Земля змінюється. Учені з'ясували, що гравітація ще нічого не закінчила з поверхнею планети

Планета Земля — продукт сили тяжіння. Маса пилу та каміння, що поступово зростає, втягувала матеріал, аби перетворитися на кулясту сферу, котру ми називаємо домом. Навіть сьогодні гравітація продовжує формувати нашу планету зсередини.

Однак тепер це відбувається набагато тоншими способами, ніж ми можемо собі уявити. "Нове дослідження підкреслює витончені гравітаційні ефекти, які глибоко занурені структури можуть мати на підйом та опускання земної кори", — пише Science Alert.

Дослідники, які проводили дослідження, порівнюють цей вплив із масою льоду айсберга під водою. Її не видно відразу, але вона все одно відіграє важливу роль у структурі та зсувах, що відбуваються на поверхні.

Ці глибокі гравітаційні тяжіння і поштовхи здатні створювати рухи вздовж розломів у земній корі, руйнуючи гірські пояси й оголюючи скелі, що раніше знаходилися на глибині 24 кілометрів. Так утворюють структури, відомі як комплекси метаморфічного ядра.

Хоча численні дослідження раніше намагалися пояснити точні механізми утворення комплексів цього ядра, умови їх еволюції залишаються загадковими. Після десятирічних дебатів дослідники визначили ключові геологічні процеси, що стоять за їх формуванням.

Команда вивчила комплекси метаморфічного ядра навколо Фенікса та Лас-Вегаса у США, підтвердивши, що вони залишилися раніше зруйнованими гірськими поясами. Унаслідок комп'ютерного моделювання склали схему змін ландшафту протягом часу. З'ясувалося, що основним фактором утворення ядра є потовщення, а потім ослаблення коріння в корі.

Легша кора товщає під гірським хребтом, потрапляє у більш важку мантію і замінює її. Ослаблені процесами такими як тепло, рух рідин, розплавлення гірських порід, як пояснюють дослідники, ці потовщені підніжжя гір можуть руйнуватися, спотворюючи контрастні шари земної кори внизу. Цей процес турбулентного формування можна побачити в породах, відомих як мілоніти.

Згідно з моделями дослідження, цей колапс розтягування повністю обумовлений силою тяжіння, що тягне різну щільність матеріалу в корі, що покриває, і на її кордоні з мантією.

Дослідження ґрунтується на двох попередніх і пов'язаних дослідженнях однієї групи вчені: у дослідженні 2022 року вони змоделювали той же регіон південного заходу США, показуючи, як він міг виглядати до, під час і після комплексів метаморфічного ядра, пов'язуючи тектонічний рух зі зміною клімату. А в 2021 році дослідження тієї ж групи показало, як сили Землі поєднуються з кліматом, щоб впливати на ландшафт і поширення видів.

Нове дослідження може змінити наше розуміння історії нашої планети. Крім того, це дозволить прогнозувати розвиток її геології в майбутньому, оскільки гравітація безпосередньо впливає на кору. Ще новий підхід до моделювання допоможе вивчити інші гірські райони світу.

Нагадаємо, раніше Фокус писав про спроби розв'язати кліматичну кризу на планеті Земля. Це планують зробити за допомогою аерозольного купола, яким зацікавився навіть Білий дім.