Астрономи з'ясували, яку ще таємницю зберігає одна з найскладніших за своєю структурою планетарна туманність.
Учені давно припускали, що туманність "Котяче око" або NGC 6543, яка знаходиться в сузір'ї Дракона на відстані 3 тисяч світлових років від нас, таїть у собі секрет. Він полягає в тому, що в центрі туманності має бути не одна зірка, що вмирає, а подвійна зіркова система із зірок, які закінчують своє життя. І тепер цьому є підтвердження, пише Live Science.
Планетарні туманності являють собою оболонку з газу, яка оточує зірку, що вмирає, — білого карлика. Коли зірка, розміром із наше Сонце наближається до моменту закінчення свого життя, вона викидає в космос внаслідок разючого вибуху свою зовнішню оболонку. Цей газ перетворюється на яскравий і красивий міхур навколо центральної зірки. Ця зірка, хоч і вмирає, але продовжує висвітлювати навколишню речовину, яка набуває дивовижних барвистих форм.
Наприклад, форма туманності NGC 6543 нагадала астрономам око кішки, а тому отримала свою другу назву — туманність "Котяче око". Ця туманність вважається однією з найскладніших за своєю структурою і складається з кількох бульбашок із газу, які перетинають одна одну.
Досі вчені намагаються з'ясувати, з чим пов'язана така дивна структура цієї планетарної туманності. Нове дослідження, опубліковане в журналі Monthly Notices of the Royal Astronomical Society, може прояснити ситуацію.
За допомогою даних наземних телескопів, що показують рух різних шарів газу в туманності, вчені створили першу в історії тривимірну модель туманності "Котяче око". Нова модель показала існування ідеально симетричних кілець, що розташовані по всій довжині зовнішньої оболонки туманності. Вчені вважають, що така симетрія могла з'явитися лише внаслідок подвійного викиду енергії.
За словами вчених, коли зірка майже згасла, то внаслідок вибуху вона викинула в космос одночасно два потоки дуже щільного газу в протилежних напрямках. Але замість того, щоб залишатися на місці, ці потоки газу струмені почали розкручуватися, як дзиґа, і залишили кільця газу навколо зірки.
Але такі струмені зустрічаються дуже рідко і їх помічали раніше лише там, де знаходяться дві зірки, які обертаються довкола одна одної. Тому вчені зробили висновок, що туманність Котяче око колись була подвійною зірковою системою і в її центрі знаходиться не одна, а дві зірки, що вмирають.
"Такі потоки газу зустрічаються дуже рідко, а тому важливо зрозуміти, як вони допомагають у формуванні планетарних туманностей із дуже складною структурою. Це ще важливо й тому, що наше Сонце теж через мільярди років може стати планетарною туманністю", — каже Раян Клермонт зі Стенфордського університету.
Учені досі точно не визначили вік туманності Котяче око і вважають, що вона з'явилася приблизно 1 000 років тому, хоча деякі вважають, що вона старша і їй майже 2 000 років.
Що стосується віку планетарних туманностей, то як уже писав Фокус, астрономам вдалося виявити найстаріший подібний космічний об'єкт у Чумацькому Шляху.