Друзі пізнаються у кишкових бактеріях. Вчені виявили, що робить нас здоровішими
Дослідження показує, що справді хороші приятельські стосунки роблять наш кишковий мікробіом здоровішим.
Давно відомо, що соціальні зв'язки відіграють важливу роль для здоров'я та соціального благополуччя тварин, зокрема людей та інших приматів. Однак останнім часом з'являється все більше доказів того, що кишковий мікробіом відіграє ключову роль у нашому фізичному та психічному здоров'ї, а бактерії можуть передаватися соціально, наприклад через дотик, пише PHYS.org.
У новому дослідженні під керівництвом наукової співробітниці факультету експериментальної психології та факультету психіатрії Оксфордського університету Катерина Джонсон із колегами зосередилися на вивченні того, як дружба впливає на кишковий мікробіом приматів.
У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!
Під час дослідження вчені виявили, що більш товариські макак-резуси (Macaca mulatta) мають більшу кількість корисних кишкових бактерій та меншу кількість потенційно небезпечних хвороботворних бактерій.
Вчені зосередилися на вивченні однієї соціальної групи, що складається з 38 макак-резусів — 22 самці та 16 самок у віці від 6 до 20 років, що проживають на острові Кайо-Сантьяго біля східного узбережжя Пуерто-Ріко. За рік спостережень вчені зібрали понад півсотні незабруднених зразків випорожнень цієї групи.
Дослідники виміряли міру соціального зв'язку, виходячи з часу, який макак-резус витрачав на догляд за собою чи кимось із групи, а також кількість її чи його партнерів з догляду. За словами співавтора дослідження Карлі Вотсон з Інституту когнітивних наук Університету Колорадо в Боулдері, макаки — вельми соціальні тварини, а догляд вони використовують як спосіб зав'язувати і підтримувати дружні стосунки. Саме тому вчені використовували догляд за шерстю як індикатор соціальних взаємодій.
Під час дослідження вчені вивчили дані про послідовність ДНК із зразків випорожнень, а потім проаналізували склад та різноманітність кишкового біома приматів та порівняли їх із соціальними зв'язками. Результати дослідження показали, що у товариських мавп більше "хороших" і менше "поганих" мікробів. Наприклад, у менш комунікабельних мавп частіше зустрічалися бактерії Streptococcus, які у людей здатні викликати такі захворювання, як гострий фарингіт або пневмонія.
Вчені спробували зрозуміти причину і наслідок подібного феномену. Дослідники вважають, що зв'язок між соціальною поведінкою та великою кількістю "хороших" мікробів може бути результатом соціальної передачі мікробів, у випадку макак-резус — під час догляду за вовною. Команда також передбачає, що нестача спілкування може викликати у приматів більший стрес, який у свою чергу впливає на велику кількість "поганих" мікробів.
Так чи інакше, проте вчені впевнені, що це дослідження має величезне значення, особливо у світі, де люди все частіше віддають перевагу віртуальному спілкуванню замість живого. Дослідники вважають, що важливо розуміти, що під час живого спілкування ми розвиваємося не лише у соціальному світі, а й мікробному.
Раніше Фокус писав про те, що вчені з'ясували, що на відносини між людьми впливають запахи — саме вони нагадують нам, чи варто дружити з людиною.