Багато продуктів, від кореня женьшеню до устриць, відомі своїми властивостями посилення статевого потягу. Але, як заявляють експерти, не все так однозначно.
Якщо зайти та почитати, що пишуть в інтернеті, то з'ясується, що майже всі продукти харчування є афродизіаками. Від такої екзотики, як шафран, сирі устриці та трюфелі до звичайних продуктів: інжиру, сочевиці, часнику, базиліку та кориці, пише Popular Science.
Але чи працює щось із цього?
Афродизіаки — це речовини, які посилюють статевий потяг, збудження і сексуальне задоволення. На жаль, жодних наукових доказів про їхню ефективність вчені поки не виявили.
Так, наприклад, у 2013 році експерти провели два дослідження. У першому експеримент проводили над мишами, для яких використовували різні трави й отруту зі шкіри жаб, проте жодних доказів не було знайдено. У другому ж узяли вчасть люди, на яких ретельно вивчали 3 рослинні засоби. Але вони також не надали переконливих свідчень щодо дієвості афродизіаків.
Найбільш великонадійним виявився корінь женьшеню, який використовується у фітотерапії у Східній Азії та Аппалачі. Він сприяє припливу крові до печеристого тіла — одна з пари губчастих ділянок еректильної тканини, які містять більшу частину крові в статевому члені під час ерекції. У деяких інших дослідженнях також стверджується, що ця рослина може в цілому підвищувати енергію, але наукових підтверджень цьому мало.
Корінь маки перуанської — ще один передбачуваний афродизіак із цієї трійці, який був належно вивчений, тобто випробуваний на людях і порівняний із плацебо, але результати виявилися вельми неоднозначними. В одному випадку вчені виявили слабкий вплив на імпотенцію (також еректильна дисфункція), в іншому — підвищення лібідо як при низьких, так і при високих дозах, а в третьому взагалі ніякого впливу. Крім того, всі три дослідження проводились виключно на чоловіках.
За результатами аналогічних досліджень з'ясувалося, що йохімбін, хімічна речовина, яку отримують з кори південноамериканських рослин біле квебрахо і зміїна раувольфія, може допомогти при еректильній дисфункції. Але він показав свою ефективність лише в ситуаціях, коли неможливо знайти фізичну причину імпотенції. А вживання його у великих кількостях може призвести до смерті.
На додаток до відсутності переконливих даних важливо розуміти, що не всі можливі ефекти афродизіаків були вивчені однаково. У фармакологічних дослідженнях зазвичай не вивчають питання про те, чи викликають речовини почуття збудження. Більшість досліджень афродизіаків присвячено "потенції" та "ефективності", або з точки зору частоти ерекції, легкості появи (або затримки) оргазму, або якості сперми.
Частково це пояснюється тим, що вчені набагато краще розуміють хімічні механізми виникнення ерогованого пеніса, ніж поняття збудженості, яке пов'язане з поєднанням гормонів, рівня енергії, фізичного й емоційного комфорту та ситуаційного контексту. Крім того, набагато простіше провести дослідження, в якому вимірюється частота ерекції або рух сперми — кількісно вимірні властивості, ніж бажання чи задоволення, які є суб'єктивними.
Якщо якісь з передбачуваних афродизіаків допомагають вам отримувати більше задоволення від сексу, то це, безумовно, чудово. Якщо устриці, вино або женьшень піднімають вам настрій, вам не потрібне наукове дослідження, щоб довести це. Тільки не чекайте, що ваш улюблений "підсилювач настрою" чинитиме таку ж чарівну дію на всіх інших.