Добраться до края Вселенной. Лучшие космические аппараты и спутники всех времен

Топ 12 космічних апаратів та супутників планет. Корабель "Восток-1"

Саме з цієї місії розпочалося освоєння космосу людством. Радянський космічний корабель "Восток-1" підняв на навколоземну орбіту льотчика-космонавта Юрія Гагаріна.

Запуск відбувся 12 квітня 1961 року, коли капсула "Восток-3КА" вивела на орбіту навколо Землі першу у світі людину. Юрій Гагарін провів у польоті 108 хвилин, а після цього його капсула приземлилася приблизно за 280 км від стартового майданчика Байконур.

Політ першої людини на орбіту транслювався радянським радіо, за ним стежили мільйони людей. Місія "Восток-1" стала великим проривом у межах космічних перегонів між США та СРСР.

Топ 12 космічних апаратів та супутників планет. Апарат "Аполлон-11"

Жоден рейтинг найкращих космічних апаратів чи супутників не був би повним без згадки про місію "Аполлон", зокрема, космічного апарату "Аполлона-11".

Пілотований космічний корабель "Аполлон-11" у липні 1969 року доставив першу людину на супутник Землі — Місяць. Також це була перша посадка рукотворного апарату на поверхню іншого небесного тіла. Тоді на Місяць висадилися два американські космонавти — Ніл Армстронг і Базз Олдрін. На навколомісячній орбіті на них чекав пілот командного модуля Майкл Коллінз.

Усі наступні космічні кораблі і навіть супутники у цьому рейтингу так чи інакше пов'язані з технологіями, які використовувалися для розробки "Аполлона-11".

За висадкою людини на Місяць стежили мільйони телеглядачів, при тому, що на той час телебачення саме по собі було новим новаторством. Фактично, місія "Аполлона-11" поклала край космічній гонці, що зі свого боку, наблизило завершення холодної війни між США та СРСР.

Топ 12 космічних апаратів та супутників планет. Міжнародна космічна станція (МКС)

Міжнародна космічна станція — це найбільший і найскладніший штучний супутник Землі, який будь-коли залишав атмосферу планети.

Протягом понад двох десятиліть МКС стала домівкою для астронавтів із США, Європи, Японії та Росії. МКС є орбітальною науковою лабораторією, де її екіпаж проводить різні експерименти в умовах мікрогравітації та ворожих умов космосу.

У листопаді 1998 року на орбіту було виведено перший функціонально-вантажний блок "Зоря". Його збудувала Росія, але профінансували NASA. Відтоді, аж до 2021 року, МКС обростала все новими та новими науковими, вантажними та іншими модулями.

Крім технологічного прориву, людство також зобов'язане МКС своїми знаннями, які допоможуть у майбутньому колонізувати інші планети та мандрувати у далекому космосі. Саме завдяки знімкам із МКС ми так добре знаємо, як виглядає з космосу наша маленька блакитна планета.

Топ 12 космічних апаратів та супутників планет. "Вояджер-1" та "Вояджер-2"

Два космічні апарати "Вояджер-1" і "Вояджер-2" запустили в космос у далекому 1977 році. Вже 45 років обидва апарати працюють та передають нові дані на Землю, перебуваючи далеко в Сонячній системі.

Спочатку до завдань двох апаратів входило вивчення найвіддаленіших планет Сонячної системи — Юпітера, Сатурна, Урана і Нептуна. Але у 2012 році "Вояджер-1" перетнув геліопаузу — кордон, за яким вплив нашого Сонця слабшає. "Вояджер-2" перетнув цю ж межу у 2018 році.

І апарати продовжують свій шлях через космос. Наприклад, зараз швидкість польоту "Вояджер-1" складає 55 тисяч км/год.

Таким чином "Вояджери" залізли далі за будь-який рукотворний об'єкт в історії людства. Завдяки їм люди дізналися, що Юпітер має кільця, а поверхня Європи сформована із щільної кірки льоду.

