Подивися вниз. Вчені вважають, що врятувати Землю від вимирання допоможе бруд під ногами
Дослідники вважають, що нам варто трохи відірватися від себе та подумати про планету — точніше про збереження її мікробної різноманітності.
Мікробне життя було першим, яке зародилося на нашій планеті. Вчені вважають, що воно, ймовірно, буде і останнім, а тому нам уже зараз варто задуматися про збереження мікробної різноманітності на Землі, пише Inverse.
Нове дослідження опубліковане в журналі Nature Microbiology. У ньому вчені порівняли мікробіом Землі із мікробіомом кишечника людини. В обох випадках крихітні організми, такі як віруси та грибки, відіграють важливу роль для здоров'я людини чи планети.
У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!
Вчені зазначають, що мікробіом Землі відіграє важливу роль у різних процесах — від пом'якшення передачі хвороб до регулювання викидів парникових газів та поживних речовин.
Наприклад, дослідники наводять групу мікоризних грибів, кількість яких по всій планеті скоротилася майже вдвічі. Причиною цього є освоєння сільськогосподарських угідь та забруднення ґрунту азотом. Ці гриби ростуть у ґрунті і прикріплюються до коріння рослин — так вони допомагають рослинам поглинати поживні речовини та воду, які життєво необхідні зеленим насадженням. Все це призводить до гомогенізації ґрунтових мікробів — тобто скорочується загальна кількість та різноманітність мікробних видів.
Під час дослідження вчені проаналізували близько восьми десятків різних наукових експериментів, щоб зрозуміти, як різноманітність мікробіому Землі впливає на "здоров'я" планети загалом. У результаті вчені вивели три способи захисту від вимирання планети та збереження різноманітності мікробіому Землі.
По-перше, вчені пропонують запровадити постійний моніторинг найпостраждаліших територій, а також областей з найбільшим біорізноманіттям. Дослідження останніх допоможе більше дізнатися про унікальні мікроби, а надалі зрозуміти, як їх можна зберегти та поширити у постраждалих регіонах.
По-друге, вчені вважають, що недостатньо просто лише вивчити мікробіом планети, нам необхідно повторювати дослідження час від часу, щоб розуміти, з якою швидкістю і які саме мікробіоми ми втрачаємо.
По-третє, вченим необхідно відкрито ділитися своїми спостереженнями та отриманими даними — для цього має існувати окрема платформа. Річ у тому, що більшість цих мікробів знаходяться під землею, а тому в дослідників немає можливості відстежувати їх за допомогою літаків, супутників або інших технологій.
Крім того, вчені вважають, що науковій спільноті необхідно звернути свою увагу не лише на відновлення зруйнованих екосистем, а й різноманітність у них. Дослідники пропонують відроджувати мікробіоми на прикладі окремих екосистем. На підтвердження цієї теорії вони наводять дані досліджень про відновлення прерій на Середньому Заході Америки та реінтродукцію грибів на Гаваях. Обидва ці експерименти показали, що пересадка ґрунту здатна створити ширшу розмаїтість мікробів, і навіть відновити цілі екосистеми.
Так, попередні аналізи показали, що повторне введення диких мікробів у ґрунт стимулювало зростання рослин понад 60%, а в деяких регіонах цей показник і зовсім колосальний — близько 700%. Але, на жаль, такий спосіб не універсальний і залежатиме від низки факторів, характерних для певної місцевості.
Вчені наполягають, що спостереження за мікробіомом Землі дуже важливе, адже згідно з деякими дослідженнями вже до 2050 року понад 90% ґрунту планети зазнає суттєвої ерозії. Саме тому так важливо зосередитися на вирішенні кліматичної та ґрунтової кризи, але й брати до уваги мікроби.
Дослідники впевнені, що біорізноманіття мікробного життя планети може стати чудовим інструментом у боротьбі за створення екологічніших та здоровіших екосистем.
Раніше Фокус писав про те, що шосте масове вимирання на Землі вже близько — вчені назвали список тварин, які зникнуть до 2050 року.