Вчені встановили, що за запах виникає після зливи і чому він видається привабливим для людей.
Злива в найспекотніший день літа — легкий аромат свіжості та прохолоди. Що може бути краще? Виявилося, що справа не лише у приємній прохолоді, тут замішана хімія! Такого висновку дійшли вчені, після десятиліть вивчення запаху повітря після сильної зливи, пише Express.
Запах дощу в наукових колах називається Петрикор — походить від двох грецьких слів, "петра" — камінь і "іхор" — золота рідина, що тече по венах богів і безсмертних.
Вперше визначення "запаху дощу" ще 1964 року дали австралійські вчені Ізабель Беар з Родеріком Томасом. Вони дійшли висновку, що теплий мускусний запах виникає внаслідок хімічної реакції, викликаної бактеріями. Гірські породи, що зазнали впливу теплих променів та водяної пари, виділяють жовту олію, яка також міститься і в ґрунті. Пізніше вдалося встановити, що це масло, воно ж "кров богів", не що інше, як масла, що виділяються рослинами в сухішому ґрунті, а також хімічні речовини, які виділяють бактерії. Останні зі свого боку створюють молекулу, звану геосміном.
Коли починається злива, відбувається та сама "хімія": краплі дощу поглинають бульбашки повітря, що містять геозмін. Потім бульбашки повітря лопаються і повітрям розсіюються дрібні частинки. Крім того, надмірна волога допомагає частинкам молекул затримуватися в порах каменів та ґрунту — саме ці частинки ми і називаємо "запахом дощу".
Під час досліджень Ізабель Беар та Родерік Томас також з'ясували, чому нам так подобається запах дощу. Виявляється людський ніс надмірно чутливий до геозміну і здатний вловити його навіть у мікроконцентрації — 0,4 частини на мільярд. Саме тому Петрикор став популярним у парфумерних композиціях ще у 1960 роках, його активно використовують і досі.
Нагадаємо, раніше ми писали про те, що вченим вдалося виявити запах, який подобається абсолютно всім людям на Землі. Вченим також вдалося знайти запах, який був найменш приємним для всіх.