Останній знімок "Вояджер-1" зробив у 1990 році, після цього камери космічного апарату були назавжди відключені. Космічний апарат розвернувся до внутрішньої частини Сонячної системи і зробив знімок Землі. Цей знімок відомий астрофізик Карл Саган назвав "блідо-блакитною точкою", саме так виглядає наша планета з відстані 5,9 млрд км.

До цього дня фотографія "блідо-блакитної точки" залишається найвіддаленішим зображенням Землі.

Топ 12 космічних апаратів та супутників планет. Міжпланетна станція "Марс-Експрес"

Автоматичну міжпланетну станцію Європейського космічного агентства запустили у червні 2003 року для дослідження Марса. По суті апарат "Марс-Експрес" став штучним супутником Червоної планети.

Вже у грудні цього року станція успішно вийшла на орбіту навколо Марса. Наукові дослідження вдалося розпочати на початку 2004 року. У межах місії також був запущений апарат "Бігль-2", що спускається, названий на честь корабля, на якому Чарльз Дарвін відправився в експедицію. Але пізніше зв'язок з апаратом "Бігль-2" було втрачено.

Космічний апарат "Марс-Експрес" оснащений сімома приладами, які допомагають людям вивчати атмосферу та клімат Марса, а також його мінералогію та геологію.

За роки своєї роботи Марс-Експрес зміг знайти метан в атмосфері Червоної планети, створити карту полярного льоду, а також знайти можливе місцезнаходження підземних вод під південним полюсом. Крім цього, апарату вдалося ближче інших пролетіти повз супутника Марса Фобоса.

Топ 12 космічних апаратів та супутників планет. Телескоп Габбл

Космічний телескоп NASA "Габбл" — це автоматична обсерваторія, що знаходиться на орбіті Землі. Вона стала першою у своєму роді, яку було виведено на орбіту планети після її запуску 24 квітня 1990 року.

Телескоп "Габбл", подібно до штучних супутників Землі, робить 15 обертів навколо планети на висоті 545 км над поверхнею. За свої 29 років роботи космічна обсерваторія розкрила секрети астероїдів, зробила захопливі знімки туманностей та показала Уран у незабутніх барвах.

Але найбільшим досягненням телескопа "Габбл" є підтвердження теорії про розширення Всесвіту, яке було зроблено на основі багатогодинних спостережень за галактиками.

Топ 12 космічних апаратів та супутників планет. Космічний апарат "Розетта" та модуль "Філе"

У 2014 році Європейське космічне агентство здійснило прорив у дослідженні космосу, в який мало хто вірив. Агентству вдалося відправити крихітний космічний апарат Філе на орбіту комети, яка мчала крізь космос зі швидкістю до 34,2 км/с.

Посадковий апарат був випущений іншим космічним кораблем "Розетта", який запустили зі стартового майданчика у Французькій Гвіані 2004 року.

У "Розетти" пішло 10 років на те, щоб дістатися комети 67P/Чурюмова-Герасименко, вийти на орбіту комети та зібрати необхідний обсяг даних про пояс астероїдів.

Завдяки цій сміливій місії вчені змогли не лише вивчити комети, а й побачити, як вони трансформуються під впливом сонячного тепла.

Топ 12 космічних апаратів та супутників планет. Апарат "Галілео"

Автоматичний космічний апарат "Галілео" був створений NASA після того, як місії "Вояджер" відкрили завісу над таємницями Юпітера. Наприкінці 1989 року апарат був відправлений до газового гіганта, щоб стати його штучним супутником.

Дорога до Юпітера зайняла у "Галілео" шість років, а на його орбіті космічний апарат провів понад вісім років.

Під час дослідження Юпітера космічний апарат пошкодив антену, але все ж таки зміг зробити знімки зіткнення комети з газовим гігантом. Також апарат виявив перший в історії місяць-астероїд.

