали найбільше голосів, стають лауреатами премії. Так, у трійку лідерів у 2021-му потрапив американський військовий, який хотів політати як Супермен. Пам’ятаєте політ супергероя з фільмів? Саме так, з витягнутою вперед рукою й тримаючись горизонтально на потоках вітру, хотів політати й цей старшина. Для цього він прив’язався ременем і вийшов назовні великого вантажного гелікоптера, у той час як його колеги намагалися зробити найкращий знімок із ілюмінаторів. Але щось пішло не так, ремінь розв’язався, і старшина впав із 38-метрової висоти в Перську затоку — випадок трапився в жовтні 2005 року під час війни в Іраку.