Поховання з темних століть. Археологи виявили місце упокою 65 британських королів

У ході своїх недавніх археологічних розкопок учені виявили гробниці 65 британських королів та інших високопосадовців епохи, пов'язаної з легендою про короля Артура, пише The Independent.

Це відкриття є великим проривом у розумінні археологами та істориками природи суспільства темних віків. У міру продовження дослідження це також може пролити світло на погано вивчену наразі політичну географію постримської Британії.

До нового дослідження було відоме лише одне місце останнього упокоєння корінного британського монарха того часу, а також пів дюжини королівських могил. Проте тепер дослідникам вдалося ідентифікувати 20 королівських похоронних комплексів, кожен з яких містить до 5 могил та ще 11 перебувають на розгляді.

Як з'ясували вчені, більшість з них датуються V і VI століттями — часом, коли Британія була ковдрою з десятків маленьких королівств. На території сучасної східної та південної Англії цими крихітними державами правили англосаксонські королі повністю або частково німецького походження.

Ці династії придбали свої землі та позиції через завоювання, шлюби або союзи протягом десятиліть після краху римського правління в Британії близько 410 року н.е. Але на заході та півночі, де спочатку практично не було англосаксонського вторгнення, що виникли після римського періоду, королівські династії були в основному кельтськими (тобто династіями корінного британського або ірландського походження).

Проте досі про те, де поховані ці британські кельтські монархи темної епохи, практично нічого не було відомо. І хоча археологи знайшли 9 англосаксонських королівських могил, досі було виявлено лише одне місце поховання корінних британських королівських осіб.

Тепер нове дослідження, проведене професором Кеном Дарком з Університету Редінга, дозволило попередньо збільшити число королівських поховань темних століть кельтської Британії до 55-65. Нові відкриття зроблено в Уельсі, Корнуоллі, Девоні та Сомерсеті.

Нещодавно проведені розкопки припускають, що це місця останнього упокоєння королівської сім'ї, тому що вони мають дуже незвичайний дизайн, який абсолютно відрізняється і явно має набагато вищий статус, ніж тисячі інших британських могил темного віку.

Хоча імена монархів, похованих у цих могилах, загалом поки що невідомі, вони, мабуть, були королями британських королівств Гуїнет (північно-західний Уельс), Дівед (південно-західний Уельс), Повіс (центрально-східний Уельс), Бріхейніог (сучасний Брекнокшир) та Думнонія (нині південно-західна Англія).

Серед найважливіших поховань могили ймовірних королів були виявлені в Кернарфоні, на острові Англсі (обидва в північному Уельсі) і біля Тінтагеля в Північному Корнуоллі. Ще 43 могили темних століть також були ідентифіковані професором Дарком як ймовірні королівські поховання в Ірландії.

На відміну від ранніх англосаксонських язичницьких королівських поховань, кельтські британські (та ірландські) зазвичай не мали похоронного інвентарю. А все тому, що кельтські британські та ірландські монархи були християнами і тому в цілому розглядали використання могильних предметів як явно язичницьку і, отже, неприйнятну практику.