NASA завершило місію "Галілео" у 2003 році, відправивши космічний апарат в атмосферу газового гіганта.

Топ 12 космічних апаратів та супутників планет. Апарат "Кассіні-Гюйгенс"

Космічний апарат "Кассіні-Гюйгенс" був спільним проєктом NASA, ЄКА та Італійського комічного агентства. Міжпланетна станція була створена для дослідження Сатурна, його кілець та природних супутників.

Апарат "Кассіні-Гюйгенс" запустили 15 жовтня 1997 року. Місія мала тривати лише 4 роки, але лише у 2017 році штучний супутник Сатурна поринув у його атмосферу. Протягом 13 років "Кассіні-Гюйгенс" вивчав планету, загалом він провів у космосі 20 років.

Варто зазначити, що зонд NASA "Кассіні" ніс на собі посадковий модуль ЄКА "Гюйгенс", який приземлив на Титані — найбільшому супутнику Сатурна. Посадку було здійснено у 2005 році.

Найбільш вражаючим відкриттям стало те, що апарат "Кассіні-Гюйгенс" виявив на Титані хмари, дощ, озера та річки з рідких вуглеводнів, а також підповерхневий океан із солоною водою.

Топ 12 космічних апаратів та супутників планет. Апарат "Юнона"

Космічний апарат "Юнона" став наступником "Галілео" і вирушив до Юпітера у 2011 році. Таким чином, "Юнона" виявився другим космічним апаратом, який вийшов на орбіту газового гіганта.

"Юноні" знадобилося п'ять років, щоб вийти на орбіту Юпітера, що сталося 5 липня 2016 року. Через місяць штучний супутник планети зробив перші знімки Північного полюса Юпітера.

Відтоді апарат "Юнона" продовжує радувати захопливими знімками штормів на півдні планети, включаючи Велику червону пляму — найбільший атмосферний вихор у Сонячній системі.

Бортові прилади допомагають апарату досліджувати склад Юпітера, його гравітаційне поле, магнітне поле та магнітосферу на полюсах.

Топ 12 космічних апаратів та супутників планет. Сонячний зонд "Паркер"

Космічний апарат NASA "Паркер" призначений для вивчення зовнішньої корони Сонця. По суті це перша спроба людства ближче розглянути зірку.

При максимальному зближенні із Сонцем космічний апарат підходить до зірки на 6,2 мільйона кілометрів і розвиває швидкість 700 000 км/год. У цей же час зонд "Паркер" може витримувати температуру 1377 градусів за Цельсієм.

Сонячний зонд намагається розібратися в тому, як енергія і тепло проходять через сонячну корону. Це може дати підказки у дослідженні сонячного вітру, сонячних високоенергетичних частинок.

Космічний апарат "Паркер" було запущено у серпні 2018 року і очікується, що його місія закінчиться у 2026 році.

Топ 12 космічних апаратів та супутників планет. Телескоп Джеймса Вебба

Космічний телескоп Джеймса Вебба є найпотужнішим телескопом, який колись був запущений у космос. Телескоп оснащений сегментованим дзеркалом, діаметр якого становить 6,5 метра.

Його розробка розпочалася у 1996 році, але запуск відбувся лише у 2021 році. Сам запуск також був вкрай складним процесом, оскільки телескоп мав не тільки розгорнути вітрила по досягненню мети, але й пережити великі перепади температури.

Телескоп був успішно розташований на сонячній орбіті поблизу точки Лагранжа L2 Сонце-Земля, що знаходиться приблизно за 1,5 млн км від нашої планети.

Новий космічний телескоп може збирати більше даних, ніж телескоп Габбл завдяки своїй конструкції, що включає площу збору світла. Вона приблизно в 5,6 рази більша, ніж у телескопа Габбл.

Місія телескопа "Вебба" має тривати 10 років, хоча може бути продовжена ще на 10 років.

Первинним завданням космічного телескопа є виявлення світла перших зірок та галактик, які сформувалися після Великого вибуху.