Басовий інстинкт. Учені з'ясували, що змушує людей танцювати
Нейробіологи з'ясували, що люди здатні вловлювати певні ноти рецепторами на шкірі, що несвідомо змушує їх танцювати.
Коли справа доходить до ритму на танцполі, все залежить від басу — такого висновку дійшли дослідники. Раніше аналізи показали, що музика, яка підштовхує до танцю, має нижчі баси, а низькі частоти дозволяють людям рухатися в такт музиці, пише The Guardian.
Проте вчені досі не розуміли, чи вплив низьких частот також великий у реальному світі або коли їх неможливо виявити свідомо. У новому дослідженні доктор Деніел Кемерон з Університету Макмастера в Канаді разом із колегами нейробіологами провели низку експериментів, щоб зрозуміти як це відбувається насправді.
У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та захопливі новини зі світу науки!
Під час першого експерименту вони організували концерт електронної музики канадського дуету Orphx у McMaster. У дослідженні взяли участь 43 особи, які відвідали концерт і погодилися вдягнути спеціальні пов'язки із захопленням руху. Під час концерту вчені вмикали спеціалізовані динаміки дуже низької частоти (VLF) кожні 2,5 та 5 хвилин. Результати дослідження показують, що під дуже низькі частоти люди рухалися майже на 12% енергійніше.
Крім того, дослідники опитали трохи більше півсотні відвідувачів концерту, щоб дізнатися, чи вони відчувають музику тілом і чи впливають ці відчуття на бажання танцювати. З'ясувалося, що реципієнти справді відчували музику, проте ці відчуття були сильнішими, ніж інших концертах, коли VLF не використовувалися.
У процесі другого експерименту вчені опитали 17 людей — їх попросили оцінити кілька ідентичних кліпів, в одному з яких використовувалися дуже низькі частоти. Загалом учасникам показали 72 пари кліпів, а дослідники дійшли висновку, що реципієнти змогли відрізнити кліпи з VLF лише випадково.
За словами Кемерона, результати досліджень свідчать, що люди не здатні усвідомлювати вплив дуже низьких частот. Ймовірно, VLF уловлюються механорецепторами на шкірі та в тілі, а також вестибулярною системою у внутрішньому вусі, що відповідає за рівновагу.
За словами доктора Енн Кейтель з Університету Данді, яка не брала участі у дослідженні, отримані результати показують, що дуже низькі частоти насправді не мають великого впливу на рухи, проте ефект від них постійний для різних людей. Надалі дослідникам доведеться дізнатися, як ми вловлюємо дуже низькі частоти, чому вони впливають на наші рухи і чи можна виміряти їх в активності нашого мозку.
Раніше Фокус писав про те, що вчені з'ясували, що музика покращує самопочуття — без рецепта і побочки.