Стане в нагоді для навчання та роботи. Два ефективних методи допоможуть запам'ятати інформацію

Чи намагаєтеся ви скласти іспит або освоїти нову навичку — пам'ять може зіграти з вами злий жарт. Однак цього не станеться, якщо ви ознайомитеся з двома стратегіями, які рекомендують вчені, пише Sci Tech Daily.

За словами провідної авторки дослідження професора психології штату Айови Шани Карпентер, поєднання інтервальної практики та практики пошуку є ключем до успіху, якщо вам потрібно скласти іспит, освоїти нову навичку або просто запам'ятати масу інформації.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

У своїх дослідженнях Карпентер з колегами описують інтервали як метод постійного навчання. По суті, це повністю суперечить стратегії навчання напередодні іспиту. Наприклад, під час одного експерименту дослідники провели іспити серед студентів-медиків через два тижні після навчання і через рік. Виявилося, що майбутні хірурги, які пройшли повторне навчання протягом трьох тижнів, продемонстрували найкращі результати в обох випадках.

За словами Карпентер, немає певного інтервалу між повторним навчанням — дослідження показує, що повторення інформації після того, як частина з неї забулася, але не вся, корисна для запам'ятовування.

Другою методикою для запам'ятовування інформації є практика пошуку — підхід, що містить запам'ятовування минулого навчання. Дослідники зазначають, що по суті він може виявлятися у різних форматах — чи то картки, чи практичні іспити, чи письмові підказки. Все це здатне допомогти виявити прогалини у знаннях. Виявилося, що ті, хто перевіряють свої відповіді на наявність помилок або набувають негайного зворотного зв'язку — як правило, навчаються краще.

Вчені проаналізували понад 200 досліджень і дійшли висновку, що люди запам'ятовують більше інформації, використовуючи тести, картки та підказки, ніж ті, що не використовують пошук, наприклад, перечитування підручника.

Крім того, дослідження показали, що люди, що поєднують дві методики, інтервали та практику пошуку, мають найвищі шанси запам'ятати інформацію. За словами Карпентер, забування є цілком природним процесом, люди не здатні перестати забувати. Однак, використовуючи практику нагадування та інтервалів, ми здатні значно сповільнити забування.

За словами Карпентер, їхнє дослідження покликане розвіяти міф про те, що навчання має бути легшим, щоб працювати. Проте дослідження доводять, що перечитування підручника навряд чи принесе багато користі — набагато кориснішим для запам'ятовування буде написання есе або проходження тестів. Карпентер вважає, що без перевірки знань, що містить практику пригадування, ми імовірніше виявимося втягнутими в "ілюзію навчання", ніж реально запам'ятаємо інформацію.

Дослідники припускають, що ці дві методики не є поширеними через те, що багатьом не подобається робити помилки або усвідомлювати, що вони не пам'ятають інформацію настільки добре, як вони думали. Внаслідок цього небажання зіткнутися з неприємними емоціями може призвести до ще більших проблем — наприклад, студенту рано чи пізно доведеться зіткнутися з іспитом і, краще б, бути до нього готовим.

Карпентер зазначає, що сама активно використовує практики пошуку та інтервалів на своїх університетських курсах — наприклад, практичні онлайн-вікторини чи питання-клікери. І це справді має успіх.

Наприклад, дослідники провели експеримент під час уроків математики у початковій школі. Через кілька днів після уроку про дроби вчителька попросила учнів поділитися тим, що пам'ятають про дроби. Під час відкритої розмови, чим більше учні згадували з попереднього уроку, то більше вписувалося вони запам'ятовували.

За словами Карпентер, дана методика стане в пригоді не тільки учням та студентам, але також стане корисною для викладачів та вчителів, а також людей, які навчаються чогось нового.

Раніше Фокус писав про те, що вчені розповіли, як людський мозок зберігає спогади.