Розділи
Матеріали

Озонова діра зменшилася вдвічі, але цього замало. Вчені розповіли, що на нас чекає

Фото: Copernicus Atmosphere Monitoring Service | Озонова діра скоротилася вдвічі

Дослідники виявили, що стоншення озонового шару значно знизилося і на 50% наблизилося до позначки, коли озонова дірка ще не була проблемою.

Останні три десятиліття вчені з усього світу намагаються "залатати" озонову діру за допомогою різних міжнародних програм і, схоже, їм це вдається — витончення озонового шару на 50% наблизилося до позначки, коли озонова діра над Антарктидою ще не стала загрозою для планети, пише Deutsche Welle.

Відверто кажучи, не існує жодної озонової "діри" — вчені називають так область надзвичайно збідненого Озону над Антарктидою та в інших регіонах планети.

Озон — молекула, що складається із трьох атомів кисню. Ці молекули природно утворюються у верхніх шарах атмосфери — стратосфері. По суті озоновий шар є тонким шаром газу товщиною всього в 3 мм, який захищає нас від шкідливого ультрафіолетового випромінювання. Озон також утворюється у тропосфері за допомогою хімічних реакцій між забруднювачами повітря та іншими речовинами. І якщо озон у стратосфері утворює бар'єрний захисний шар, то взаємодія всього живого з ним у тропосфері є небезпечною для всього живого — людей, тварин та рослин.

Чим небезпечний ультрафіолет для людини? Вчені зазначають, що існує три типи ультрафіолетового випромінювання — А, В та С. Третій — найенергійніша форма, яка поглинається озоновим шаром та атмосферою. Невелика кількість випромінювання типу В також поглинається озоновим шаром, а ось випромінювання типу А — повністю досягає поверхні планети.

Людям необхідне ультрафіолетове випромінювання типу В для вироблення необхідного організму вітаміну D. Однак велика кількість ультрафіолетового випромінювання типів А і В може негативно впливати на організм людини — аж до розвитку раку шкіри, пригнічення імунної системи, утворення катаракти та передчасного старіння шкіри. Однак ці випромінювання небезпечні не тільки для людини — вони можуть вплинути на морські харчові ланцюги та врожайність деяких сільськогосподарських культур.

Частини Ронського льодовика у швейцарських Альпах, зображені на фото, вкриті стійкими до ультрафіолетового випромінювання ковдрами, щоб захистити його від танення
Фото: ронский ледник

Саме тому вчені вважають проблему витончення озонового шару — однією з найважливіших кліматичних проблем. Для того, щоб запобігти розширенню озонової діри над Антарктидою, та інших дрібніших озонових дір ООН розробило низку програм.

Витончення озонового шару багато в чому залежить від викидів речовин, що руйнують бар'єрний шар озону — ці речовини часто зустрічаються на виробництвах холодильників, кондиціонерів, розчинників, пестицидів та багатьох інших. Всі ці речовини вивільняють атоми хлору та брому, які по суті розкладають молекули озону в стратосфері, значно витончуючи бар'єрний шар озону необхідний усьому живому на планеті.

І ось через 30 років після розробки та впровадження різних програм по "загоєнню" озонової діри намітився прогрес. Вчені з NASA стверджують, що озонова дірка скоротилася вдвічі в найближчому майбутньому може повністю "зажити". Імовірно ми досягнемо показників 1980 десь через 30-45 років. Однак це стане можливим лише у випадку, якщо світ і далі дотримуватиметься поставлених цілей і слідуватиме розробленим програмам.

Раніше Фокус писав, що вчений із Канади виявив небезпечну "тропічну озонову діру", але йому ніхто не повірив.